|
|
12.07.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Наказом №490 від 22.03.2016 , затвердеженим МЕРТ України, затверджено форму Звіту про укладені договори, відповідно до п. 2 Наказу: Формами документів, зазначених у пункті 1 цього наказу, затверджуються обов’язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.
Обов'язковим полем для заповнення, є і 14. Інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг.
Предметом договору (пункт 4 статті 180 ГК України) є узгоджені сторонами умови про найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Стаття 266 ГК України вміщує ширше поняття предмету договору поставки, як визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Для уникнення розбіжностей необхідно детально описувати продукцію її кількість, варто вказувати марку, модель, серію, відповідність ГОСТу, рік випуску, особливі характеристики (потужність, сорт, тонажність, місткість, колір)
Прошу надати роз'яснення, яка саме інформація на Вашу думку повинна міститися у цьму полі. Яким чином повинна розміщуватись, якщо вона має великий ассортимент,чи опис:
а) для товарів
б) для послуг
в) для робіт
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 (далі – Наказ).
При цьому, виходячи зі змісту пункту 2 Наказу, формами документів у сфері публічних закупівель затверджено обов'язкові поля, що заповнюються замовником в електронній системі закупівель, шляхом унесення в них наявної інформації.
При цьому слід зазначити, що оскільки в системі електронних закупівель реалізована можливість розміщення копії договору разом зі звітом про укладений договір, замовник у разі розміщення такого договору може у пункті 14 форми звіту про укладений договір указати, що інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг зазначена у договорі.
При цьому, ураховуючи вимоги Цивільного та Господарського кодексів України, які регулюють договірні відносини сторін, у разі заповнення форми звіту про укладений договір без прикріплення копії договору замовнику необхідно указати інформацію про технічні та якісні характеристики товарів, робіт чи послуг, які визначені у такому договорі.
Водночас інформуємо, що питання оприлюднення звіту про укладені договори розглянуто в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
16.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постачальник електричної енергії прислав повідомлення про розірвання з 01 червня договору, попередньо укладеного на період до 31 грудня. Стаття 40 Закону "Про публічні закупівлі" у такому разі передбачає можливість замовнику провести переговорну процедуру на обсяг, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю. Для того, щоб ДКС зняла невикористані кошти з попtреднього договору, замовник змушений буде укласти з постачальником додаткову угоду, якою буде скориговано загальну суму договору до фактичного обсягу споживання за період постачання (чотири місяці).
Запитання: від якої суми у даному випадку рахувати 20 відсотків - від початкової чи остаточно скоригованої?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника.
При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
|
|
|
20.02.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2018 році за результатами переговорної процедури (у звязку з відсутністю учасників по двічі оголошених відкритих торгах)був укладений договір на виконання робіт по реконструкції будівлі (розділено на 1 і 2 черги відповідно на 2018 і 2019 роки)на суму 3,2 млн., термін дії договору 2 роки - до 31.12.2019. У звязку із зміною кошторисної зарплати та вартості матеріалів у 2019 році здіснено коригування проектно-кошторисної документації.Після цього сума по кошторису збільшилася на 1,8 млн. грн.(роботи які ще будуть виконуватися). Яким чином діяти, щоб виконати вже укладений договір і як врахувати в ньому кошти після коригування проектно-кошторисної документації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
|
|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз’яснення, щодо правильності застосування процедури закупівліробіт.
Згідно пункту 22 частини першої статті 1 Закону про публічні закупівлі вказано, що
«роботи - проектування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого і невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт».
Згідно розділу III Наказу Мінекономрозвитку і торгівлі від 17.03.2016 року №454 (зі змінами) вказано, що «визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва»…, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої-п’ятої цифр Єдиного закупівельного словника».
Наше підприємство здійснює діяльність в окремих сферах господарювання , тому Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі товару, послуги дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт 5 мільйонів гривень.
Прошу надати роз’яснення, яку процедуру закупівлі необхідно застосувати для закупівлі : окремо проектно - вишукувальних робіт (ПВР), а згодом будівельних робіт(БР) по одному і тому ж об’єкту, якщо загальна кошторисна вартість об’єкту, згідно ЗКР становить 20 млн.грн ( із них проектно- вишукувальні роботи- 1,2 млн.грн, а будівельні роботи – 12млн.грн )
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
30.03.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
До мене, як керівника Східного УКБ МОУ, надійшла пропозиція від юридичної особи, резидента України, здійснити реконструкцію будівель, що є власністю держави в особі Міністерства оборони України, за небюджетні кошти, про що укласти відповідні договори на проведення реконструкції будівель під житло за небюджетні кошти. Відповідно до умов вказаних договорів потенційний виконавець реконструкції (далі - виконавець) зобов’язується виконати роботи із реконструкції об’єктів нерухомого майна згідно з проектно-кошторисною документацією та вимогами чинного законодавства. Для реалізації цього договору Міністерство оборони України передає, а виконавець приймає частину функцій замовника. На здійснення виконавцем переданих йому функцій замовника, він здійснює фінансування робіт із реконструкції зазначених у договорі об’єктів нерухомого майна за власні кошти. Право постійного користування земельною ділянкою, на якій розташовані об’єкти нерухомого майна, що підлягають реконструкції, внаслідок виконання цього договору не переходить до виконавця.
За вказаними договорами на проведення реконструкцію будівель під житло за небюджетні кошти не відбувається закупівля товарів, робіт чи послуг, а також державні кошти не витрачаються.
Враховуючи викладене, прошу надати роз’яснення, чи підпадають описані вище договори на проведення реконструкції будівель під житло за небюджетні кошти під дію Закону України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон) та чи є необхідним проведення процедури закупівлі за цими договорами.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Закон застосовується до всіх замовників та закупівель товарів, робіт та послуг за умови, що вартість закупівлі перевищує відповідні вартісні межі, визначені абзацами другим та третім статті 2 Закону.
Визначення поняття “замовник” наведено в пункті 9 статті 1 Закону.
Таким чином, у залежності від предмету закупівлі, визначеного відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454, замовник здійснює закупівлю шляхом застосування однієї з процедур, визначених частиною першою статті 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними в статті 2 Закону.
При цьому, якщо замовником не передбачається здійснення придбання та укладення договору про закупівлю в розумінні Закону, такі правовідносини не є предметом регулювання цього Закону.
У свою чергу, оскільки відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою КМУ від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує політику у сфері будівництва, і відповідно до покладених на нього завдань зокрема подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення механізмів інвестування та фінансування у будівництві та житлово-комунальному господарстві, із зазначеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного органу виконавчої влади.
|