|
|
17.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Згідно з другим абзацом ч. 3 ст. 16 Закону «якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців». Чи означає це, що учасник не може залучати у такому випадку фізичних осіб, які не є фізичними особами-підприємцями, за договорами цивільно-правового характеру як субпідрядників/співвиконавців. Якщо це не так, просимо пояснити чому.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з абзацом другим частини третьої статті 16 Закону якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Ураховуючи вимоги абзацу другого частини третьої статті 16 Закону учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити потужності інших суб’єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців.
Натомість питання можливості залучення субпідрядника не є предметом регулювання цього Закону. При цьому договірні відносини регулюються Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України.
|
|
|
26.03.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! п.2 ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що підставою для зміни істотних умов договору про закупівлю є зміна ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
Проаналізувавши практику застосування можна зробити висновок, що на практиці найчастіше це вирішується наступним чином: шляхом укладання додаткової угоди Сторони зменшують кількість товару, что мав бути придбаний, через подорожчання ціни за одиницю товару (що пітдверджується відповідними документами). Таким чином, Замовникии придбають меншу кількість товару за більшою ціною, проте сума договору дійсно не змінюється.
Як бути у випадку, якщо товару за договором 1 одиниця, зменшити його кількість неможливо. Вартість товару за Договором становить, наприклад, 590 000 гривень, і збільшення ціни у такому випадку перевищить суму договору. Як діяти в такій ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307
|
|
|
10.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
На виконання пункту 2 наказу Міністерства юстиції України від 16.10.2019 № 3173/5 «Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України», проведено державну реєстрацію Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 43315602), яке є правонаступником усіх прав та обов’язків Головного територіального управління юстиції у місті Києві,Головного територіального управління юстиції у Київській області, Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2019 № 870 «Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції».
Головним територіальним управлінням юстиції у Черкаській області проведено закупівля природного газу на 2020 рік. Даний орган перебуває на стадії ліквідації.
Чи може підписати договір та взяти на себе бюджетні зобовязання Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) як правонаступник Головного територіального управління юстиції у Черкаській області?
Чи наявна технічна можливість розмістити договір в електронній системі правонаступником - Центральним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції (м. Київ)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб"
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017
№ 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|
|
|
26.04.2021
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Повторно звертаюсь до Вас з проханням про внесення змін в наказ МІНІСТЕРСТВА РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ, ТОРГІВЛІ ТА СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ від 11.06.2020 № 1082 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893 «Про затвердження Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі»
Враховуючи, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Стаття 4. Планування закупівель та інші передумови здійснення закупівель
Частина 1, абзац другий: Річний план та зміни до нього безоплатно оприлюднюються замовником в електронній системі закупівель протягом п’яти робочих днів з дня затвердження річного плану та змін до нього.
Відтак замовники на вимогу пункту 12 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого Наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082 (далі – Порядок розміщення інформації) зобов’язані розміщувати в електронній системі закупівель інформацію про предмет закупівлі, назву предмету закупівлі, коду предмета закупівлі відповідно до класифікаторів, а також крім полів, визначених пунктом 12 Порядку, у випадках, зазначених у пункті 12, додатково в окремих полях заповнюється інформація щодо:
міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН), у разі визначення предмета закупівлі - лікарський засіб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше лікарських засобів, замовником зазначається МНН кожного лікарського засобу;
коду та назви медичного виробу відповідно до національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159, у разі визначення предмета закупівлі - медичний виріб. Якщо предмет закупівлі містить два та більше медичних виробів, замовником зазначаються код та назва кожного медичного виробу; та ін.
Отже замовник зобов’язаний відповідну інформацію зазаначати в плані закупівель, адже оприлюднення плану закупівель передбачено нормами Закону, а це додаткове і безглузде навантаження на уповноважених осіб.
А щодо пункту 14 поряду, так там усе зрозуміло.
Це один з прикладів як замовники змшені оприлюднювати плани закупівель: UA-P-2020-07-28-001576-b
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься у запиті 520/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=615ef99d-49c4-4870-9943-919ae2de793f&lang=uk-UA
Разом з тим, висловлюємо вдячність за виявлену ініціативу щодо визначення проблемних питань під час здійснення закупівель.
Водночас Міністерством ведеться постійна робота з вдосконалення законодавства сфери публічних закупівель, а також здійснюється аналіз пропозицій щодо покращення роботи електронної системи закупівель. В рамках цієї роботи буде додатково опрацьовано пропозиції, зазначені у запиті та розглянуто можливість їх врахування для вдосконалення роботи електронної системи закупівель.
|
|
|
02.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Виникла наступна ситуація. Замовником було проведено відкриті торги по закупівлі товару для харчоблоку в опорний навчальний заклад, на даний час закупівля знаходиться в стадії підписання договору, але період оскарження ще не минув. Перелік товару який оприлюднений в тендері визначався відповідно до загального переліку товарів яке надало Міністерство освіти і науки України https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya-osvita/shkilne-harchuvannya/obladnannya-dlya-harchoblokiv відповідно до цього списку уповноважена особа оголошував закупівлю в серпні 2020року. Але в лютому 2020 році відділ освіти подав інший список переліку товарів для харчоблоку який затверджувався на рівні області, а далі надсилався в міністерство в Київ.
Виникла ситуація, чи буде порушенням від Замовника який закупив товар по загальному переліку що надавало МОН України, а не по списку товарів яке затверджувалось на рівні області та Києва. Чи буде це нецільове використання коштів для перевірок ДАСУ, тому що списки товарів відрізняються частково (тобто перелік товарів, що в загальному переліку товару від МОН так і в переліку, що затверджувався від відділу освіти є частково однаковим)?
Наприклад: в загальному переліку товару та в індивідуальному є товар Пароконвектоматна піч, а от холодильника в індивідуальному переліку товарів немає.
Що робити Замовнику? Чи скасовувати закупівлю по якій причині? Чи можна укладати договір з загальним спископереліку товарів і чи це не буде не цільове використання коштів для перевірок ДАСУ? Чи можливий варіант зменшення суми договору перелік яких не увійшов до затвердженого списку товарів і чи не буде це порушенням?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Перелік випадків зміни істотних умов договору про закупівлю визначений частиною п’ятою статті 41 Закону
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Крім того, відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України (далі – МОН), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, МОН є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної діяльності, інноваційної діяльності в зазначених сферах, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю закладів освіти, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов’язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.
Поряд з цим, з питання порушеного у запиті, пропонуємо звернутися до МОН.
|