|
25.11.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України "Про здійснення публічних закупівель" встановлено, що Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Однак на сайті судової влади при відкритті провадження можливо побачити лише номер справи, а номер провадження не визначено.Отже, номер провадження не можливо вказати протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження у зв'язку з його відсутністю. Яким чином замовнику виконувати зазначену вимогу України "Про здійснення публічних закупівель"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини десятої статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Додатково зазначаємо, що на сайті судової влади України міститься інформація щодо списку судових справ, призначених до розгляду та стану розгляду справ.
При цьому відповідно до пункту 2.8.5. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами) на веб-порталі судової влади України щоденно оприлюднюється така інформація:
список судових справ, призначених до розгляду (дата та час розгляду судової справи; склад суду; єдиний унікальний номер судової справи; сторони у справі; суть судової справи).
інформація щодо стадій розгляду судових справ (назва суду; єдиний унікальний номер судової справи; номер провадження; дата реєстрації; склад суду; сторони у судовій справі; суть судової справи; стадія розгляду судової справи; звіт про автоматизований розподіл судової справи).
Отже, у разі оскарження замовником висновку до суду в електронній системі закупівель зазначається відповідна інформація, а після відкриття провадження у справі замовник зазначає в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
14.06.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно постанови №169 від 28 лютого 2022 р. на час дії воєнного стану на території України, нагальні закупівлі проводяться з використанням прямих договорів. Проте, у Постанові від 9 червня 2021 р. № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" зазначений перелік медичного обладнання
Мое питання наступне: Чи можна укласти прямий договір згідно постанови 169 від 28 лютого 2022 р. якщо медичного обланання немає у переліку Постанові від 9 червня 2021 р. № 590 ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь стосовно порядку здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану для забезпечення потреб, пов'язаних з воєнним станом, у відповідності до постанови від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) міститься в листах від 04.03.2022 № 3304-04/9225-06 “Щодо здійснення закупівель у період воєнного стану”, від 09.03.2022 № 3304-04/9472-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану" та від 22.04.2022 № 3304-04/16796-06 "Щодо змін, внесених до порядку закупівель у період воєнного стану", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за покликанням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=№ 3304-04_9225-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=9472
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=16796
Водночас відповідно до Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 № 215 (зі змінами), Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.
Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590 "Про затвердження Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану" пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
20.10.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
чи потрібно проводити процедуру закупівлі для послуг Національного депозитарію з обслуговування випуску цінних паперів акціонерного товариства?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) –придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників визначений у частині п`ятій статті 3 Закону та є вичерпним.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено саме придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
17.01.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Відповідно до частини 6 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Підскажіть, будь ласка чи не є порушенням збільшення ціни за одиницю товару визначену в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році при укладенні додаткової угоди в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми?
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
30.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" та постанови КабМіну від 27 грудня 2018 р. № 1216, ЦЗО не може відхилити закупівлю замовника який зобов'язаний здійснювати закупівлю через ЦЗО, питання полягає в чому, чи має право ЦЗО проводити спрощені закупівлі?Якщо ні, то на якій підставі ЦЗО може відмовити замовнику в проведенні спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Згідно пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Поряд з цим відповідно до підпункту 3 пункту 3 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (далі - постанова № 1216) централізовані закупівельні організації визначаються органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону.
Отже, централізовані закупівельні організації, що визначені органами місцевого самоврядування проводять саме тендери в інтересах замовників з дотриманням вимог Закону та постанови № 1216.
Поряд з цим предмети закупівель, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, незалежно від вартості закупівлі, мають бути в обов’язковому порядку передані замовниками, для здійснення закупівель через ЦЗО.
|