|
03.04.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
по договору предмет закупівлі "Нафта та дистиляти" 09130000-9, по спеціфікації -бензин та дизельне пальне. Чи можна зменшити кількість бензину та збільшити кількість дизельного пального, не виходячи із суми договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=34307, розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
Таким чином, статтею 36 Закону встановлена імперативна норма, яка забороняє змінювати істотні умови договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, визначених цією статтею Закону.
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовник - Державне підприємство «Місцеві дороги Запорізької області» (далі ДП «МДЗО») звертається до Вас з наступним питанням.
ДП «МДЗО» планує у 2020 році здійснення закупівлі проектних робіт по двох об’єктах поточного середнього ремонту, а саме: поточного середнього ремонту двох шляхопроводів через одну автомобільну дорогу.
Відповідно до п. 6.3 ГБН Г.1-218-182:2011 «Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт» до робіт, що виконуються при поточному середньому ремонті, належать, зокрема, проектні роботи (п.6.3.6).
Пунктом 21 частини 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт.
Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, який затверджений наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454 (далі Порядок визначення предмета закупівлі) визначено, що предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі, під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до Єдиного закупівельного словника.
З огляду на вищезазначене, просимо роз’яснити, під час здійснення закупівлі проектних робіт по об’єктах поточного середнього ремонту автомобільних доріг Замовник при визначені предмета повинен керуватися:
1) абзацем 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі?
АБО
2) пунктом 2 розділу ІІ Порядку визначення предмета закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06, розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|
|
24.09.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Державним підприємством «Об’єднана Компанія «Укрвуглереструктуризація» (далі – Замовник) проводиться закупівля ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 Роботи з фізичної ліквідації об’єктів та охорона довкілля шахти «Новатор» згідно з проектом ліквідації шахти «Родинська» (ДК 021:2015 «45110000-1 Руйнування та знесення будівель і земляні роботи»), ідентифікатор закупівлі UA-2021-06-17-001616-c.
Під час розгляду тендерної пропозиції учасника ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО «СТРОЙ-АРСЕНАЛ» (код ЄДРПОУ 30643835) (далі – Учасник) тендерний комітет Замовника, керуючись частиною шістнадцятою статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», направив Учаснику вимогу на усунення виявлених невідповідностей у документах його тендерної пропозиції. Через не виправлення (неналежне виправлення) у встановлений Законом період виявлених невідповідностей та з інших підстав тендерну пропозицію Учасника було відхилено.
В свою чергу Учасник, не погоджуючись з діями Замовника, оскаржив рішення тендерного комітету. В ході розгляду скарги Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі – Колегія АМКУ) дійшла висновку, що Замовник не повинен був звертатися до Учасника на підставі вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», у зв’язку з чим задовольнила скаргу Учасника (рішення від 26.08.2021 року № 19334-р/пк-пз, додається). На виконання рішення Колегії АМКУ тендерним комітетом Замовника тендерну пропозицію Учасника повернуто на повторну кваліфікацію.
Враховуючи викладене, керуючись частиною першою статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: чи повинен тендерний комітет Замовника розглядати тендерну пропозицію Учасника щодо зазначеної вище процедури закупівлі з урахуванням документів, доданих ним на підставі вимог частини шістнадцятої статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі», з огляду на рішення Колегії АМКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
При цьому замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах : 1) що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону; 2) на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.
Учасник процедури закупівлі виправляє невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій, шляхом завантаження через електронну систему закупівель уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.
Отже, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та вимог, встановлених в тендерній документації, керуючись принципами здійснення закупівель, визначеними у статті 5 Закону та переліком інформації та/або документів, передбачених частиною шістнадцятою статті 29 Закону, визначення невідповідностей в документах, поданих у складі тендерної прозиції учасника, здійснюється замовником самостійно.
Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
25.06.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатом відкритих торгів був укладений договір.
Строк дії договору закінчується і Постачальник не встигає поставити товар своєчасно, тобто не виконує істотні умови договору та пропонує укласти додаткову угоду і перенести строки поставки товару на пізніше.
Питання:
1. Чи можна змінити істотні умови договору відповідно до статті 41, частини 5, пункту 4 Закону України "Про публічні закупівлі" та укласти додаткову угоду? Оскільки не зрозуміло для кого прописаний цей 4 пункт: для випадків, які виникають у Замовника чи для обох сторін?
2. Як діяти Замовнику в данному випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником до набрання чинності нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" (до 19.04.20) здійснено закупівлю товару на суму 45000.00 грн. за предметом закупівлі визначеним відповідно до ЄЗС 021:2015 шляхом публікації звіту про укладений договір.
Після набрання чинності нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" (після 19.04.20) чи може Замовник здійснити закупівлю цього ж товару по цьому ж коду за ЄЗС 021:2015 на суму 20000.00 грн. шляхом розміщення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, враховуючи, що:
1. Дана закупівля буде відбуватися відповідно до вимог нової редакції Закону (нові назва звіту та вимоги щодо звітності)?;
2. Новий Закон зворотньої дії у часі не має?
Чи не будуть сума до 19.04 та після 19.04 "складатися" та, як наслідок, чи не буде вважатися дана дія Замовника порушенням Нової редакції Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться у запитах № 366/2020 та № 657/2020, а також у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", що розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|