|
Нами був скасований договір на закупівлю послуг з прання білизни з підприємцем на суму 149685,00 грн., який був переможцем аукціону електронної системі закупівель в зв'язку з помилкою допущеною під час оприлюднення звіту. На даний час, в зв'язку зі зменшенням потреби, між нами заключений договір на суму 49970,00 грн., без використання електронної системи закупівель на ті ж самі послуги. Питання: Чи не буде це порушенням діючого законодавства при оприлюдненні звіту про укладений договір? Чи будемо ми мати можливість у разі зміни обставин, а саме якщо збільшиться потреба в послугах, додатковою угодою збільшити суму договору на 24000 грн., що не перевищує 50 % від суми договору?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
При цьому договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону, не є предметом регулювання Закону та регулюється зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
Крім цього, всі рішення про закупівлю, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно.
Згідно з статтею 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників, службові (посадові) особи та члени органу оскарження, службові (посадові) особи Уповноваженого органу, службові (посадові) особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, службові (посадові) особи органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (обслуговуючого банку), несуть відповідальність згідно із законами України. За придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель / спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках.
|
|
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать зокрема, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність в одній або декількох окремих сферах господарювання, визначених частиною другою цієї статті, та відповідають хоча б одній з таких ознак, а саме надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден.
Акціонерне Товариство "Державна продовольчо - зернова корпорація" здійснює свою діяльність на комерційній основі та відповідно до ЗУ "Про порські порти України" є портовим оператором (стивідорна компанія).
Враховуючи вищевикладене, чи є АТ "Державна продовольчо - зернова корпорація" Заомвником в розумінні пункту 7 частини 2 статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме надання послуг портів?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання міститься у запиті № 157/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6f007398-510a-4ca1-920d-bebef09b1345&lang=uk-UA
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення приналежності юридичних осіб та/або суб’єктів господарювання до замовників у розумінні Закону в конкретних випадках.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 609/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=80095698-7154-4a75-8180-473c76ba1079&lang=uk-UA
Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до Інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|