|
|
01.10.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня,було проведено процедуру відкритих торгів (переговорну процедуру ),після завершення процедури договора було направленно до державного казначейства але в свою чергу казначейство відмовляється від реєстрації договорів ,спираючись на те що в плані закупки не було поділу на лоти ,яке було створено в самій закупці поділ закупки на 2 та більше лоти .На майданчику замовника при плануванні закупок не має можливості поділу плану на лоти.Чи є законними дії державного казначейства чи підпадають такі договора під реєстрацію.Як потрібно ділити план закупки на лоти якщо така функція не передбачена площадкой з якої здійснюється створення плану та закупівлі .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання планування замовниками закупівель, які вони об’єктивно не могли передбачити, розглянуто в листі від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 "Щодо планування закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг. Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель (далі - річний план).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 4 Закону у річному плані повинна міститися назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
Отже, здійснення закупівель за лотами передбачає зазначення замовником у річному плані інформації стосовно кожного лота.
Водночас повідомляємо, що вимоги до функціонування електронної системи закупівель, вимоги до електронних майданчиків та відповідальність операторів авторизованих електронних майданчиків визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика зокрема повинен забезпечувати замовникам на безоплатній основі можливість вчинення усіх необхідних дій для проведення закупівлі та виконання інших вимог, встановлених Законом.
У свою чергу, наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”).
Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звернутися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
|
|
|
23.05.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! До Вас звертається КЗ "Павлоградська ЦРЛ"ДОР" з проханням надати наступну інформаю:
Наказом № 463 від 21.03.2019 року були внесені зміни до форм документів у сфері публчних закупвель. Зокрема, у формі оголошення про проведення відкритих торгів, конкурентного діалогу, у формі повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, повідомлення про намір укласти договір, у формі звіту про укладені договори, звіту про виконання договору про закупівлю з'явився новий обов'язковий пункт, який Замовнику необхдно зазначати: - це "Джерело фінансування закупівлі". Але авторизаваними майданиками технічно це не реалізовано та відсутнє поле, в якому необхідно прописувати зазначену інформацію.
В контексті даної ситуації чи буде правильним зазначати джерело фінансування у предметі закупвлі у дужках?
Чи потрібно зазначати джерело фінансування у допорогових закупівель, оскільки Наказ № 490 вд 22.03.2016 року (зі змінами) стосується тільки тих процедур, які визначені ЗУ "Про публічні нформації"
Зазделегідь вдячні за допомогу!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F22177-06, розміщено лист від 28.05.2019 № 3304-04/22177-06 “Щодо змін, внесених до наказу Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490”.
Поряд з цим, Наказ Мінекономрозвитку від 21.03.2019 № 463 “Про внесення змін до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року № 490” внесені зміни до форм документів у сфері публічних закупівель, зокрема до форми звіту про укладені договори (далі – Звіт про укладені договори).
Так, звіт про укладені договори доповнено пунктами наступного змісту:
"81. Вид предмета закупівлі."
"161. Джерело фінансування закупівлі."
При цьому, відповідно до абзацу п’ятого частини першої статті 2 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Водночас у разі проведення замовником відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням системи під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, застосовується “Інструкція про порядок використання електронної системи закупівель, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону України “Про публічні закупівлі””, яка затверджена Наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 № 10.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|
|
|
29.03.2021
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу другого частини четвертої розділу X прикінцеві та перехідні положення Закону України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) зазначено, що замовник може утворювати тендерний комітет (комітети) для організації та проведення процедур закупівель до 01 січня 2022 року, отже відповідальною за організацію та проведення процедур закупівель/спрощеної закупівлі з 01 січня 2022 року є уповноважена особа. Разом з тим відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону, уповноважена особа (особи) це службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з Законом при цьому відповідно до частини десять статті 11 Закону уповноваження особа:
1) планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель;
2) здійснює вибір процедури закупівлі;
3) проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі;
4) забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
5) забезпечує складання, затвердження та зберігання відповідних документів з питань публічних закупівель, визначених Законом;
6) забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог Закону;
7) здійснює інші дії, передбачені Законом.
Враховуючи вище зазначене, просимо Вас надати роз’яснення на наступне питання:
- чи є правові підстави визначати уповноважених осіб відповідальних виключно за планування закупівель та формування річного плану, та окремо - за проведення процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від 10.04.2020 № 3304-04/24218-06 “Щодо організації закупівельної діяльності замовника”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F24218-06%20
Водночас зазначаємо, що на веб-сайті Мінекономіки за адресою: www.me.gov.ua у підрубриці “Професіоналізація” рубрики “Публічні закупівлі” розділу “Діяльність” розміщена інформація, яка стосується професійної підготовки фахівців, у тому числі переходу замовників від тендерних комітетів до уповноважених осіб.
|
|
|
15.12.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Замовники при переговорній процедурі просять довідку з Торгово-промислової палати про підтвердження того, що ми є єдиним виконавцем послуги в місті з технічних причин в сфері теплопостачання. Підприємство внесено до переліку суб"єктів природнії монополій, як монополіст у транпортуванню теплової енергії.Також нами була надана Замовнику довідка про те, що відсутні інші суб’єкти господарювання у сфері теплопостачання, що приєднані до теплових мереж нашого підтриємства.
Але Замовник вимагає підтвердити статус мономоліста ще й довідкою з Торгово-промислової палати як незалежно-експертної установи.
Чи це є правомірно?
Додатково просимо зазначити вичерпний перелік документів, які може вимагати Замовник у такій ситуації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
|
01.10.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Предмет закупівлі - будівельні роботи. За результатами торгів визначено переможця та запропоновану ним вартітсь робіт. При укладані договору підряду та перевірці наданої переможцем кошторисної документації віявлено ряд порушень керівних документів з ціноутворення. Наслідком приведення кошторису у відповідність до нормативів буде зменшення вартості підрядних робіт без зміни їх обсягів. Підрядник погоджується із наданими зауваженнями, згоден відкоригувати кошторис та укласти логовір підряду з ціною, нижчою, ніж визначено результатом закупівлі. Чи буде порушенням законодавства в даному випадку укладання договору підряду за ціною менше, ніж визначена результатом публічної закупівлі при збереженні обсягів та переліку робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання зазначена у запиті 197/2016 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f010f19e-8ae3-41ff-801d-63305dc16885&lang=uk-UA
|