|
|
07.11.2022
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 3-7 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз.
Так, Кабінет Міністрів України постановою від 12.10.2022 №1178, яка набула чинності 19.10.2022, затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – постанова №1178, Особливості).
Згідно з пунктом 3 Особливостей, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих особливостей.
Пункт 44 Особливостей визначає, що переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону.
Відповідно до пункту 41 Особливостей, Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону, з урахуванням пункту 44 Особливостей.
У той же час, при здійсненні закупівель застосовується Форма забезпечення тендерної пропозиції, яка затверджена наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 14.12.2020 №2628 (далі також – Форма гарантії). Зокрема, підпунктом 4) пункту 3 Форми гарантії передбачено, що вимога за банківською гарантією забезпечення тендерної пропозиції має містити посилання на таку умову (підставу), що підтверджує невиконання принципалом своїх зобов’язань, передбачених його тендерною пропозицією: «ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, визначений частиною шостою статті 17 Закону, документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону». Частина шоста статті 17 Закону визначає, що: «Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує десяти днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику документи шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6, 8, 12 і 13 частини першої та частиною другою цієї статті».
На підставі викладеного, просимо надати відповідь, чи не буде порушенням законодавства у сфері закупівель, якщо замовник при формуванні тендерної документації підпункт 4) пункту 3 Форми гарантії викладе з урахуванням пункту 44 Особливостей у такій редакції:
“4) ненадання принципалом, який став переможцем процедури закупівлі (крім переговорної процедури закупівлі), у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 3, 5, 6 і 12 частини першої та частиною другою статті 17 Закону шляхом оприлюднення їх в електронній системі закупівель.”
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 1068/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e0c2bc49-3139-4994-bdcc-2a9e5f7e6fcf&lang=uk-UA
|
|
|
02.06.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Коли буде виплата 6500 грн. допомоги на карту эПiдтримки, обiцяна до 31.05.2022 р.?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо Вас, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі, а запити, що надходять на нього знаходяться у відкритому доступі. Зважаючи на те, що Ваше питання не відноситься до компетенції департаменту публічних закупівель, конкурентної політики та гуманітарної сфери Мінекономіки, у разі наявності питань щодо отримання 6,5 тисяч гривень в рамках програми єПідтримка пропонуємо ознайомитися з інформацією за покликанням:
https://www.me.gov.ua/News/Detail?lang=uk-UA&id=f3561763-44e7-4a12-a213-4c5bc9d2e903&title=UkraintsiGarantovanoOtrimaiut6-5-TisiachGrivenVRamkakhProgramipidtrimka
https://me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=ab90dec0-7620-4969-b9b9-f4ef3290d07d&title=Pidtrimka-Pitanniavidpovidi та звертатися до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки.
|
|
|
02.11.2022
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Публічні закупівлі здійснюються замовниками без застосування процедур закупівель/спрощених закупівель:
1. У випадках передбачених п. 9 Особливостей № 1178 . За результатами здійснення таких закупівель за умови, що вартість закупівлі становить або перевищує 50 тис. грн, замовник оприлюднює в ЕСЗ звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до п. 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 .
2. У випадках передбачених в п. 13 Особливостей № 1178. За результатами замовники також оприлюднюють в ЕСЗ звіт відповідно до п. 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922
3. При здійсненні закупівель , вартість яких є меншою ніж 100 тис. грн, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. грн, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн грн.)замовники у разі ж здійснення їх без ЕСЗ обов’язково оприлюднює знову відповідно до п. 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922 в ЕСЗ звіт. У кожному з випадків є відсилка до п. 3-8 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону № 922: Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Тобто виходить, що в умовах воєнного стану звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ оприлюднюється в кожному з випадків тільки за умови, що закупівля перевищує 50 тис. грн.? До 50 тис. грн. звіти не оприлюднюються?
Між тим залишається питання: як бути з закупівлями до 50 тис. грн? Адже запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до ст. 4 Закону № 922 (п. 14 Особливостей № 1178). Тобто річний план формується та оприлюднюється за вимогами Закону № 922. А це означає, що до нього включаються всі закупівлі замовника від 1 копійки і лишень процедуру закупівлі слід зазначати згідно Особливостей № 1178. Це ж підтверджується і в п. 11 Особливостей № 1178, де також вказується на обов’язок замовника включати до річного плану «допорогові» закупівлі.
Як відомо такі закупівлі завершуються оприлюдненням звіту про укладений договір. А якщо його не буде? То рядок плану виходить залишатиметься не закритим.
Чи треба в такому випадку застосовувати ч. 3 ст. 3 Закону № 922 (деякі фахівці припускають і такий варіант)? Але ж відповідно до абз. 2 п. 3 Особливостей № 1178 положення ч.ч. 5, 6, 8 і 9 ст. 3 Закону № 922 застосовуються на умовах, визначених саме Законом. Про ч. 3 такого уточнення немає. А отже логічно що застосовувати треба п. 3-8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922. Однак водночас саме ч. 3 ст. 3 Закону № 922 визначає зміст звіту про укладений договір.
То ж як застосовується п. 3-8 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922 в таких випадках: мається на увазі порядок оприлюднення (вартісна межа і строки) чи самі строки оприлюднення?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
21.04.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добридень! Підкажіть, чи можемо ми купити обладнання виробництва Білорусь
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що постанова Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 169 “Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану” (зі змінами) (далі – постанова № 169) регулює здійснення закупівель товарів, робіт і послуг в умовах правового режиму воєнного стану в Україні.
При цьому, виходячи з абзацу сьомого підпункту 3 пункту 1 постанови № 169, при укладенні договору про закупівлю слід ураховувати, зокрема норми статті 628 Цивільного кодексу України відповідно до якої, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, зокрема Законів України “Про санкції” та “Про зовнішньоекономічну діяльність”, згідно з якими встановлюються спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії інших держав, митних союзів або економічних угруповань шляхом встановлення повної/часткової заборон (повного/часткового ембарго) на торгівлю тощо. При цьому інформація про застосування певних санкцій та заборон має перевірятися замовником самостійно.
Так, інформуємо, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов’язаних з державою-агресором, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 №187 “Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації”, установлено мораторій (заборону), зокрема, на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов’язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи: громадяни Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації. Крім того, у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації щодо України та відповідно до частини одинадцятої статті 29 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” Кабінет Міністрів України постановою від 09.04.2022 № 426 “Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації” введена заборона ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з Російської Федерації. Натомість подібних заборон щодо Республіки Білорусь наразі не запроваджено.
Крім цього, пропонуємо, у разі виникнення необхідності отримання інформації згідно з Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність” звертатися в електронному вигляді відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки (http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian) для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Мінекономіки, в компетенції якого знаходиться питання, пов’язані з правовим регулюванням всіх видів зовнішньоекономічної діяльності в Україні.
|
|
|
02.11.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідну статтю нормативного документу, який вимагає оголосити нову закупівлю в разі нового виділення коштів.
В Законі про публічні закупівлі це прямо не зазначено, тому керівник ставить завдання внести зміни джерела фінансування з «власних коштів» на «державні кошти» в діючий тендерний договір про зміну незважаючи на те, що відобразити КЕКВ в плані закупівлі вже неможливо.
Прошу повідомити, чи настає відповідальність від таких дій замовника згідно Закону про публічні закупівлі відповідно:
"Стаття 164-14. Порушення законодавства про закупівлі
1-й абзац: «…неоприлюднення або порушення строків оприлюднення інформації про закупівлі…»
5-й абзац: «…укладення з учасником, який став переможцем процедури закупівлі, договору про закупівлю, умови якого не відповідають вимогам тендерної документації та/або тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі…»
та уточнити, йдеться про накладення штрафу на керівника, чи на уповноважену особу замовника, або на обох.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 1367/2021 за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6cc861ed-0962-46b3-a219-ee18db8bc125&lang=uk-UA
|