|
08.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Відповідальною за організацію та проведення закупівель, вартість яких є меншою за вартість що встановлена у п.1 частини першої ст.. 3 Закону «Про публічні закупівлі» має буди Уповноважена особа.
УО повинна мати обовязково вищу освіту.
Чи може бути УО людина, що отримала БАЗОВУ вищу освіту за напрямком підготовки "Облік і аудит" та здобула кваліфікацію бакалавра з обліку і аудиту.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218 розміщено лист від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, який містить інформацію щодо освіти уповноваженої особи.
Поряд з цим відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014№ 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Тому, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до МОН.
|
|
25.09.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Верховна Рада 19 вересня ухвалила в цілому законопроєкт №1076 "Про внесення змін до закону України "Про публічні закупівлі"
Питання: чи обовязково проводити відкриті торги на закупівлі в сумі 50 тис. грн., чи можна проводити допорогову закупівлю? Не зрозуміло? Коли вступає в силу законопроект? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас Верховною Радою України 19.09.2019 прийнято Законопроект № 1076.
Разом з тим, відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Так, відповідно до частини першої Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Законопроекту № 1076 цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування та вводиться в дію через шість місяців після дня його опублікування, крім розділу VI, який вводиться в дію через 12 місяців після дня його опублікування.
З огляду на викладене, після набрання чинності та введення в дію Законопроекту № 1076, Уповноважений орган буде виконувати відповідні функції, зокрема надавати консультації та узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування норм цього законопроекту.
|
|
09.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
В установі діє тендерний комітет та уповноважена особа яка відповідає за планування та проведення спрощенних закупівель. Якщо сума по предмету від 50 до 200 тис . грн. та закупівля здійснюється у відповідності до частини 7 Статті 3 Закону - хто здійснює планування та оприлюднення інформації щодо даної закупівлі: тендерний комітет чи уповноважена особа?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Статтею 11 Закону передбачено, що відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа.
Водночас прикінцевими та перехідними положеннями розділу Х Закону зазначено, що до 1 січня 2022 року замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель.
Водночас частиною сьомою статті 3 Закону встановлено перелік випадків придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель.
У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Ураховуючи викладене, відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель у випадках, передбачених частиною сьомою статті 3 Закону може бути будь-яка служба (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа, яка є відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель та спрощених закупівель або будь-який член тендерного комітету.
|
|
08.05.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можна вносити зміни до тендерного договору про закупівлю щодо термінів поставки товару (переносити терміни поставки на пізніші дати) в межах строку дії договору, враховуючи ст.ст. 36,37 Закону України "Про публічні закупівлі", ЦКУ та ГКУ?
Чи є термін поставки істотною умовою договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, від 30.12.2017 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”,розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06
|
|
10.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Відповідно п. 5 розділу ІІ Наказу МЕРІТУ № 454 від 17.03.16 р., «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» «Якщо під час здійснення замовником закупівлі товарів передбачається також закупівля послуги (послуг), пов'язаної (пов'язаних) з поставкою товарів (зокрема послуги з транспортування, установки, монтажу, наладки, інсталяції програмного забезпечення, навчання персоналу тощо), предметом закупівлі в такому разі є товари за умови, що вартість такої послуги (таких послуг) не перевищує вартості самих товарів». Дію даного наказу скасовано. В редакції нового наказу № 708 від 15.04.20 р. ця норма чомусь відсутня. І як тепер закуповувати сукупні послуги? Чи укладати різні договори? І що робити з закупівлями товарів, опублікованих після 09.06 і до сьогодні, до вартості яких включені супутні послуги? Чи потрібно скасовувати закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 затверджено Порядок визначення предмета закупівлі (далі – Порядок).
Відповідно до пункту 3 розділу І “Загальні положення” Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 та 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного показника.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 34 частини першої статті 1 Закону, до товарів також можуть належать послуги, пов'язані з постачанням товарів, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих товарів.
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
|