|
03.11.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Пункт 2 частина 5 ст. 41 Закону "Про Публічні закупівлі", а саме "2) збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії; Якщо предметом закупівлі є газ нафтовий скраплений, то змінювати ціну за одиницю товару ми можемо частише ніж один раз на 90 днів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 2 частини пятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Водночас відповідно до Положення про Міністерство енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 507, Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема, в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім питань забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд). Тому, з питання різновидів газу пропонуємо додатково звернутися до Мінекоенерго.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення поняття газу нафтового скрапленого.
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Загальна річна сума на послуги по технічній інвентаризації об'єктів нерухомого майна комунальної власності (відповідно до програми затвердженої рішенням сесії міської ради) складає більше 50 тис. грн. та менше 200 тис. грн. По мірі виникнення потреби на кожен такий об'єкт укладається окремий договір на суму від 1,8 тис. грн. до 30 тис. грн. До набрання чинності Законом України "Про публічні закупівлі" було опубліковано план та звіти по 7 укладених договорах на суму 54 тис.грн. Укласти загальний річний договір на визначену суму не маємо можливості, оскільки не володіємо інформацією щодо кількості об'єктів нерухомого майна на які протягом року виникне потреба у здійсненні технічної інвентаризації.Технічна інвентаризація замовляється Управлінням майном комунальної власності міста по мірі виникнення права комунальної власності на об'єкти нерухомого майна. Як діяти в такій ситуації: проводити спрощені процедури закупівель на кожен об'єкт чи достатньо публікувати звіти про укладені договори?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Водночас питання щодо об’єктів технічної інвентаризації міститься у запиті 889/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=63148741-844e-465c-93ec-824dff2037a0&lang=uk-UA
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про публічні закупівлі" від 19.09.2019 (зі змінами і доповненнями) затверджено перелік замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону.
Львівські комунальні підприємства створені Львівською міською радою та підпорядковані районним адміністраціям Львівської міської ради, які є представниками Львівської міської ради - територіальної громади м. Львова і є органами, до сфери управління яких входять комунальні підприємства.
Згідно зі статутами комунальних підприємств майно підприємства є комунальною власністю м. Львова і закріплюється за підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).
Для здійснення фінансово-господарської діяльності Львівська міська рада наділяє комунальні підприємства статутними капіталами, які формуються оборотними і необоротними активами.
Керуючись ст. 2,3 ЗУ "Про публічні закупівлі", ЗУ "Про місцеве самоврядування", просимо надати роз'яснення чи мають право Львівські комунальні підприємства, підпорядковані районним адміністраціям Львівської міської ради, брати участь в процедурі публічних закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті № 589/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=262b673f-5445-4cb4-84d8-86204b37d328&lang=uk-UA
|
|
21.02.2022
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
У відповіді на запит № 1288/2021: Вами наведена порада переглянути відеокурс про публічні закупівлі.
Що порадити написати ДАСУ на такий моніторинг (висносовок про пушення):https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-11-11-003545-a
(застосування п.7 ч.5 призведе до порушення п.2 ч.5, оскільки ціна збільшиться більше, ніж на 10%). Та чому такі висновки можливі????
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.
Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель встановлений статтею 8 Закону. Так, відповідно до частини десятої статті 8 Закону у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.
При цьому узагальнена відповідь рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель з питань, зокрема, які стосуються змін до договору про закупівлю відповідно до статті 41 Закону надана в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
03.12.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Просимо пояснити: протягом якого строку публікувати звіт про виконаний договір, якщо цей договір було укладено до 19.04.2020 року? Протягом 3 днів чи протягом 20 роб. днів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” у редакції, яка діяла до 19 квітня 2020 року (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, зокрема звіт про виконання договору - протягом трьох днів з дня закінчення строку дії договору, виконання договору або його розірвання.
При цьому відповідно до пункту 5 Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону процедури закупівель товарів, робіт і послуг, розпочаті до введення в дію цього Закону, завершуються відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону. Пунктом 6 Розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” нової редакції Закону передбачено, що договори про закупівлю, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього Закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього Закону.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи. Водночас відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Ураховуючи, що така вказівка у новій редакції Закону відсутня, його дія не поширюється на правовідносини суб’єктів, які виникли до введення в дію нової редакції Закону.
|