|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини сьомої статті 33 Закону у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених статтею 33 Закону.
Згідно з абзацом другим пункту 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю.
При цьому спосіб надання інформації щодо відмови від підписання договору про закупівлю переможцем процедури закупівлі, а також форма або зміст такої відмови Законом не визначені.
Однак питання документування управлінської діяльності визначаються Типовою інструкцією з документування управлінської інформації в електронній формі та організації роботи з електронними документами в діловодстві, електронного міжвідомчого обміну (далі - Інструкція з діловодства) та Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України “Деякі питання документування управлінської діяльності” від 17 січня 2018 р. № 55 (зі змінами). Цими інструкціями передбачені правила щодо виконання документів, їх надсилання тощо.
Інструкція з діловодства поширюється на всі електронні документи, що створюються, відправляються або одержуються Секретаріатом Кабінету Міністрів України, центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями, що належать до сфери управління центральних або місцевих органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим (далі - установи).
Водночас згідно з пунктом 8 Інструкції з діловодства установи організовують діловодство на підставі власної інструкції з діловодства (далі - інструкція з діловодства установи), що розробляється на підставі Інструкцій, затверджених цією постановою, та з урахуванням інших актів законодавства.
Отже, при надсиланні документів установи мають враховувати правила, що передбачені інструкцією з діловодства установи.
Крім цього зазначаємо, що будь-які рішення, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю, приймаються замовником самостійно.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті 1081/2020 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2a28f63b-b060-4783-ba16-fbffca6b05e3&lang=uk-UA
Крім цього, зазначаємо, що норма пункту 5 частини шостої статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), яка дозволяє здійснювати закупівлі деяких предметів закупівлі без застосування Закону, стосується: 1) саме замовника, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання; 2) якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить віднесення предметів закупівель до таких, що визначені у частині шостій статті 3 Закону у конкретних випадках.
|