|
19.12.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Діючими державними будівельними нормами передбачено обов’язковий супровід будівництва об’єкта архітектури авторським та технічним наглядами, вартість яких включена до загальної вартості будівництва та які не можуть здійснюватися однією організацією, тобто є окремими закупівлями.
Державним класифікатором «Єдиний закупівельний словник ДК 021:2015» передбачені наступні коди:
- 71247000-1 «Нагляд за будівельними роботами», який включено до коду 71200000-0 «Архітектурні та супутні послуги» та, на думку департаменту, може відноситися до авторського нагляду;
- 715200009 «Послуги з нагляду за виконанням будівельних робіт», який включено до коду 71500000-3 «Послуги, пов’язані з будівництвом» та, на думку департаменту, може відноситися до технічного нагляду.
Департамент вивчив консультації МЕРТУ з питання застосування кодів за ДК щодо закупівель авторського та технічного нагляду та лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc. На жаль, вказані консультації та лист МЕРТУ не містять інформації з порушених питань.
З огляду на зазначене прошу надати роз’яснення - який код ДК має застосувати замовник при закупівлі послуг авторського та технічного нагляду під час будівництва об'єктів архітектури?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь на питання, порушене у запиті у відповідному блоці "Щодо віднесення супровідних послуг до робіт".
|
|
19.12.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
В ст 4 ЗУ "Про публічні закупівлі" сказано, що закупівлі здійснюються відповідно до річного плану і замовник самостійно визначає предмет закупівлі (ст.2). Згідно затверджених вищестоящою організацією кошторисних призначень оздоровлення сиріт влітку оплачено за рахунок "Інших трансфертів населенню",тобто це гарантовані державою соціальні виплати. Питання: чи повинні ми оприлюднювати договір на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель, якщо перерахована сума вище 100,0тис.грн і чи буде це закупівлею послуг7
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Оприлюднення інформації про закупівлю передбачено статтею 10 Закону. Так, зокрема, відповідно до абзацу восьмого частини першої статті 10 Закону замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: договір про закупівлю – протягом двох днів з дня його укладення.
Водночас згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Ураховуючи викладене, договір про закупівлю оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 Закону саме у разі укладення договору про закупівлю у розумінні Закону, тобто за результатом проведення однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
Поряд з цим питання оприлюднення звіту про укладені договори та закупівель, очікувана вартість яких не перевищує сум, зазначених в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто у запиті № 740/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c04f60dc-0cdb-4f8e-a72a-eb5ccc015883&lang=uk-UA
|
|
19.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Прошу надати відповідь на наступне питання.
Чи визначено нормативно-правовими актами наявність підстав для обов'язкового поділу предмета закупівлі на лоти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 "Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)" за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
18.12.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго вечора. Наша лікарня була Комунальним закладом , тепер ми стали Комунальним підприємством( не прибутковим). Нами була укладена додаткова угода на пролонгацію, на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початок наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, але Казначейство відмовляється її приймати, стверджуючи, що перейшовши від статусу замовників до статусу одержувачів коштів, ми не можемо пролонгувати договори. Допоможіть будь-ласка, що робити в такій ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі "Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та на аналогічне питання у запиті 998/2018 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8e67eca8-0561-454e-8e44-6a1d8dd683e9&lang=uk-UA
|
|
18.12.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може висуватися Замовником вимога щодо забезпечення виконання договору про закупівлю, як це передбачається ст. 26 ЗУ "Про публічні запупівлі", при проведенні переговорної процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Так, згідно зі статтею 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
При цьому види забезпечення виконання зобов’язання визначені у Главі 49 Цивільного кодексу України.
|