|
|
22.06.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. Технічні умови будуть використовуватись державним підприємством в процесі здійснення його господарської діяльності для виробництва продукції.
За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти державного підприємства, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Відповідно до п.п. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, роялті – це будь-який платіж, отриманий як винагорода за використання або за надання права на використання об’єкта права інтелектуальної власності.
Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
З урахуванням наведеного вище, та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11.09.2019 року № 838 «Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства» виникла необхідність в отриманні консультації щодо наступного питання:
1. Чи підпадає укладення ліцензійного договору на умовах зазначених вище під дію Закону України «Про публічні закупівлі»?
2. Чи є предмет ліцензійного договору (надання права використання технічних умов) предметом закупівлі, а саме: товаром, роботами чи послугами, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі»?
3. Якому коду Єдиного закупівельного словника буде відповідати предмет такої закупівлі (надання права використання технічних умов, як об’єкта права інтелектуальної власності)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Законом.
При цьому, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|
|
|
23.04.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, Відповідно до пп.12, 13 ч.1 ст.9 Закону України "Про публічні закупівлі" прошу надати консультацію щодо такого питання:
чи є дискримінаційною вимога замовника в тендерній документації на закупівлю послуг або робіт надання учасником сертифікату системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 або 9001:2018 або аналогічного?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання ДСТУ та встановлення вимог тендерної документації міститься у запитах 812/2020, 1552/2020 і 532/2021 за посиланнями::
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=5b611473-8eaa-40aa-b68b-4f3c79883492&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9e4c828e-9839-4d81-aa1f-1e512bec87b5&lang=uk-UA
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=93b1bd2a-4e9d-4811-92ee-9b6746f88e74&lang=uk-UA
|
|
|
14.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Питання: Спрощена закупівля застосовується до договору, вартість якого 50 тис.грн., чи до річного кошторисного призначення по коду ДК 021:2015? Наприклад: по ДК021:2015 09130000-9 залишок кошторисних призначень на рік склав 90,00 тис.грн. Чи можна укласти три прямих договори по 30,00 тис.грн., чи для уникнення поділу товару потрібно провести спрощену закупівлю на 90,00 тис.грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
28.04.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п.35 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважена особа-службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
В разі призначення уповноваженою особою особу, яка не є суб"єктом декларування та не подавала декларації за минулий рік, чи повинна ця особа до та після призначення її уповноваженою особою подати таку декларацію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) - службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту).
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” суб’єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а" і "в" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов’язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Разом з тим Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.05.2016 № 1 затверджено Положення про апарат Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – Положення). Згідно з пунктом 20 Положення апарат через структурні підрозділи забезпечує діяльність Національного агентства, зокрема у сфері контролю та перевірки декларацій, моніторингу способу життя суб'єктів декларування.
Отже, з питання, порушеного у запиті пропонуємо звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції.
|
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником до набрання чинності нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" (до 19.04.20) здійснено закупівлю товару на суму 45000.00 грн. за предметом закупівлі визначеним відповідно до ЄЗС 021:2015 шляхом публікації звіту про укладений договір.
Після набрання чинності нової редакції ЗУ "Про публічні закупівлі" (після 19.04.20) чи може Замовник здійснити закупівлю цього ж товару по цьому ж коду за ЄЗС 021:2015 на суму 20000.00 грн. шляхом розміщення звіту про договір про закупівлю, укладеного без використання електронної системи закупівель, враховуючи, що:
1. Дана закупівля буде відбуватися відповідно до вимог нової редакції Закону (нові назва звіту та вимоги щодо звітності)?;
2. Новий Закон зворотньої дії у часі не має?
Чи не будуть сума до 19.04 та після 19.04 "складатися" та, як наслідок, чи не буде вважатися дана дія Замовника порушенням Нової редакції Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповіді на питання містяться у запитах № 366/2020 та № 657/2020, а також у листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", що розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|