|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Просимо надати розяснення:
1) чи може замовник вважати відсутність накладеного електронного підпису (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи у разі якщо така вимога була чітко прописана замовником, асаме "Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги", тобто тендерна пропозиція у будь-якому випадку повинна містити накладений електронний підпис (або кваліфікований електронний підпис) учасника/уповноваженої особи учасника процедури закупівлі, повноваження якої щодо підпису документів тендерної пропозиції підтверджуються відповідно до поданих документів, що вимагаються згідно пп. 6, п. 1, розділу 3 цієї документації."
2) Чи може замовник посилатися на формальні помилки, які не були зазначені у тендерній документації, під час оцінки пропозиції у разі якщо замовником у тендерній документаціїбуло зазначено повний перелік усії помилок, що можуть вважатися формальними: "Відповідно до умов цієї тендерної документації формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов'язані з оформленням тендерних пропозиції та не впливають на зміст пропозиції, а саме:...".
3) Чи правильно ми розуміємо, що якщо у документації передбачені формальні помилки,їх перелік, то будь-які інші можливі помилки які не зазначені у переліку та повязан з оформленням тендерної пропозиції, та/або її змістом(у тому числі не дотримання чітких форм довідок, що зазначені у документації, або відсутності інформації яка вимагалась надати в учасника тендерною документацією не можуть вважатися формальними?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 19 частини другої статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов’язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.
Водночас однією з функцій Уповноваженого органу є розроблення та затвердження, зокрема переліку формальних помилок.
Отже, оскільки наразі низка нормативно-правових актів знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, замовник самостійно зазначає в тендерній документації перелік у вигляді опису та прикладів формальних (несуттєвих) помилок, яким керується під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій.
Водночас повідомляємо, що питання накладення підпису розглянуто у запиті 553/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b7568dd5-9999-4651-8158-62692272ff02&lang=uk-UA
|
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. АТ "Укрзалізниця" являється єдиною юридичною особою. До її складу входить багато філій. Кожній філії від імені правління АТ "Укрзплізниця" надано право створити тендерний комітет та проводити закупівлі як окремий замовник. Чи може кожна окрема філія проводити відкриті торги (не міжнародні), якщо у плані закупівель окремої філії тільки на 300 000,00 гривень(в межах якогось коду ДК), а в межах плану всієї АТ "Укрзалізниця" по цьому коду ДК загальна сума 10 000 000,00 гривень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458, розміщено лист від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”.
Водночас відповідь на питання щодо закупівель, вартість яких перевищує межі, зазначені в частині третій статті 10 Закону міститься у запиті 605/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=92593d8c-44e1-4e85-bab2-f58b7079af8f&lang=uk-UA
При цьому питання щодо консолідації потреб організації розглянуто у запиті 927/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e99fbcf4-2ac7-4765-9414-4ff8f4e05cb3&lang=uk-UA
|
|
|
29.09.2021
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У замовника є потреба здійснення поточного ремонту приміщення. Чи не будуть кваліфікуватись дії замовника як уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону, якщо буде укладено договір з надання послуг з ремонту на 40 тис з матеріалів замовника. та самі матеріали на суту 41 тис. ? відтак послуги з ремонту - окремий предмет закупівлі та матеріали - товари - окремі предмети закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Визначення термінів “послуги” та “товари” передбачено пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
Водночас відповідно до абзацу другого частини десятої статті 3 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування Закону, зокрема положень частини третьої статті 10 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами для послуг і товарів окремо.
|
|
|
15.02.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою забезпечення належної та якісної організації роботи Публічної бібліотеки Лиманської ОТГ та її бібліотек-філій, враховуючи фактичне невиконання запланованих заходів Програми економічного і соціального розвитку на 2020 рік, у зв’язку із запровадженими карантинними обмеженнями та забороною здійснення розпорядниками бюджетних коштів наприкінці 2020 року попередньої оплати періодичних видань за бюджетні кошти (поповнення бібліотечного фонду на І півріччя 2021 року не було здійснено у 2020, невикористані кошти наприкінці 2020 року повернуто до бюджету громади), рішенням сесії міської ради на початку 2021 року виділено додаткові бюджетні призначень на здійснення попередньої оплати періодичних видань для поповнення бібліотечного фонду на І півріччя 2021 у сумі 12,5 тис.грн. Кошторисом видатків на фінансування діяльності бібліотек громади, на 2021 рік заплановано видатки на поповнення бібліотечного фонду на загальну суму 96,570 тис.грн. (здійснення передплати періодичних видань на ІІ півріччя 2021 та І півріччя 2022 року). З урахуванням зазначеного, звертаємося з проханням надати роз'яснення: чи може відділ культури і туризму міської ради укласти прямий договір без застосування спрощеної процедури закупівлі на суму 12,5 тис.грн., так як видатки на зазначені цілі були не заплановані? Ліміти на здійснення зазначених видатків за кошторисом відкриваться у червні та грудні 2021 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Водночас пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто тему : “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
|
03.02.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення з наступного питання: чи потрібно висвітляти в системі ProZorro договір банківського обслуговування (до 50 тис. «закупівля без використання електронної системи»), а саме сплата щомісячної комісії за обслуговування поточного рахунку та комісія за зарахування заробітної плати працівникам п-ва. Чи дана послуга відноситься до предметів закупівлі дія Закону на які не поширюється згідно ст. 3, п. 5, пп. 14 Закону України про публічні закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 13 частини п'ятої статті 3 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F10639-06%20, розміщено лист в від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить розгорнуту відповідь з порушеного питання. Поряд з цим, зазначаємо, що позиція Міністерства з цього питання залишилась незмінною.
В інших випадках закупівля здійснюється з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами.
При цьому відповідь на питання щодо випадків, коли замовник повинен оприлюднювати звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|