|
|
19.10.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні представники Міністерства економіки України, для уникнення неоднозначностей щодо застосування Примірної методики визначення очікуваної вартості предмета закупівлі просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1. Чи правильно ми розуміємо, що кожне підприємство, яке бере участь у публічних закупівлях, повинно розробити і затвердити власну методику розрахунку цін?
2. Чи потрібно при цьому адаптувати «Примірну методику», обравши один або декілька методів розрахунку, які найбільше підходять для специфіки підприємства?
3. Чи можна використовувати комбінацію рекомендованих методів, чи потрібно обрати лише один?
4. Які саме правила та алгоритми розрахунку слід прописати (наприклад, аналіз ринкових цін, використання коефіцієнтів інфляції тощо)?
5. Яким чином слід оформити та затвердити розрахунок очікуваної вартості? Чи достатньо внутрішнього наказу керівника, чи потрібне додаткове затвердження (наприклад, міським головою для комунальних установ)?
Будемо вдячні за розгорнуту відповідь по кожному з пунктів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах №№ 736/2023, 377/2023, 38/2024, які містять інформацію щодо визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c3487cb-348b-407a-a72e-83c2427bd113&lang=uk-UA, https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d25b7524-b646-4fd0-8154-f9565d1b1eba?lang=uk-UA, https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=3f61e1e9-b45e-4fbe-a5a7-85a5fdee9fef&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Примірна методика визначення очікуваної вартості предмета закупівлі затверджена наказом Мінекономрозвитку від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - примірна методика) та містить, зокрема методи визначення очікуваної вартості. Ця примірна методика застосовується для визначення замовником очікуваної вартості предмета закупівлі товарів, робіт та послуг, закупівля яких здійснюється відповідно до положень Закону та Особливостей та має рекомендаційний характер. При цьому, оскільки способи розрахунку очікуваної вартості не є вичерпними, вибір способу та визначення очікуваної вартості здійснюється замовником самостійно. Також згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації. Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках
|
|
|
08.10.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прохання надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю послуг із зимового утримання територій Полтавської міської територіальної громади строком на два роки (2025–2026).
Рішенням Полтавської міської ради затверджено "Програму розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської міської територіальної громади на 2025–2027 роки".
У додатку до рішення (фінансовому забезпеченні Програми) обсяг фінансування визначено лише на 2025 рік.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення:
Чи може Замовник укласти договір про закупівлю послуг із зимового утримання територій строком до 31.12.2026 року, якщо у фінансовому розписі Програми зазначено фінансування лише на 2025 рік?
Чи вважається наявність багаторічної Програми (2025–2027 роки) без визначених сум фінансування на наступні роки достатньою підставою для проведення закупівлі та укладення договору на два роки?
Якщо ні, то з якого моменту Замовник має право проводити закупівлю на два роки — після затвердження бюджету на 2026 рік, чи після внесення змін до Програми із визначенням фінансування на 2026 рік?
Чи необхідно у такому випадку попередньо погоджувати укладення договору, який виходить за межі одного бюджетного періоду, з головним розпорядником бюджетних коштів або іншим органом місцевого самоврядування, який затвердив відповідну Програму?
Додатково повідомляємо, що оплата за договором буде здійснюватися виключно в межах кошторисних призначень, затверджених на відповідний бюджетний рік, відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Просимо надати роз’яснення для правильного застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» та уникнення порушень при реєстрації бюджетних зобов’язань в органах Державної казначейської служби України.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
07.10.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час оприлюднення річного плану закупівель та заповнені поля джерело фінансування - місцевий бюджет, обов'язково зазначається КАТОТТГ.
1. Якщо це кошти обласного бюджету чи потрібно обрати код КАТОТТГ на рівні області чи розкривати всі рівні (територіальна громада, місто, район у місті) відповідно до реєстрації установи.
2. Хто може володіти цією інформацією та надати її уповноваженій особі щоб не зробити помилки?
3. Який документ має бути в установі для перевірки правильного заповнення поля КАТОТТГ річного плану закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
07.08.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Є діючий укладений договір на постачання електричної енергії для гуртожитків з ТОВ "Енера Вінниця" за пп6.п13 (як постачальник універсальної послуги). Замовник вирішив розірвати договір (через накладені санкції на кінцевого бенефіціара). Енера Вінниця залишається діючим постачальником універсальної послуги по Вінницькій області. Чи можна оголошувати закупівлю електричної енергії для гуртожитків за вільними цінами. Чи не буде це порушенням чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі. Водночас будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. Принагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1GПоряд з цим інформуємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз’яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок електричної енергії” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715. Тому, з питання щодо електричної енергії слід звертатися до НКРЕКП.
|
|
|
25.06.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент економіки Одеської обласної державної адміністрації просить надати роз’яснення щодо наступного.
Згідно з пунктом 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Згідно з пунктом 7 Особливостей централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО), у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом.
Відповідно до пункту 20 постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2018 року № 1216 замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію.
Відповідно до рішення Одеської обласної ради від 18 червня 2021 року № 230-VIII (зі змінами) Комунальне підприємство «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» визначено централізованою закупівельною організацією.
У зв’язку з наявною потребою Департаменту економіки Одеської обласної державної адміністрації, як органу державної влади, у здійсненні закупівель товарів і послуг, просимо надати роз’яснення щодо:
1. Можливості здійснення закупівель через КП «Централізована закупівельна організація Одеської обласної ради» як централізовану закупівельну організацію, визначену рішенням органу місцевого самоврядування;
2. Законності укладення договору про надання відповідних послуг із зазначеним підприємством на платній основі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яку прийнято Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 7 Особливостей централізовані закупівельні організації, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом. Поряд з цим механізм визначення централізованих закупівельних організацій та умови їх діяльності встановлюють Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі – Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій). Так, відповідно до статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Відповідно до частини тринадцятої статті 11 Закону замовник може здійснити закупівлю товару (товарів) та/або послуги (послуг) через централізовану закупівельну організацію. У рішенні про визначення централізованої закупівельної організації може бути встановлено про обов’язковість закупівлі через централізовану закупівельну організацію для певного переліку замовників і визначено перелік товарів та/або послуг, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою. Також відповідно до пункту 11 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій централізована закупівельна організація визначається з числа юридичних осіб, які утворені в такій організаційно-правовій формі: за рішенням Кабінету Міністрів України - державна установа, державне підприємство; за рішенням органу місцевого самоврядування - комунальна установа, комунальне підприємство. Згідно з пунктом 6 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій орган, який приймає рішення про визначення централізованої закупівельної організації, у своєму рішенні може встановити в межах визначених законодавством повноважень перелік замовників, в інтересах яких проведення тендерів зазначеною організацією є обов’язковим, та перелік товарів, послуг (крім поточного ремонту), закупівля яких через таку організацію є обов’язковою для визначених рішенням замовників. У свою чергу, відповідно до пункту 17 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій винагорода централізованій закупівельній організацій за організацію та проведення тендеру здійснюється замовником у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим. Винагорода централізованій закупівельній організацій за організацію та проведення тендеру здійснюється замовником у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим, у розмірі, що не перевищує межі, встановлені у цьому пункті. Розмір винагороди визначається для кожної централізованої закупівельної організації у рішенні органу, який приймає рішення про її визначення. При цьому відповідно до статті 11 Закону та пункту 16 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій вибір централізованої закупівельної організації замовником для організації та проведення тендерів в інтересах замовників не є публічною закупівлею відповідно до Закону. Відповідно до пункту 20 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій замовник має право самостійно обирати централізовану закупівельну організацію з числа тих, що визначені Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію. З огляду на викладене та ураховуючи, що законодавство не містить обмежень щодо вибору замовником централізованої закупівельної організації, яка може організувати та провести тендер в його інтересах, такий замовник має право самостійно обирати будь-яку централізовану закупівельну організацію (крім випадків, коли замовники зобов’язані здійснювати закупівлі через централізовану закупівельну організацію), за умови, що у рішенні про визначення такої централізованої закупівельної організації встановлено розмір винагороди.
|