|
28.05.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З метою максимального підвищення ефективності проведення закупівель ОК ВЕП «Держпром» звертається з наступним запитанням.
Замовник, який є платником ПДВ, формує очікувану вартість закупівель та оголошує їх відповідно з ПДВ. Яким чином можливо зберегти рівність учасників, якщо сума закупівлі оголошена з ПДВ, а участь у ній беруть учасники як платники так і неплатники ПДВ. В електронній системі всі пропозиції автоматично розглядаються як із ПДВ. Таким чином неплатник ПДВ має пільгу, оскільки його пропозиція є найнижчою і на аукціоні він завжди може зробити найнижчу ставку.
У випадку його перемоги ціна в системі зафіксована як з ПДВ, що фактично не відповідає поданій ціновій пропозиції у складі документів. Договір з таким учасником підписується на всю суму пропозиції без ПДВ. Таким чином, учасники-платники ПДВ є у гірших умовах під час аукціону, а замовник втрачає відповідну суму податкового кредиту.
Оскільки вищевикладене питання на сьогоднішній день не врегульоване, просимо надати роз’яснення щодо позиції та дій замовника при розгляді цінових пропозицій учасників закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій, перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.
Водночас відповідно до пункту 32 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Поряд з цим згідно з частиною першою статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником).
Таким чином, учасник подає тендерну пропозицію відповідно до вимог тендерної документації, яка розробляється та затверджується замовником самостійно та з дотриманням вимог Закону.
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 29 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, шляхом застосування електронного аукціону.
Отже, замовник самостійно встановлює перелік критеріїв оцінки та методику оцінки тендерних пропозицій в тендерній документації з дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання включення до очікуваної вартості закупівлі податку на додану вартість (ПДВ) розглянуто на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/yak-vigidnishe-ogolositi-zakupivlyu-z-pdv-chi-bez-pdv
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Чи потрібно анульовувати Річний план закупівель на 2020 рік у зв'язку з внесенням змін до Закону України "Про публічні закупівлі"? Як бути з запланованими закупівлями на березень, які не відбулися (вносити зміни в заплановану закупівлю чи планувати нову?)
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 Закону планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель.
Водночас частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені.
Отже, замовник може вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупівлі в залежності від конкретних випадків.
Поряд з цим при необхідності внесення змін до річного плану закупівель за однаковим предметом закупівлі замовник може редагувати інформацію про вже раніше внесену в систему закупівлю, шляхом внесення змін в її окремі, передбачені системою поля (зміна очікуваної вартості закупівлі, орієнтовного початку проведення закупівлі тощо), або створити у річному плані новий запис про закупівлю з тим самим предметом.
Крім того, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06 розміщено листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель".
|
|
23.07.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Наше підприємство планує взяти участь у відкритих торгах за оголошенням UA-2020-07-22-001683-a - предмет закупівлі Частини електродвигунів, генераторів і трансформаторів (Електрографітові щітки). Замовник торгів Трипільська теплова електрична станція» ПАТ "Центренерго" (надалі - Замовник)
Та планує пропонувати продукцію – виробника електрографітових щіток – ПАТ «Прожекторні вуглі» м. Єлець Російська федерація. Електрографітові щітки даного виробника по якості не мають аналогів в Україні, та повністю відповідають усім вимогам тендерної документації Замовника що до технічних та якісних характеристик.
Згідно умов тендерної документації Замовника торгів (розділ 3 пункт 1 (10) ) присутня така вимога, що до надання документів , а саме :
- у разі якщо Учасником запропоновано товари, роботи або послуги походженням з Російської Федерації: документ, виданий Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України з підтвердженням, що заміщення запропонованих Учасником товарів, робіт або послуг походженням з Російської Федерації іншими неможливе (надалі Підтвердження)
У разі відмови Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України в наданні Підтвердження Учасник у складі тендерної пропозиції повинен надати відповідний лист-відповідь Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України;
Але згідно постанови Кабінету Міністрів від 30.12.16 року №1147 «Про заборону ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації», продукція яку ми пропонуємо Замовнику (електрографітова щітка) має Код УКТЗД 8545200090 , та не підпадає під санкції та перелік товару , що походять з Російської Федерації.
Тому саме, просимо надати роз’яснення що до правомірності вимогам Замовника закупівлі, що до надання відповідного підтвердження , а якщо у разі правомірності дії Замовника , просимо роз’яснити саму процедуру отримання такого підтвердження , та вказати якими постановами або іншими документами буде вірним користуватися при підготовці до участі у Державних закупівлях по відношенню до товарів, що походять з Російської Федерації, у подальшому.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37580794-81f3-4dce-8379-b27e6b4fae2f&lang=uk-UA у запиті № 303/2019.
Крім цього, відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
08.10.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Між Замовником та Переможцем процедури закупівлі (далі – Постачальник) було укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу. За період дії договірних відносин Постачальником суттєво було здійснено підняття ціни за 1 кВт електричної енергії. З причин незгоди щодо чергового підняття ціни Замовник має намір прийняти рішення про ініціювання процедури розірвання договору з Постачальником. Для уникнення порушення законодавства у сфері публічних закупівель просимо Вас дати відповідь з наступних питань:
1. Чи може вважатись ініціювання розірвання договору про закупівлю Замовником (з підстав незгоди Замовника з підняттям ціни) виною Постачальника (відповідно до абз. 3 п. 3 ч. 2 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 р. № 922-VIII зі змінами (далі – Закон України «Про публічні закупівлі»)?
2. Чи можливе проведення переговорної процедури без залучення постачальника «останньої надії» за правилами, визначеними абз. 5 п. 2 ч. 2 ст. 40 Закон України «Про публічні закупівлі», адже предметом закупівлі є товар у вигляді електричної енергії, що одночасно порушує принцип публічних закупівель «максимальна економія» (п. 2 ч. 1 ст. 5 Закон України «Про публічні закупівлі»)? Оскільки ціна постачальника «останньої надії» є ще вищою від тої, з якою не згоден Замовник.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 3304-04/60124-06 "Щодо переговорної процедури закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: tps://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F60124-06
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України “Про публічні закупівлі”, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
29.09.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами процедури закупівлі UA-2020-08-05-002109-b «ДК 021:2015: 45312100-8 -Встановлення системи пожежної сигналізації» нас було неправомірно відхилено, що підтверджено рішенням АМКУ№17843-р/пк-пз від 22.09.2020 року.
Також Замовником не виконано рішення АМКУ №17639-р/пк-пз від 18.09.22року по аналогічній процедурі закупівлі UA-2020-08-28-001608-a «ДК 021:2015: 45312100-8 -Встановлення системи пожежної сигналізації», щодо внесення змін до тендерної документації в частині вилучення дискримінаційних вимог. Процедура продовжується Замовником без виконання рішення АМКУ з повним порушенням усіх принципів публічних закупівель.
Просимо вжити усіх необхідних заходів з метою проведення процедури закупівлі у встановленому законом порядку та захисту наших порушених прав як Учасника процедури закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F49140-06 розміщено лист від 07.08.2020 № 3304-04/49140-06 “Щодо порядку оскарження процедур закупівель”.
Частиною першою статті 44 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
При цьому згідно статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення невиконання рішення Антимонопольного комітету України як органу оскарження за результатами розгляду скарг суб’єктів оскарження, подання яких передбачено законом, тягне за собою накладення штрафу на керівника замовника від двох до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Поряд з цим згідно з частиною четвертою статті 7 Закону, контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
|