|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 35 ч.2.п.1 ЗУ «Про публічні закупівлі» зазначено: Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;
В зв’язку з тим, що багато фахівців бюджетних установ не володіють детальною інформацією про порядок використання даної норми Закону при здійсненні закупівель за державні кошти послуг охорони за допомогою «Охоронної системи «Аресконт» (Патент № 118627 від 10.08.2017 року, Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 71159 від 27.03.2017 року), просимо вас, проаналізувавши наш Патент,Свідоцтво та чинне законодавство України, надати наступні відповіді та роз’яснення для розуміння подальшого ведення переговорів:
1. Чи не заборонено чинним законодавством України укладення Договору на охорону приміщень за Патентом № 118627 на корисну модель «Охоронна система «Аресконт» за правилами статті 35 ч.2 п.1 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
2. Чи в праві Замовник проводити переговорну процедуру та укладати відповідні договори на охорону з Учасниками, які мають відповідні Ліцензії (Дозволи, договори , тощо) від власника Патенту?
3. Чи в праві Замовник торгів укладати Договір на таку охорону (з врахуванням умов патенту та авторського свідоцтва) незалежно від ціни закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, який містить вичерпну відповідь на питання.
|
|
|
25.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть які документи або інформацію повинен надавати переможець? В ст. 17 Закону чітко визначено, що переможець надає Замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.2,3,5,6 і 8 частини першої ст.17, але інформація п.3 та 8 міститься у відкритих державних реєстрах. Чи має замовник вимагати від переможця інформацію або довідки, що підтверджує відсутність підстав визначених цими пунктами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Таким чином, замовник вимагає у переможця документальне підтвердження інформації відповідно до частини третьої статті 17 Закону, крім інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
|
|
|
09.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. Усі звернення за роз’ясненнями автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону термін "замовник" визначається як органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності ряду ознак, зокрема, якщо юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості.
Постановою Центральної виборчої комісії від 17 серпня 2016 року № 376 утворено тендерний комітет Центральної виборчої комісії.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно до статті 8 Закону просимо у найкоротший строк повідомити, чи обов’язково проводити засідання тендерного комітету для надання роз’яснення на звернення щодо тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерний комітет – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом.
Перелік функцій, реалізацію яких забезпечує тендерний комітет, визначено пунктом 2.7 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення). Зокрема відповідно до абзацу восьмого пункту 2.7 Примірного положення тендерний комітет у процесі роботи забезпечує надання роз'яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівель, щодо змісту тендерної документації у разі отримання відповідних запитів.
При цьому згідно з пунктом 2.5 Примірного положення формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету.
|
|
|
23.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників.Тому згідно з п. 4 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) Замовник у даному випадку може застосувати переговорну процедуру закупівлі.У цій ситуації виникають такі питання:
1.Чи може Замовник запросити на переговорну процедуру закупівлі учасника, що подав пропозицію під час останніх відкритих торгів за тим же предметом закупівлі.Якими критеріями відбору учасника повинен керуватися Замовник?Чи можуть бути запршені на переговори одразу двоє учасників?
2. Чи повинен Замовник на підставі п. 3 ст. 16; п. 4 ч. 2 ст. 39 Закону складати нову тендерну документацію для переговорної процедури для учасника?
3. Чи розповсюджуються положення ст. 17 Закону на дану ситуацію, тобто чи повинен учасник з яким замовник провів переговори та направив повідомлення про намір укласти договір надати замовнику документи передбачені п. 2,3,5,6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону протягом 5 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок проведення переговорної процедури закупівлі визначений статтею 35 Закону.
Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” затверджено примірні тендерні документації для відкритих торгів та конкурентного діалогу.
Ураховуючи викладене, тендерна документація розробляється та затверджується для процедур, встановлених Законом, крім переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим зазначаємо, що відповідь на аналогічні питання зазначена у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA та у листі "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим Законом не обмежена кількість учасників, які можуть бути запрошені на переговори у разі застосування переговорної процедури закупівель. Водночас замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону.
|
|
|
07.12.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу Вас дати роз’яснення як у грудні 2016р подовжити договірні відносини(додаткова угода), на постачання електричної енергії з ДТЕК «Донецькобленерго» (монополіст) без зміни істотних умов договору? В зв'язку з тим що НКРЕКП в своїх постановах неодноразова піднімав ціни в поточному році, що привело к достроковим витратам кошторису і фактично грудень місяць не можливо сплатити без зміни суми договору.
Враховуючи вище викладене я як голова тендерного комітету запропонував керуючись розділом VII ст. 36 ч.4 п.7 ЗУ «Про публічні закупівлі» укласти додатковий договір з зміною суми договору в бік збільшення так як ціна (тариф) є регульованим і п.7) не заперечує збільшенню суми так як п.2) п.4 Закону.
Підкажіть я правильно зрозумів норму Закону?
Крім цього неодноразово виникають питання що робити з договірними відносинами, якщо були підвищені ціни в зв’язку з постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2016р. № 656 «Про реалізацію пілотного проекту щодо тимчасового обмеження застосування постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.1996р. №1548 та постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. №1222» на кінець поточного року якщо ціни не регульовані, потреби існують, а зміни приведуть до збільшення суми, визначеної в договорі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить вичерпну відповідь щодо випадків зміни істотних умов та зокрема зміни регульованих цін (тарифів) і нормативів, збільшення суми договору.
|