|
|
19.07.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з Річним планом закупівель на 2018 рік Координаційним центром було заплановано відповідно до ДК 021:2015 за кодом 64210000-1 «Послуги телефонного зв’язку та передачі даних» 3 (три) процедури закупівлі на загальну суму – 518 640,00 грн.
Зокрема, за предметом закупівлі «ДК 021:2015 код 64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних (послуги зв'язку)» очікуваною вартістю 6240,00 грн планувалась закупівля послуг стаціонарного телефонного зв’язку у ПАТ «Укртелеком» шляхом застосування переговорної процедури закупівлі.
З метою отримання експертного висновку Координаційний центр неодноразово звертався до уповноважених на це організацій для підтвердження наявності умов застосування переговорної процедури закупівлі відповідно до пункту 5 частини другої статті 35 Закону.
ПрАТ «Діпрозв’язок» листом від 05.07.2018 № 2279-34-18 надано відповідь про те, що вартість послуг з надання одного експертного висновку стосовно закупівлі телекомунікаційних послуг становить 9000,00 грн з ПДВ, що значно перевищує вартість предмета закупівлі.
У зв’язку з вищевикладеним просимо надати відповідь на такі питання.
1. Якими нормативно-правовими актами передбачено обов’язковість отримання замовниками експертних висновків або посилання на них при застосуванні переговорної процедури закупівлі, окрім пункту 14 Повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури, форма якого затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490?
2. Чи буде відповідати вимогам Закону застосування переговорної процедури закупівлі «ДК 021:2015 код 64210000-1 Послуги телефонного зв’язку та передачі даних (послуги зв'язку)» очікуваною вартість 6240,00 грн у разі застосування пункту 5 частини другої статті 35 Закону, без наявності експертного висновку, оскільки його вартість перевищує очікувану вартість самої процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне за змістом питання надано у запитах 301/2017 та 933/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=be317406-0a04-4dae-b91a-7a1a79600e43&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f1f86711-414e-4165-bd8c-0a00543d844c&lang=uk-UA
|
|
|
08.12.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Просимо надати роз'яснення щодо повторного оголошення відкритих торгів. Ситуація полягає у наступному:
Оголошені відкриті торги у листопаді не відбулись з підстави відсутності учасників. Виникає необхідність повторно розпочати процедуру.
Замовник вносить зміни у річний план, де уже орієнтовний початок змінено на грудень. І знову протоколом перезатверджує документацію.
Але, тут виникли питання у інших замовників. Оскільки, вони при повторному оголошенні торгів не змінювали річний план ( щодо орієнтованого початку), а також завантажували документацію із датою затвердження минулих торгів. Просимо роз'яснити який шлях є правильний?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим повідомляємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, оскільки відповідно до статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану, складання річного плану та внесення до нього змін (в тому числі орієнтовного початку проведення процедури закупівлі, очікуваної вартості тощо) є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
Крім того, у відповіді на запит 751/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ad729515-ce77-4a29-9d8f-ab928be6bd3b&lang=uk-UA міститься інформація щодо реалізації в електронній системі закупівель внесення змін в річний план закупівель (додаток до річного плану).
|
|
|
25.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Внаслідок зростання цін на паливо, зокрема на природний газ, постачальники цього товару змушені періодично збільшувати відпускну ціну.
В свою чергу, замовники природного газу, зважаючи на заборону збільшувати об’єми закупівлі без проведення торгів, через збільшення ціни - змушені вносити зміни до укладених договорів в частині збільшення ціни за одиницю товару та одночасне зменшення об’ємів закупівлі.
В зязку з цим, склалася ситуація при якій існує велика імовірність нехватки об’ємів природного газу на другу половину грудня для забезпечення стабільного проходження опалювального сезону.
Крім того, відповідно до Правил постачання природного газу, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, споживач природного газу не може змінювати постачальника в середині розрахункового періоду.
Відповідно до Кодексу газотранспортної системи газовий місяць – це період часу, який розпочинається з першої газової доби поточного місяця і триває до початку першої газової доби наступного місяця.
Таким чином, споживач природного газу не може змінити постачальника в середині розрахункового періоду, яким є календарний місяць.
Зважаючи на викладене, просимо надати роз’яснення, чи може скористатись Замовник (споживач) п.5 ч.2 ст.35 Закону України «Про публічні закупівлі» та здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника, по переговорній процедурі з метою уніфікації та забезпечення сумісності технологіями.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо застосування переговорної процедури міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
При цьому згідно зі статтею 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток та виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій цієї статті Закону. Разом з тим, звертаємо увагу, що відповідно до статті 11 Закону вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи).
|
|
|
15.11.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДП «Криворізька теплоцентраль» є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, та є замовником у розумінні Закону України №922 –VIII від 25.12.2015р.
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. « Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 предмет закупівлі товарів і послуг визначається згідно з п. 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23.12.2015 року № 1749, за показником третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуг.
Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення:
За яким знаком доцільніше визначати предмет закупівлі на 2017 рік (СРVвступає в силу з 01.01.2017 р.)(за третім, четвертим або за п’ятим) для того, щоб правильно визначити загальну очікувану вартість предмету закупівлі та необхідність проведення процедури закупівлі у розумінні Закону України № 922-VIII «Про публічні закупівлі» від 25.12.2016 року.
В таблиці на прикладі показано визначення предмету закупівлі за показниками третьої та п’ятої цифри основного словника.
Тому не зрозуміло при визначені предмету закупівлі за показником третього знаку є необхідність проведення відкритих торгів, а при визначенні за п’ятим знаком вартість предмету закупівлі є меншою порогової вартості. Як бути замовнику, тачи не планується внесення змін до Порядку визначення предмету закупівлі ?
Відповідь просимо надіслати за адресою: 50014, м.КривийРіг, вул.Електрична,1, ДП «Криворізька теплоцентраль».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Порядок визначення предмету закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Відповідно до абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показниками третьої – п’ятої цифр основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг.
Водночас виходячи зі змісту статті 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
З огляду на викладене, з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься замовником з дотриманням вимог Закону, ураховуючи при цьому, що метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та створення конкурентного середовища, за показниками або третьої, або четвертої, або п’ятої цифр основного словника ДК 021:2015, керуючись при цьому абзацом сьомим статті 2 Закону, яка забороняє умисний поділ предмета закупівлі та дотримуючись принципів здійснення закупівель, визначених статтею 3 Закону.
Принагідно інформуємо, що наразі Міністерством економічного розвитку і торгівлі України опрацьовується питання внесення змін до Порядку в частині конкретизації відповідного показника Єдиного закупівельного словника для визначення предмета закупівлі.
|
|
|
10.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
На балансі нашого житлово-комунального підприємства перебувають гуртожитки, мешканці яких, не вносять плату за використану електроенергію, газ, водопостачання та технічне обслуговування ліфтів на рахунки підпиємств, що забезпечують надання цих послуг, а розраховуються через житлово - комунальну контору. В подальшому зібрані кошти ЖКК перераховує організаціям, які мають відповідні ліцензії на постачання зазначених послуг. Річна сума коштів, яка сплачується за кожну комунальну послугу значно перевищує 200 тис. грн. Просимо надати розяснення з приводу необхідності проведення нами державних закупівель вказаних комунальних послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом, у разі якщо саме замовником передбачено придбання товарів, робіт або послуг.
|