|
16.01.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Лабораторні реактиви не мають міжнародної не патентованої назви, також на лабораторні реактиви відсутній код АТХ. Закуповуються реактиви згідно ДК 021:2015 33696500-0 "Лабораторні реактиви". Згідно наказу №454 від 17.03.2016р. "Про затвердження Порядку визначення предмету закупівлі", предметом закупівлі є код 33690000-3 "Лікарські засоби різні". Але система майданчиків/prozorro вимагає надання додаткової класифікації, яку я не маю змоги подати, так як ні код АТХ ні МНН на лабораторні реактиви - відсутній. Прошу Вас пояснити, як правильно подавати Оголошення про проведення відкритих торгів або Звіт про укладений договір та ін., адже система не приймає документ без зазначення додаткового коду класифікації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання розглянуті в листах від 07.02.2016 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель” розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
02.01.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня.
Чи потрібно включати до річного плану закупілель (предмет закупівлі - 90910000-9 - послуги з прибирання (послуги з прибиряння офісних приміщень)) що надаються за окремими (кількома) цивільно-правовими договорами (ЦПХ)?
Сподіваюсь на відповідь.
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 1 Закону послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, лізинг, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Відповідно до положень абзаців другого та четвертого пункту 1 розділу II Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої - восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Відповідно до статті 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт або послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
|
|
19.12.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до затвердженого переліку основних показників оборонного замовлення Замовник організовує процедуру публічної закупівлі. Під час визначення предмету закупівлі та описуючи технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі з урахуванням вимог пункту 3 частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі", виникає питання про застосування виразу "або еквівалент". У зв'язку з цим Замовник або не виконає належним чином забезпечення державного оборонного замовлення (отримавши еквівалент) або порушить Закон.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічні за змістом питання надано відповідь у запитах 425/2017 та 766/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d454d23d-e7cf-4ca9-8c4c-319fc8c290d5&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=47c6732b-d7f3-40ac-9fbb-11ce7bc8577b&lang=uk-UA
|
|
30.11.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 8 Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого Наказом Міністерства економічного
розвитку і торгівлі України від 17.03.2016
№ 454 установлено, що визначення предмета закупівлі протезних виробів (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття), спеціальних засобів для самообслуговування та догляду, засобів пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуг з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації здійснюється окремо для кожного інваліда та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням. Чи означає це те, що
при закупівлі зазначених товарів Підприємство як замовник у розумінні ЗУ "Про публічні закупівлі" повинно проводити окремо процедуру закупівлі під
кожного окремого інваліда?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Отже, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок), замовник здійснює таку закупівлю, шляхом застосування однієї з процедур, передбачених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
При цьому повідомляємо, що питання визначення предмету закупівлі розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Поряд з цим, пункт 8 розділу ІІ Порядку застосовується замовником у разі, якщо предметом закупівлі є саме протезні вироби (включаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття), спеціальні засоби для самообслуговування та догляду, засоби пересування, що виготовляються за індивідуальним замовленням відповідно до номенклатури та в межах граничних цін, і послуги з післягарантійного ремонту технічних та інших засобів реабілітації і здійснюється окремо для кожного інваліда та кожної особи з числа пільгових категорій населення згідно з їх індивідуальним замовленням, керуючись при цьому вартісними межами, встановленими Законом.
Таким чином, у разі якщо вартість визначеного згідно з пунктом 8 розділу ІІ Порядку предмета закупівлі окремо для кожного інваліда дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, замовник здійснює таку закупівлю шляхом застосування однієї із процедур, визначених у статті 12 Закону.
При цьому згідно статті 26 Закону Ураїни "Про реабілітацію інвалідів в Україні" безкоштовне забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації за індивідуальною заявкою інваліда, послугами з післягарантійного ремонту здійснюється у вигляді грошової допомоги інвалідам для оплати вартості виданих виробів та наданих послуг шляхом безготівкового перерахування коштів підприємствам, що виконали зазначені заявки та відповідають кваліфікаційним вимогам, які визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. Перелік технічних та інших засобів реабілітації, порядок забезпечення ними інвалідів, дітей-інвалідів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
|
|
23.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Підкажіть, будь-ласка, як замовнику діяти у ситуації, коли за розпочатою процедурою відкритих торгів очікувана вартість закупівлі товару становила понад 200 тис. грн, а вартість за результатами аукціону склала 182 тис. грн. Враховуючи, що Закон "Про публічні закупівлі" застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, зазначену закупівлю слід завершувати за процедурою відкритих торгів, чи її можна вважати допороговою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги статті 4 Закону та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
Водночас проведення замовником відповідної процедури закупівлі здійснюється керуючись очікуваною вартістю предмета закупівлі, визначеного замовником у порядку, що затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
При цьому очікувана вартість предмета закупівлі у річному плані зазначається на момент, що передує проведенню відповідної процедури закупівлі та не потребує коригування за результатом здійснення такої процедури закупівлі.
У свою чергу, згідно з частиною другою статті 32 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця.
Частиною четвертою статті 36 Закону встановлено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Звіт про результати проведення процедури закупівлі автоматично формується електронною системою закупівель та оприлюднюється протягом одного дня після оприлюднення замовником договору про закупівлю на веб-порталі Уповноваженого органу.
|