|
|
10.06.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державна іпотечна установа в рамках здійснення своїх статутних завдань та реалізуючи постанову Кабінету Міністрів України № 1201 «Про затвердження Порядку забезпечення Державною іпотечною установою поліцейських та осіб рядового та начальницького складу служби цивільного захисту житлом на умовах фінансового лізингу» (далі – Порядок) від 14.11.2018 року, зіткнулась з наступною проблемою:
Умовами зазначеного Порядку передбачено придбання нерухомого майна у його власників за відповідними заявками працівників органів внутрішніх справ із подальшим переданням такого майна у фінансових лізинг. Оскільки договір фінансового лізингу передбачає перехід права власності новому власнику після здійснення всіх платежів – він підлягає нотаріальному посвідченню. Нотаріальні витрати пов’язані із укладенням договору фінансового лізингу несе Державна іпотечна установа, при чому укладення відповідних договорів фінансового лізингу за побажанням сторони, якій це майно передається у фінансовий лізинг відбувається у відповідних регіонах за місцем розташування такого майна. Механізм реалізації Порядку не дає можливості спрогнозувати скільки і коли у кожному регіоні України буде укладено відповідних договорів фінансового лізингу. Таким чином, Державна іпотечна установа не може визначитись заздалегідь із об’ємами нотаріальних послуг, які повинні будуть закуповуватись у відповідному регіоні України задля посвідчення договорів фінансового лізингу, що врешті-решт може привести до зриву реалізації Постанови Кабінету Міністрів України № 1201 від 14.11.2018 року.
Разом з тим, пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що дія цього закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
У зв’язку із зазначеним, прошу повідомити:
1. Чи вважаються нотаріальні послуги допоміжними до фінансових послуг, у тому числі пов’язаних із укладенням договору фінансового лізингу:
2. Чи розповсюджується дія пунктом 3 статті 2 Закону України «Про публічні закупівлі» на Державну іпотечну установу при закупівлі нотаріальних послуг, як допоміжних до фінансових послуг з надання фінансового лізингу?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що питання закупівлі послуг фінансових установ розглянуто в листі від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 "Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=10639-06
Водночас повідомляємо, що питання визначення послуг, допоміжних до фінансових розглянуто у запиті 37/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ccedb770-6fb4-47dc-bb4a-5b469fdee6b3&lang=uk-UA
|
|
|
22.09.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, підкажіть будь ласка, ми провели відкриті торги на паливо, акцептували переможця уклали з ним договір на постачання палива. На сьогодняшний день оптова ціна на ринку палива зросла і вона вища у Постачальника, чим ціни на паливо по договору між нашими ідприємствами.
На момент укладення договору сторони не могли передбачите нерівномірне зростання цін на паливо на оптовому та роздрібному ринку, що призвело до того, що ціни постачання на оптовому ринку вище, чім ціни реалізації товару за цим договором.
Постачальник відмовляється від постачання товару, про що надав листа. Умовами Договору передбачено дострокове його розірвання за ініціативою однієї зі сторін шляхом укладення додаткової угоди.
Чи можливо з нашої сторони розірвати цей договір, посилаючись на вину Учасника, та укласти прямий договір або провести переговорну процедуру з іншим Постачальником на суму, що не перевищує 20% від розірваного договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F42560-06 розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
Разом з тим згідно з частиною третьою статті 651 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Водночас аналогічна відповідь щодо застосування переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1105/2020 (питання 2) за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bca130f-a4ac-4963-a727-8ef756f4138f&lang=uk-UA
|
|
|
07.06.2018
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
відповідно ч. 4 ст. 28 Закону України "Про публічні закупівлі" Після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
Прошу надати роз'яснення протягом якого строку має бути опублікований протокол про продовження строку розгляду тендерної пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною.
Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
При цьому Законом не визначено строк, протягом якого в електронній системі закупівель оприлюднюється повідомлення про продовження строку розгляду тендерної пропозиції.
Водночас слід ураховувати, що закупівлі мають здійснюватись замовниками з дотриманням принципів, визначених статтею 3 Закону, зокрема відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; запобігання корупційним діям і зловживанням.
Поряд з цим пропонуємо ознайомитись з запитами за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ea71018f-67cf-49ca-b63e-13b21c5713ba&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1fedfbf9-ba6b-414f-8b2a-8cd810181731&lang=uk-UA
|
|
|
05.05.2021
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Першого учасника відкритих торгів (з найменшою ціною за результатами аукціону) відхилено замовником.
На наступний день після відхилення його тендерної пропозиції перший учасник, пропозиція якого відхилена, подав скаргу до АМКУ.
Наступного учасника відкритих торгів до моменту подання скарги не розглядали взагалі.
Процедуру одразу в день формування реєстраційної картки було заблоковано системою. За результатами розгляду скарги орган оскарження відмовив скаржнику (першому учаснику) у задоволенні його скарги. Процедуру розблоковано. Але відповідно до ч. 17 с. 18 Закону "розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону". Згідно ч. 17 ст. 18 Закону замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати рішення щодо процедури закупівлі, крім дій, срямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі (зокрема ухвалювати рішеня про продовження строку розгляду тендерної пропозиції наступного учасника, який знаходиться на кваліфікації).
Таким чином, перебіг строків у даному випадку не призупинявся. Тривав строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною. Поки скаргу було прийнято до розгляду, розглянуто, оприлюднено рішення органу оскарження - строк розгляду наступної тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною, встановлений ч. 10 ст. 29 Закону, минув.
Чи має право замовник за таких умов розглядати тендерну пропозицію наступного учасника, адже строк розгляду його тендерної пропозиції не призупинявся і минув? Чи, можливо, замовник взагалі зобов'язаний відмінити процедуру закупівлі у зв'язку з неможливістю усунути порушення (прострочення строку розгляду тендерної пропозиції)? Як взагалі діяти замовнику у вищенаведеному випадку?
Заздалегідь вдячна за консультацію!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини дев'ятої статті 29 Закону після оцінки тендерних пропозицій/пропозицій замовник розглядає на відповідність вимогам тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі тендерну пропозицію/пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною.
У свою чергу строк розгляду тендерних пропозицій визначений частиною десятою статті 29 Закону.
Згідно частини одинадцятої статті 29 Закону у разі відхилення тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у порядку та строки, визначені цією статтею.
Разом з тим, рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина двадцять друга статті 18 Закону).
Поряд з цим, згідно з частиною сімнадцятою статті 18 Закону розгляд скарги зупиняє перебіг строків, установлених частиною шостою статті 33, частиною сьомою статті 40 цього Закону.
Перебіг цих строків продовжується з дня, наступного за днем прийняття рішення органом оскарження за результатами розгляду скарги, рішення про припинення розгляду скарги або рішення про залишення скарги без розгляду.
Разом з тим відповідно до частини сьомої статті 26 Закону тендерні пропозиції залишаються дійсними протягом зазначеного в тендерній документації строку. До закінчення цього строку замовник має право вимагати від учасників процедури закупівлі продовження строку дії тендерних пропозицій. Учасник процедури закупівлі має право:
відхилити таку вимогу, не втрачаючи при цьому наданого ним забезпечення тендерної пропозиції;
погодитися з вимогою та продовжити строк дії поданої ним тендерної пропозиції і наданого забезпечення тендерної пропозиції.
Таким чином, оскільки Законом передбачено зупинення строків розгляду тендерної пропозиції у разі оскарження процедури закупівлі, замовник розглядає наступну тендерну пропозицію/пропозицію у списку пропозицій, розташованих за результатами їх оцінки, починаючи з найкращої, у строки визначені у частині десятій статті 29 Закону, у разі якщо строк дії такої тендерної пропозиції не закінчився.
|
|
|
26.01.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Дякуємо за відповідь на запит 75/2021, але вона не відповідає на запит по суті.
Наприклад, 10.12.2020 р. оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем. Отримання товару (електроенергія) починається з 01.01.2021 р., а договір підписано 04.01.2021 р.. Тобто отримання товару/послуг починається раніше за укладання договору.
Чи виникає у такому разі відповідальність за порушення відповідно до пункта 2 статті 44 Закону "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною другою статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (тендер) це здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 40 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Відповідно до частини третьої статті 631 Цивільного кодексу України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.
Натомість під час проведення тендера, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
|