Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
09.12.2021 Запитання      Тема: Тендерний комітет або уповноважена особа Розширений перегляд
2419 / 2322
Відповідно до частини 10 статті 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), серед інших покладених функцій, уповноважена особа «забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону». Отже, конкретно у даному випадку Закон не зобов’язує безпосередньо уповноважену особу оприлюднювати зазначену інформацію в електронній системі закупівель (на відміну від планування закупівель, вибору процедури закупівлі та її проведення, які уповноважена особа відповідно до Закону здійснює особисто). Натомість законодавець передбачає, що уповноважена особа має забезпечити, іншими словами створити належні умови, гарантувати оприлюднення належної інформації в електронній системі закупівель відповідно до вимог Закону. Вищезазначене підтверджується і тим, що згідно з частиною 1 статті 10 Закону саме замовник (а не уповноважена особа, відповідальна за організацію та проведення закупівель замовника) оприлюднює в електронній системі інформацію про закупівлі. Станом на сьогодні відповідно до наявної у відкритих джерелах інформації, зокрема і на веб-порталі Уповноваженого органу, і на його офіційному сайті, з 1 січня 2022 року єдиною умовою для отримання можливості розміщувати інформацію про закупівлі через електронний майданчик, накладати електронний підпис для її подальшого оприлюднення в електронній системі закупівель є наявність підтвердження позитивного результату проходження тестування уповноважених осіб. Про те, що особа, яка проходитиме/пройшла тестування, має підтвердити, що вона визначена/призначена уповноваженою особою в один із визначених Законом способів не йдеться. Таким чином, технічно можливість пройти тестування має будь-яка особа, що володіє електронним підписом. З огляду на вищезазначене прошу надати консультацію з такого питання? Чи допустимою (правомірною) буде така організація роботи замовника, за якої оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про закупівлі відповідно до Закону здійснюватимуть відповідальні працівники створеного замовником структурного підрозділу, що здійснює супроводження роботи уповноважених осіб, за умови підтвердження такими працівниками свого рівня володіння необхідними (базовими) знаннями у сфері публічних закупівель шляхом проходження тестування на веб-порталі Уповноваженого органу?
Відповідь
11.01.2023 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2418 / 2429
12.12.2022 (https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2022-12-12-022478-a) були оголошені відкриті торги з особливостями із строком поставки товару електричної енергії з 01.01.2023-31.12.2023. 21.12.2022 аукціон відбувся, 23.12.2022 було визначено переможця, період оскарження закінчився 29.12.2022. Уклали договори від 05.01.2023. Постачальниками було зроблено силку на ч.3 ст. 631 ЦК України. Казначейство відмовляеться реєструвати договірни відносини на 2023 рік по відбувшими відкритим торгам.
Відповідь
28.07.2022 Запитання      Тема: Відкриті торги Розширений перегляд
2417 / 2355
Питання полягає в наступном: У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти незалежної та суверенної держави України. Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану № 169 зі змінами № 723 від 24.06.2022. В якій саме вищий орган у системі органів виконавчої влади відповідно до статті 64 Конституції України, статті 12-1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану”, пункту 3 частини першої статті 4 Закону України “Про оборонні закупівлі”, Указу Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 “Про введення воєнного стану в Україні” Кабінет Міністрів України постановляє: Установити, що в умовах воєнного стану: Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) (данної постанови) здійснюють (вищий виконавчий орган в імперативній формі постановляє здійснювати, тобто вимагає) публічні закупівлі, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України “Про публічні закупівлі”. В свою чергу відповідно до Стаття 7 ЗУ Про публічні закупівлі Мінекономіка є Уповноваженим органом, котрий здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом. Таким чином згідно Стаття 9 ЗУ Про публічні закупівлі 1. Основними функціями Уповноваженого органу є: 1) розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель. Чи не буде являтись порушеням, якщо Замовники (крім тих, що визначені в абзацах першому та другому цього підпункту) (данної постанови), всупереч розділу IX ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ПУБЛІЧНИХ ЗАКУПІВЕЛЬ стаття 44. Відповідальність за порушення вимог цього Закону частини 1 За порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, будуть здійснювати процедури закупівель?
Відповідь
16.11.2021 Запитання      Тема: Предмет закупівлі Розширений перегляд
2415 / 2466
01.11.2021 року наказом Міністерства розвитку громад та територій України №281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві» відповідно до частини другої статті 7 Закону України «Про ціни і ціноутворення», частини другої статті 17 Закону України «Про інвестиційну діяльність», пункту 8 Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року №197 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 25 вересня 2019 року №850) визначено такими, що втратили чинність, державні стандарти України, а саме: ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 №293; ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин і механізмів у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405; ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно- вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 №374; ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за об’єми виконаних робіт», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 №405. Згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону «Про публічні закупівлі» визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б. Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», прийнятий наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року №293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт», затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року №301. Водночас об’єкт будівництва — це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 №163. Тобто, визначення предмета закупівлі робіт здійснюється за окремими об’єктами будівництва. Виходячи з викладеного, прошу надати роз’яснення щодо визначення предмета закупівлі робіт після втрати чинності державних стандартів України.
Відповідь
07.02.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2413 / 2464
Доброго дня! Підкажіть будь-ласка, не можу розібратися, який тарифний розряд можна встановити за посадою "фахівець із державних закупівель" (код 2419.2) при включенні її до штатного розпису підприємства (бюджетна організація)?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2