|
23.01.2024
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 67 Особливостей передбачено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і АБЗАЦОМ ЧЕТВЕРТИМ ПУНКТУ 49 цих особливостей. Перебіг зазначених строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Просимо надати роз’яснення щодо логіки застосування цієї норми у разі, коли Замовник вирішив відмінити процедуру закупівлі і це рішення було оскаржено до АМКУ, а саме яким чином призупиняється строк укладання договору про закупівлю, якщо закупівля відміняється.
Приклад:
29.11.2023 - продовжено укладання договору до 23.12.24 (загальний термін укладання договору до 23.12 склав 45 днів);
20.12.2023 – рішення про відміну
26.12.2023 – скарга до АМКУ
05.01.2024 – скарга розглянута.
Згідно із зазначеним прикладом: З якої дати Замовник має виконувати рішення АМКУ? З якої дати поновлюється строк укладання договору? З якої дати Замовник має прийняти рішення про продовження строку укладання договору? Чи триває строк укладання договору на час прийняття/дії рішення про відміну? А також просимо роз’яснити чи розповсюджується дія п. 67 Особливостей на дату прийняття АМКУ рішення щодо зобов’язання скасування рішення про відміну? Адже закупівля не знаходиться в цей момент на стадії укладання договору. Закупівля на стадії скасування, отже строки укладання вже не рахуються.
Чи ця норма працює вже після факту виконання Замовником рішення АМКУ, скасування рішення про відміну? Бо лише після такої події закупівля повернеться на етап укладання договору і строки продовжать тривати.
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей. Так, пунктом 67 Особливостей визначено, що розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і абзацом четвертим пункту 49 цих особливостей. Абзацом четвертим пункту 49 Особливостей встановлено,що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів. У разі подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється. Згідно з абзацом 6 пункту 67 Особливостей перебіг зазначених строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду. При цьому зазначаємо, що для обчислення строків необхідно керуватися статтями 251-255 Цивільного кодексу України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків, визначення початку перебігу строку та його закінчення, а також Законом та Особливостями. Статтею 251 Цивільного кодексу України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так, статтею 255 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Таким чином, оскільки після подання скарги до органу оскарження після оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю перебіг строку для укладення договору про закупівлю зупиняється, такий перебіг строку продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги та з урахуванням того строку, який сплив для вчинення дій до подання такої скарги.
|
|
27.12.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Підскажіть будь-ласка чи можливо при поданні запиту цінових пропозицій ,в проекті договору, вимагати від Постачальника надання банківської гарантії?
З досвіду відкритих торгів:при укладенні договору з Постачальником на велику суму коштів,надається зобов'язання у вигляді банківської гарантії,а чи можливий такий варіант при зцп?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.02.2023 № 3323-04/6459-06 "Щодо застосування електронних каталогів", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F6459-06 Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Згідно з положеннями пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 Особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та Особливостей. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту, предмет закупівлі яких визначається відповідно до пункту 3 розділу II Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (далі - послуги з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному цими особливостями, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу” (далі - Порядок), з урахуванням положень, визначених цими особливостями. Відповідно до пункту 56 Порядку замовник здійснює відбір постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників. Виходячи з пункту 57 Порядку, запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Запит пропозицій постачальників повинен містити проект договору з обов’язковим зазначенням підстав та у разі потреби із зазначенням порядку змін його умов. Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. При цьому згідно з пунктом 2 Порядку постачальник - учасник, якого внесено до переліку кваліфікованих постачальників та який має право доступу до електронного каталогу відповідно до вимог, установлених цим Порядком, а переможець відбору - постачальник, пропозиція якого визначена економічно вигідною за результатами здійсненого замовником запиту пропозицій постачальників в електронному каталозі. Отже, договір укладений за результатами запиту пропозицій постачальників є договором про закупівлю, на який поширюються норми пункту 17 Особливостей. При цьому частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України визначені види забезпечення виконання зобов'язання, до яких відносяться: неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток та право довірчої власності. Згідно з частиною першою статті 560 Цивільного кодексу України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. З огляду на викладене, замовник може при проведенні запиту пропозицій постачальників передбачити в проекті договору про закупівлю щодо переможця забезпечення виконання зобов'язання за договором про закупівлю у вигляді/формі банківської гарантії.
|
|
05.03.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами відкритих торгів з особливостями, які відбулися у кінці 2023 року 12.01.2024 року укладено Договір про постачання електричної енергії, де вартість 1 кВт складає 5,99 грн з ПДВ. Зараз електрична енергія різко подешевшала, але у зазначеному договорі прописана формула обчислення ціни лише у разі її збільшення у відповідності до пункту 2 ст.19 Особливостей. Чи є можливість Замовника за узгодженням з постачальником змінити формулу обчислення вартості 1 кВт у зв'язку з коливанням середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед” за пунктом 7 ст.19 Особливостей
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 357/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe0cb60a-3966-4cc7-8120-7cb77f750888&lang=uk-UA Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону.Пунктом 19 Особливостей установлено, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених пунктами 1-9 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
27.01.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго здоровья! Просимо надати роз'яснення щодо надання технічної документації на торги .
У закупівлі з предметом ДК 021:2015: 33690000-3 Лікарські засоби різні, 33694000-1 - Діагностичні засоби: замовник закупівлі визначив вимоги щодо підтвердження якості товару таким чином (скрін з тендерної документації додаємо):
«Учаснику необхідно надати всі документи, які підтверджують технічні, якісні, кількісні та інші вимоги щодо предмета закупівлі, що встановлені у розділі 2.
Технічні, якісні, кількісні та інші вимоги щодо предмета закупівлі. Документи за допомогою яких Замовник може перевірити відповідність заявленим вимогами: 1. паспорти якості; 2. інструкції до виробу.»
Питання 1: Чи буде достатнім підтвердженням якості товару надання учасником закупівлі документу із іншою назвою, відмінною від «паспорт якості», за умови, що такий документ за своїм змістом містить інформацію про якісні характеристики товару? Учасник закупівлі надає на підтвердження якості товару такі документи: 1) інструкція до виробу, яка містить опис якісних характеристик товару; 2) сертифікат аналізу, який містить опис якісних характеристик товару (копії документів додаємо).
Питання 2: Чи повинні учасники торгів надавати саме переліченні замовником документи 1. паспорти якості; 2. інструкції до виробу якщо в умовах закупівлі не має прямої вимоги 1. надати паспорти якості або надати інструкції до виробу, а лише "Документи за допомогою яких Замовник "може" перевірити відповідність заявленим вимогами: 1. паспорти якості; 2. інструкції до виробу."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 593/2023 та № 272/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d158283c-6fd4-4bda-a3de-42ab612ab2e9&lang=uk-UA
|
|
09.08.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Товариством з обмеженню відповідальністю 14.02.2023р. було укладено прямий договір відповідно до абз.1 п.8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених Постановою КМУ №1275 від 11.11.2022.
Договір було укладено без врахування податку на додану вартість, оскільки Товариство на час укладання договору перебувало на спеціальному податковому режимі (єдиний податок 2 %) і не сплачувало ПДВ.
Проте, з 1 серпня 2023 року набирав чинності Закон України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», яким автоматично відновлюється реєстрація платником ПДВ, права та обов’язки, встановлені розділом V та підрозділом 2 розділу XX Податкового кодексу України, для тих суб’єктів, у кого реєстрація платником ПДВ була призупинена. Отже, у Товариства виникло зобов’язання сплачувати податок на додану вартість.
Просимо надати пояснення, чи можна збільшити ціну зазначеного договору у відповідності до Постанов КМУ №1275 та №335 на підставі «зміни ціни в державному контракті (договорі) у зв’язку із зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку із зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування».
А також просимо роз’яснити механізм здійснення таких змін договору та надати перелік підтверджуючих документів, що мають бути додані до договору, якщо такі передбачені чинним законодавством.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Відповідь на схоже питання розміщено за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4b68f375-35ce-4df1-b6ad-c0b357d124f5&lang=uk-UA Принагідно зазначаємо, що листи Міністерства не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|