|
|
28.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник відхилив тендерну пропозицію Скаржника на підставі пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про публічні закупівлі» (Замовник відхиляє тендерну пропозицію у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації).
Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі - Колегія) рішенням постановила зобов'язати Замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції.
Окрім цього, у рішенням Колегії встановлено, що пропозиція Скаржника технічній специфікації тендерної документації Замовника.
Замовник скасовує своє рішення про відхилення тендерної пропозиції Скаржника та приймає рішення про відміну тендеру, обгрунтовуючи наступним "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі, викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби,відповідно до пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі-Закон): у зв’язку з відсутністю подальшої потреби в закупівлі запропонованого обладнання".
1. Чи повинен замовник в протоколі про відміну тендеру обгрунтовувати та підтверджувати підстави відміни тендеру у зв'язку із відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг???
2. Які обставини підпадають під регулювання норми пункту 1 частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт чи послуг?
3. Відповідно до абз. 1 п. 2 ч. 1 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція учасника не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Якщо замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника із зазначених вище підстав. Чи може у такому випадку Замовник посилатися на обставини "Внаслідок невірного розуміння учасниками зазначеної закупівлі технічних вимог до предмету закупівлі викладених у Тендерній документації на закупівлю, в результаті чого учасником було запропоновано обладнання, у якому Замовник немає потреби" як підставу для відміни тендеру???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Перелік підстав відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, визначений статтею 32 Закону.
Поряд з цим відповідно до частини сьомої статті 32 Закону у разі відміни тендеру замовником або визнання тендеру таким, що не відбувся, замовник протягом одного робочого дня з дня прийняття відповідного рішення зазначає в електронній системі закупівель підстави прийняття рішення.
Разом з тим замовник самостійно приймає будь-які рішення. При цьому згідно частини першої статті 44 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Щодо питання 2
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Разом з тим, питання визначення потреб організації-замовника, можливості та доцільності придбання предмета закупівлі належать до компетенції замовника та не є предметом регулювання цього Закону.
Щодо питання 3
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
Водночас Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
26.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Спрощену закупівлю провели на суму заплановану в річному плані. В результаті торгів ця сума зменшилась. З'явилася економія коштів. Вважаються ці кошти зекономленими? Адже за Законом такими вважаються кошти, зекономлені внаслідок проведення процедури закупівель, а за новим Законом процедурами закупівель є: відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті № 1251/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b51eaa69-f847-40f7-9955-bfc04b1c5484&lang=uk-UA
|
|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку року тендерним комітетом було затверджено річний план закупівель, та по мірі необхідності додатки до нього. Проведено закупівлю товару по одному коду(умовно) на суму 10 тис.грн. шляхом укладання прямого договору. Більше закупівель до 19 квітня по цьому коду не проводилося. З 19 квітня в установі визначено уповноважену особу на проведення ВСІХ закупівель. Питання 1: Уповноважена особа повинна далі вносити зміни до річного плану, чи затверджувати новий Річний план з 19 квітня та вносити потім зміни до річного плану у разі необхідності? Питання 2: по тому ж коду (що була закупівля на 10 тис) проводиться закупівля умовно кажучи на 40 тис. При плануванні такої закупівлі потрібно 1)укласти договір про закупівлю на 40 тис. грн., без використання електронної системи закупівель, так як попередня закупівля була здійснена по старому закноу; чи 2) плюсувати 10+40 тис. і проводити спрощену закупівлю? Надайте будь-ласка розяснення, тому що думки розходяться з приводу того, що по Новому закону враховуємо суми закупівель тільки з 19.04.2020 чи з 01.01.2020 року. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, оскільки складання річного плану та внесення до нього змін є передумовою здійснення закупівель та передує їх проведенню, замовник в залежності від наявної потреби може затвердити річний план або відкоригувати потреби у вже затвердженому річному плані з урахуванням нової редакції Закону або поступово вносити зміни в річний план, додаючи інформацію про заплановані закупівлі.
Щодо питання 2
Повідомляємо, що питання планування закупівель, які замовник не міг передбачити, зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
При цьому питання щодо застосування вартісних меж розглянуто у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
|
19.07.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! У відповіді на запит № 995/2017 зазначено, якщо оголошення оприлюднюється відповідно до частини четвертої статті 10 Закону, замовник здійснює розгляд тендерних пропозицій на відповідність тендерної документації та відхиляє тендерні пропозиції, які не відповідають умовам тендерної документації до проведення оцінки тендерних пропозицій. А, якщо після проведення аукціону виявиться, що учасник не надав документ, наприклад, розрахунок ціни або інший документ, пов’язаний із зазначенням ціни, або надав цей документи не за формою, встановленою у тендерний документації, то які дії замовника у такому випадку відносно тендерної пропозиції такого учасника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання зазначена у запиті № 995/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=26e24f0c-0512-4c93-88fd-3c0918e9785b&lang=uk-UA
|
|
|
19.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи маємо право в технічних вимогах вказувати певну торгівельну марку або виробника
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ff32e293-67cd-4c60-a725-bbf2031e9743&lang=uk-UA у запиті № 579/2018.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випадках.
|