|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати роз'яснення щодо послідовності дій у випадку, коли вже оголошено спрощену закупівлю, а в річний план додано нову потребу і сума перевищила межі статті 3 частини 1 пункту 2 та перейшла у відкриті торги. Чи має право замовник завершити спрощену закупівлю, чи зобов'язаний її скасувати та оприлюднити нову по відкритих торгах?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
В тендерній документації Замовника на закупівлю робіт "Капітальний ремонт..." вказано, що
"Під аналогічним договором розуміється договір на виконання інженерних робіт (послуг), а саме: реконструкція, будівництво, або ремонт мережі водопостачання, або мережі теплопостачання, або каналізаційної мережі, або очисних споруд".
Чи правильно замовник передбачив для підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів надання учасником - договору на проведення ремонту.
І чи необхідно відхиляти тендерну пропозицію учасника, якщо надано договір на виконання поточного ремонту, а предметом закупівлі були роботи (Капітальний ремонт..)?Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим аналогічна відповідь міститься у запиті 1126/2020 за посиланням
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA
Поряд з цим перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений статтею 31 Закону.
Водночас будь-яке рішення приймається замовником самостійно.
|
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!Замовником надано аргументовані заперечення на висновок ДАСУ по моніторингу на закупівлю робіт. ДАСУ на заперечення не відреагувала. Підкажіть будь-ласка, які дії передбачає законодавство для замоника в такому випадку? Чи ДАСУ згідно діючого законодавства України може не надавати відповіді на аргументовані заперечення? Підприємство може на даному етапі (договір вже підписано)оскаржити висновок чи можливо є інші способи вирішення даного питання? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону. Так, згідно з частиною шостою статті 8 Закону за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі – висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.
Водночас згідно з частиною восьмою статті 8 Закону Замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз'ясненням змісту висновку та його зобов'язань, визначених у висновку. Протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.
Поряд з цим відповідно до частини дев’ятої статті 8 Закону у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.
У свою чергу, частиною дев’ятою статті Закону передбачено право замовника оскаржити висновок до суду. Так, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
Водночас відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади (Держаудитслужби та Мінфіну).
|
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ми є постачальником універсальних послуг електричної енергії. Договір між нами та певними категоріями споживачів є публічним. Відповідно до законодавства, відмова постачальника універсальних послуг (при зверненні споживача) в наданні послуг із користування електричною енергією забороняється. Між нами та усіма споживачами області нашої діяльності укладено публічні договори споживання електричної енергії (за підписаними заявами приєднання, в силу законодавства у сфері публічних закупівель).
Паралельно, між нами та замовником (бюджетник) було укладено договір про закупівлю електричної енергії, для прикладу на 2020 рік. Котрий був розірваним за ініціативою замовника у травні 2020 року (скорочення видатків чи на виконання рішення ДАСУ наприклад). При цьому цей же учасник продовжував споживати електричну енергію за публічним договором постачання електричної енергії аж до моменту укладення нового договору про закупівлю (серпень 2020 року) із іншим учасником переможцем у ново оголошених та проведених торгах.
При цьому у період травня – серпня розірвати вказаний договір (договір постачання з постачальником універсальних послуг) зі сторони електропостачальника не було можливим через його публічність. Відключення такого споживача від електропостачання також не вбачається правомірним, в тому числі і в умовах дії карантинних обмежень (для прикладу об’єктом постачання електричної енергії були заклади охорони здоров’я, будівлі правоохоронних органів ітд)
Питання в тому, як нам, як постачальнику отримати кошти за фактично відпущену електричну енергію, в той час, коли наш споживач розірвав закупочний договір і в нього відсутні бюджетні видатки на ці потреби, а саме на оплату електроенергії у період коли діяв публічний договір постачання, тобто травень-серпень 2020 року. Оскільки укладення договору без проведення процедур забороняється.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схожі за змістом питання надано відповіді у запитах 114/2016 та 1105/2019, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d4549f09-f75a-42ca-a223-1ed935217509&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=65a4756f-0840-47d1-b4d6-3b860a95fe7c&lang=uk-UA
|
|
|
26.08.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Між нами як електропостачальною організацією та замовником укладено договір про закупівлю електричної енергії на 2020 рік.
Складовою частиною ціни за одиницю товару – електричної енергії – є тариф оператора системи передачі, який змінювався декілька разів з моменту укладення дійсного договору відповідними постановами НКРЕКП (тариф ОСП є державно регульованою ціною складовою вартості електричної енергії).
Дійсним укладеним договором не врегульовано питання щодо зміни ціни за одиницю товару в разі збільшення тарифу ОСП.
Після проведених переговорів між нами як постачальником та між замовником із наданням відповідних доказів збільшення вартості електричної енергії через зростання даного тарифу для укладення відповідних додаткових угод, і після направлення проектів таких угод, замовником проігноровано укладання будь-яких змін договору, в тому числі й змін в частині збільшення вартості за одиницю товару електричної енергії через зміну законодавчо встановленого тарифу. Відтак замовник відмовляється підписувати будь-які додаткові угоди та відповідно й оплачувати за спожиту електричну енергію з урахуванням нового тарифу ОСП.
Згідно ГК одностороння відмова від виконання договору забороняється.
Відповідно, наша компанія, не має можливості постачати товар – електричну енергію, із врахуванням нечинного, неактуального тарифу на послуги ОСП, котрий значно виріс, порівняно із моментом укладення договору, оскільки це спричиняє збитки нашій господарсько-фінансовій діяльності.
Як нам розірвати дійсний договір? якщо учасник відмовляється його розривати чи підписувати будь-які додаткові угоди та й взагалі ігнорує будь-яку нашу спробу урегулювати ситуацію, що склалася.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Своєю чергою, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|