|
25.04.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо Вас роз’яснити чи актуальні на даний час роз’яснення, що містяться в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07, щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Мінекономрозвитку як Уповноважений орган здійснює регулювання та координацію у сфері закупівель у межах повноважень, визначених Законом. Основні функції Мінекономрозвитку визначено статтею 8 Закону.
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 8 Закону однією з основних функцій Уповноваженого органу (Мінекономрозвитку України) є надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель (далі - узагальнені відповіді).
Поряд з цим узагальнені відповіді надаються на підставі Закону, яким встановлена конкретна сфера правового регулювання, а також на підставі підзаконних нормативно-правових актів, прийнятих на його виконання (далі - законодавство у сфері публічних закупівель).
Інформуємо, що вказане законодавство у сфері публічних закупівель є чинним на даний момент.
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником до набрання чинності нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" (до 19.04.20) здійснено закупівлю товару на суму 45000.00 грн. за предметом закупівлі визначеним відповідно до ЄЗС 021:2015 шляхом публікації звіту про укладений договір.
Після набрання чинності нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" (після 19.04.20) чи може Замовник здійснити закупівлю цього ж товару по цьому ж коду за ЄЗС 021:2015 на суму 20000.00 грн. шляхом розміщення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, враховуючи, що:
1. Дана закупівля буде відбуватися відповідно до вимог нової редакції Закону (нові назва звіту та вимоги щодо звітності)?;
2. Новий Закон зворотньої дії у часі не має?
Чи не будуть сума до 19.04 та після 19.04 "складатися" та, як наслідок, чи не буде вважатися дана дія Замовника порушенням Нової редакції Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться у запитах № 366/2020 та № 657/2020, а також у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", що розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
13.12.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник у тендерній документації вказав, що необхідно в тендерній пропозиції учасника додавати встановлений тариф на теплову енергію затверджений відповідними державними органами. В процесі аукціону вартість товару зменшилась- відповідно змінився/ зменшився тариф.
Питання : при розгляді найвигіднішої тендерної пропозиції замовник розглядає тендерну документацію учасника на предмет відповідності.
Відповідно до результату аукціону тариф змінився.Чи може замовник найвигіднішу тендерну пропозицію відхилити, оскільки тариф у тендерній документації що була вказана першочергово має різницю між тарифом,що встановлений в результаті аукціону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону. При цьому згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна зокрема містити інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція − це пропозиція щодо предмету закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Воночас відповідно до абзацу першого частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Поряд з цим перелік підстав відхилення тендерних пропозицій учасників визначений статтею 30 Закону та є вичерпним. При цьому рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності підстав, встановлених у статті 30 Закону.
|
|
05.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Державною установою «Фонд енергоефективності» (далі – Орендар), Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву та ДП «Укркомунбудобслуговування» (далі – Балансоутримувач) підписаний договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.
Договір оренди не містить положень про обов’язок будь-якої із сторін договору провести ремонт або відшкодувати вартість проведеного ремонту, але містить положення про те, що Орендар має право за згодою Балансоутримувача проводити поточний та/або капітальний ремонт Майна і виступати замовником на виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення ремонту.
В подальшому Балансоутримувачем запропоновано провести ремонт самостійно та покласти витрати за ремонт на Орендаря на підставі договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання будівлі, яким передбачено відшкодування витрат Балансоутримувача на виконання робіт та надання відповідних послуг.
Запланована Балансоутримувачем вартість проведення ремонту орендованого приміщення передбачає проведення конкурентної процедури закупівлі (у випадку проведення ремонту Орендарем), але у випадку відшкодування ремонту Орендарем, а здійснення ремонту Балансоутримувачем, конкурентна процедура не проводиться, оскільки на Балансоутримувача не поширюється дія Закону України «Про публічні закупівлі», на відміну від Орендаря.
Пунктом 10 ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено: забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати роз’яснення чи має право Орендар на підставі Договору оренди та Договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання будівлі відшкодовувати витрати на проведення ремонту без проведення процедури закупівлі Балансоутримувачем?
чи не розцінюється таке відшкодування як уникнення процедури закупівлі Орендарем, оскільки, як договором оренди так і діючим законодавством чітко не передбачено механізм відшкодування, в той час як в договорі оренди Орендарю надана можливість здійснити ремонт самостійно?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання відшкодування (компенсації) розглянуто у запиті № 896/2021 за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=78328aa6-dff8-4e16-8763-2553290cfa72&lang=uk-UA
Водночас у разі якщо замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
08.02.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня! Підкажіть, будь-ласка, наступне.
Постачальник електричної енергії ініціює збільшення ціни на 10% на електричну енергію підставі п.2 ч.5 ст. 41 Закону за рахунок обсягів закупівлі (кВт*год).
У складі ціни електричної енергії включено регульований тариф на послуги з передачi електричної енергiї згідно Постанови НКРЕКП від 09.12.2020 № 2353.
При збільшенні розміру цього тарифу застосовуватиметься п.7 ч.5 ст.41 Закону без зміни обсягів з урахуванням порядку такої зміни, передбаченої в договорі про закупівлю.
Просимо надати роз'яснення, чи потрібно при коливанні ціни на електричну енергію на ринку враховувати тариф на послуги з передачi електричної енергiї і застосовувати до нього збільшення на 10%? Чи варто виключати розмір такого тарифу зі складу ціни електричної енергії?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Крім того, питання зміни ціни у договорах постачання електричної енергії розглянуто в листі від 14.08.2019 № 3304-04/33869-06 “Щодо зміни ціни у договорах постачання електричної енергії”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=33869-06
|