|
03.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Част.7Ст.28 Закону України « Про публічні закупівлі» передбаченощо замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
Підкажіть будь-ласка, який строк передбачений для перевірки замовником документів наданих переможцем протягом 5 кал.днів на підтвердження підстав, визначених ст. 17 ЗУ? Чи може замовник відхилити пропозицію переможця в період укладання договору враховуючи част.3 ст.32 Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з учасником, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
У свою чергу, частиною сьомою статті 28 Закону визначено, що замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому Закон не містить вимог та обмежень стосовно періоду протягом якого замовник має право звертатись із вищезазначеним зверненнями до відповідних органів державної влади, підприємств, установ, організацій та отримувати від них інформацію. Водночас строк, протягом якого замовник укладає договір про закупівлю визначений статтею 32 Закону.
|
|
23.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день!
Відповідно до частини першої статті 10 Закону України "Про публічні закупівлі" відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України
від 30.03.2016 № 557 визначено, що Секретар тендерного комітету забезпечує, зокрема, розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.
Згідно з пунктом другим наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 22 березня 2016 року N 490 після внесення усієї обов'язкової інформації, передбаченої формою документа, на неї накладається електронний цифровий підпис.
З огляду на зазначене підкажіть, будь ласка, хто саме з членів тендерного комітету повинен (має право) накладати свій електронний цифровий підпис на інформацію (документи), яка розміщується в електронній системі закупівель (річний план, додаток до річного плану, оголошення, документація тощо)?
Заздалегідь вдячний за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, згідно частини першої статті 10 Закону відповідальність за повноту та достовірність інформації, що оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу, несуть голова та секретар тендерного комітету замовника або уповноважена особа (особи).
Водночас частиною другою статті 11 Закону визначено, що положення про тендерний комітет затверджуються рішенням замовника.
Згідно з пунктом 2 наказу Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 “Про затвердження Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб)” замовникам під час розроблення положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) рекомендовано керуватися Примірним положенням про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженим цим наказом (далі – Примірне положення).
Положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) визначає правовий статус, загальні організаційні та процедурні засади діяльності тендерного комітету та уповноваженої особи (осіб), а також їх права, обов’язки та відповідальність (пункт 1.1 Примірного положення).
Відповідно до пункту 2.12 Примірного положення секретар комітету зокрема забезпечує розміщення інформації про публічні закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу через авторизовані електронні майданчики.
Разом з тим, пунктом 2.4 Примірного положення визначено, що голова комітету призначає заступника (заступників) голови, секретаря з числа членів комітету та визначає функції кожного члена комітету.
Таким чином, функціональні обов’язки кожного члена тендерного комітету визначаються положенням про тендерний комітет, яке затверджуються рішенням замовника, з дотриманням вимог Закону.
|
|
20.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Щодо збільшення очікуваної вартості Оголошена у січні 2019 р багатолотова закупівля медичних матеріалів за процедурою відкриті торги по двох лотах не відбулася, у зв’язку з неподанням жодної пропозиції.
Очікувана вартість визначалася за рекомендаціями Мінекономрозвитку та МОЗ України від 19.12.2018 № 3301-04/55905-03/01.7/33810 з розрахунку тендерної ціни закупівлі аналогічних виробів у минулому році збільшеної на індекс інфляції.
За інформацією можливих постачальників, яким через електронну систему були надіслані запрошення та які брали участь у торгах в минулі роки, участь в наших торгах для них не є економічно вигідною.
Надайте будь ласка, роз’яснення: Чи може тендерний комітет при оголошенні повторної закупівлі збільшити очікувану вартість закупівлі по лоту, і якщо так – чи можливо буде здійснити закупівлю за переговорною процедурою, якщо повторні торги не відбудуться? Чи внесення зміни очікуваної вартості вважається новою закупівлею?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запитах 35/2016, 156/2017, 224/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ca3a3bef-5148-407f-bc4e-6b29ce95e0dd&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4444ee23-8893-46ee-9369-0718549e9ca5&lang=uk-UA, http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA
|
|
31.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати роз’яснення з наступного питання:
Замовнику необхідно укласти договори з банками міста (більше 20 ) на послуги прийому платежів від абонентів замовника за послуги теплопостачання. Замовник буде оплачувати послуги банку за прийом платежів та перерахування коштів на рахунок замовника. Загальна вартість таких договорів перевищує 1 млн. грн, тобто порогову планку. Чи можна дану послугу віднести до допоміжної до фінансових послуг і не проводити процедуру закупівлі відповідно до част. 3 ст.. 2 Закону України №922. Якщо ні, то яку процедуру закупівлі необхідно провести, враховуючи що замовник немає можливості провести відкриті торги, оскільки замовник неможе вибрати один із банків міста і вимогати від споживачів оплачувати послуги тільки в одному банку міста, а кожний банк міста при укладанні договору виставляє свої умови розрахунків. Чи потрібно проводити переговорну процедуру з банками міста, тоді як їх обґрунтовувати.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною третьою статті 2 Закону встановлено, що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є, зокрема послуги фінансових установ, у тому числі міжнародних фінансових організацій, щодо надання кредитів, гарантій, фінансового лізингу та послуги, допоміжні до фінансових послуг.
Таким чином, у разі якщо предметом закупівлі є послуги, визначені абзацом дев’ятим частини третьої статті 2 Закону, то така закупівля здійснюється замовником без застосування процедур визначених Законом.
У свою чергу, визначення терміну “фінансова послуга” наведено відповідно в пункті 5 частини першої статті 1 Закону України “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” (далі – Закон про фінансові послуги).
При цьому фінансовими вважаються послуги, визначені у частині першій статті 4 Закону про фінансові послуги.
Разом з тим Закон та Закон про фінансові послуги не містять визначення поняття “послуги, допоміжні до фінансових послуг”.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/33709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
|
|
26.12.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до абзацу другого частини 2 статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі повинен оприлюднити перелік змін, що вносяться.
Жодним нормативним документом не встановлено вимоги до зазначеного переліку змін.
Тендерним комітетом відображено цей перелік у протоколі і оприлюднено протокол. Однак, під час внесення наступних змін до тендерної документації та оприлюдненні протоколу з переліком цих змін, попередній протокол відображається у вигляді закреслених даних та з надписом «Видалено». Майданчик «E-tender».
Прошу надати відповідні рекомендації щодо правильного виконання зазначеноі вище норми Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 23 Закону передбачена можливість внесення змін до тендерної документації. При цьому перелік таких змін Законом не визначений та не обмежений.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону зміни, що вносяться замовником до тендерної документації, розміщуються та відображаються в електронній системі закупівель у вигляді нової редакції тендерної документації додатково до початкової редакції тендерної документації. Замовник разом із змінами до тендерної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться. Положення тендерної документації, до яких вносяться зміни, відображаються у вигляді закреслених даних та повинні бути доступними для перегляду після внесення змін до тендерної документації.
|