|
28.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі ДП «МДЗО») звертається до Вас з наступним питанням.
Згідно з вимогами частини 2 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі Закон) Переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати:
1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю;
2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Пунктом 3 частини 1 статті 31 Закону передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію якщо переможець процедури закупівлі не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону.
Однак, статтю 31 Закону не передбачене відхилення тендерної пропозиції на підставі ненадання переможцем інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю.
З огляду, на вищезазначене просимо надати роз’яснення стосовно того, чи є ненадання переможцем інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю підставою для відхилення його тендерної пропозиції?
Яким чином, відповідно до Закону, Замовник має реагувати на порушення переможцем вимог частини другої статті 41 Закону, а саме відмову переможця відкритих торгів від надання інформації про право підписання договору про закупівлю під час укладення договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною шостою статті 33 Закону замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю.
Таким чином, оскільки Законом встановлено імперативну норму, яка зобов’язує переможця надати відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю саме під час укладення договору про закупівлю, у разі ненадання указаної інформації під час укладання такого договору у сторін будуть відсутні правові підстави для його підписання відповідно до вимог Закону.
При цьому відповідно до частини сьомої статті 33 Закону у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Нами 11.06.2020 було задене питання: Відповідно до ст.3 ч.7 п.5 замовник може укласти прямий договір без проведення спрощеної закупівлі, в разі виникнення додаткових робіт, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50% ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Виходячи з цієї вимоги основний договір повинен бути укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної процедури. Виникає питання, як укладати договір на додаткові роботи, якщо основний договір укладений до 19.04.2020 та без застосування електронної системи, сума була до 1,5 млн.грн. Чи можливо в даній ситуації укласти прямий договір на виконання додаткових робіт без проведення спрощеної закупівлі?
08.07.2020 Вами надано відповідь: Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 775/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
Але ця відповідь не розв'язує нашу проблему, оскількі відповідь стосується основного договору, який укладено до 19.04.2020 за результатом тендеру.
Наше питання стосується договору, який укладено до 19.04.2020 без застосування електронної системи, сума була до 1,5 млн.грн.
Будь ласка, надайте відповідь на наше питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна вичерпна відповідь міститься у запиті 775/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=76ca96f9-fb28-45ce-8908-a3188d9fb68c&lang=uk-UA
|
|
25.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Сума за договором до 50 тис. Предмет закупівлі визначається за кожною вулицею (поточний ремотн) та оприлюднюється звіт, чи враховуємо план на рік та спрощена закупівля?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 688/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Як після 19 квітня проводити закупівлю запасних частин до с/г техніки, мається на увазі, що важко передбачити що саме вийде з ладу і на яку суму. Чи починати закупівлі по мірі необхідності за процедурою до 50 тис.гривень, а потім якщо вже набереться сума за 50 тис.грн. проводити спрощену/допорогову закупівлю? Як це відобразиться в річному плані? І чи не буде це порушенням законодавства? Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
31.01.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Нормами ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» передбачено два типи договірної ціни – тверда та динамічна. При цьому, тверда ціна встановлюється незмінною на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем гарантій щодо виконання завдання в установлені строки за фіксовану ціну, а взаєморозрахунки за твердими договірними цінами проводяться на підставі виконаних робіт та їх вартості, визначеної в договорі. Враховуючи, що договір укладено внаслідок проведення процедури відкритих торгів, чи має право замовник при проведенні взаєморозрахунків витребовувати у підрядника накладні на матеріали та обладнання на підтвердження його (підрядника) витрат, якщо така норма при цьому НЕ міститься у договорі про закупівлю?
Відповідно до ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», приблизний кошторис (динамічна договірна ціна) встановлюється відкритим і може уточнюватися протягом усього строку будівництва. Уточнення динамічної договірної ціни здійснюється з урахуванням обґрунтованих цін на матеріальні ресурси, що склались на момент уточнення. Просимо роз’яснити, чи повинен підрядник при проведенні взаєморозрахунків у випадку динамічної договірної ціни надавати замовнику накладні на матеріали та обладнання на підтвердження його (підрядника) витрат, якщо при цьому уточнення динамічної договірної ціни не відбувається, а такі матеріали та обладнання актуються за цінами, визначеними в погодженій підчас проведення відкритих торгів договірній ціні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі − Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06%20, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 № 668 затверджено загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві (далі – Загальні умови). Відповідно до пункту 99 Загальних умов встановлено, що розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи. Порядок подання підрядником документів про обсяги і вартість виконаних робіт, проведення перевірки їх достовірності, підписання та оплати замовником визначається у договорі підряду.
Водночас до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|