|
|
15.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо дати роз'яснення з наступних пить:
1) до якої статті Калькуляції собівартості продукції із зазначенням митної вартості імпортних компонентів (імпортованих виробником та/або придбаних у постачальників, які є резидентами України) (Додаток 2 до "Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів", затвердженого Постановою КМУ від 02.08.2022р. № 861) слід відносити (включити) митні платежі (ввізне мито, акцизній податок), сплачені до бюджету виробником-резидентом України під час митного оформлення при ввезенні (режим імпорту) на митну територію України імпортних товарів (сировини, матеріалів, комплектувальних виробів, покупних напівфабрикатів, придбаних за прямими контрактами)?
2) Чи коректно віднести вищевказані витрати до статті "загальні витрати" (рядок 6 Калькуляції) ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 946/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UAПри цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, та зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 відноситься до компетенції іншого структурного підрозділу Мінекономіки, пропонуємо надсилати як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 |
|
|
15.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Є потреба в отриманні консультації. Маємо намір придбати шляхом проведення конкурентних торгів вантажний автомобіль - самоскид з пробігом (б/в). Автомобіль виготовлено в 2021 році на підприємстві, яке було розташоване в м. Волноваха Донецької області. З початком повномасштабної агресії росії проти України, підприємство, з зрозумілих причин, припинило свою роботу. На момент виготовлення цього автомобіля, тобто, в 2021 році зміни до Закону про необхідність підтвердження ступеня локалізації виробництва ще не набрали чинності і цей товар не було внесено до Переліку з підтвердженим ступенем локалізації. Внести продукцію до Переліку, може виключно виробник, який припинив свою роботу. Питання: чи можемо ми придбати такий автомобіль, який відсутній в Переліку, у зв'язку з тим, що він бувший у використанні, виготовлений в 2021 році до набрання чинності змін до Закону в частині локалізації? Будемо дуже вдячні Вам за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 1160/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=46c0507d-c82a-4419-8698-8c62a5519a1c&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
10.07.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Замовник планує закупівлю у понад 30 млн гривень (6 комплектів установок). Товар має бути локалізований. Наша продукція виготовляється у Єгипті, Колумбії та Саудівській Аравії.
Юридичної особи в Україні незареєстровано.
Питання.
Чи буде законною і можливою наступна конструкція участі у торгах, та у разі виграшу - реалізація проєкту:
1. Українська компанія локалізує товар в системі з необхідним рівнем (15% для 2023 року).
2. Нерезидент виходить на торги з зареєстрованим та локалізованим товаром із системі.
3. Постачання та сервіс, реалізація проєкту виконуються нерезидентом (договір між українським замовником та закордонним підрядником) із використанням складових продукту українського походження (згідно калькуляції та заяви про локалізацію).
Будь ласка, повідомте чи можлива така конструкція? Якщо ні, то чому?
Завчасно дякую! Гарного дня та мирного неба!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
10.08.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника.
Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб.
Під час організації Управлінням державної охорони України закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб було використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів.
Проте, на думку Рахункової палати, призначити (визначити) уповноважену особу можливо тільки одним із трьох способів, які визначені частиною першою статті 11 Закону, а у разі використання одночасно декількох способів є порушенням вимог Закону.
З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
08.06.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час проведення закупівлі замовником було виявлено, що подані учасниками документи не відповідають встановленій у тендерній документації вимозі підтвердження відповідності стандарту виробництва предмета закупівлі (а саме конкретному ДСТУ). Чи може замовник за власною ініціативою внести зміни до тендерної документації з метою розширення документів на підтвердження відповідності виробу (кількості ДСТУ) які регламентують виробництво предмета закупівлі з метою дотримання принципів - недискримінації учасників та рівне ставлення до них, та максимальної економії, ефективності та пропорційності (стаття 5 ЗУ "Про публічні закупівлі") ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей.
Порядок проведення відкритих торгів встановлений пунктами 24-54 Особливостей з урахуванням положень Закону.
Водночас внесення змін до тендерної документації замовником здійснюється відповідно до положень пункту 54 Особливостей, а саме: замовник має право з власної ініціативи або у разі усунення порушень вимог законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку органу державного фінансового контролю відповідно до статті 8 Закону, або за результатами звернень, або на підставі рішення органу оскарження внести зміни до тендерної документації. У разі внесення змін до тендерної документації строк для подання тендерних пропозицій продовжується замовником в електронній системі закупівель, а саме в оголошенні про проведення відкритих торгів, таким чином, щоб з моменту внесення змін до тендерної документації до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій залишалося не менше чотирьох днів.
Зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Зміни до тендерної документації у машинозчитувальному форматі розміщуються в електронній системі закупівель протягом одного дня з дати прийняття рішення про їх внесення.
У разі несвоєчасного надання замовником роз’яснень щодо змісту тендерної документації електронна система закупівель автоматично зупиняє перебіг відкритих торгів.
Для поновлення перебігу відкритих торгів замовник повинен розмістити роз’яснення щодо змісту тендерної документації в електронній системі закупівель з одночасним продовженням строку подання тендерних пропозицій не менш як на чотири дні.
З огляду на викладене, внесення змін замовником до тендерної документації можливе лише на етапі подання учасниками тендерних пропозицій.
|