|
|
25.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть які документи або інформацію повинен надавати переможець? В ст. 17 Закону чітко визначено, що переможець надає Замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених п.2,3,5,6 і 8 частини першої ст.17, але інформація п.3 та 8 міститься у відкритих державних реєстрах. Чи має замовник вимагати від переможця інформацію або довідки, що підтверджує відсутність підстав визначених цими пунктами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 17 Закону спосіб документального підтвердження згідно із законодавством відсутності підстав, передбачених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої та частиною другою цієї статті, визначається замовником для надання таких документів лише переможцем процедури закупівлі. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
Таким чином, замовник вимагає у переможця документальне підтвердження інформації відповідно до частини третьої статті 17 Закону, крім інформації, що міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.
|
|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Статтею 35 ч.2.п.1 ЗУ «Про публічні закупівлі» зазначено: Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі:1) закупівлі творів мистецтва або закупівлі, пов’язаної із захистом прав інтелектуальної власності, або укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного чи мистецького конкурсу;
В зв’язку з тим, що багато фахівців бюджетних установ не володіють детальною інформацією про порядок використання даної норми Закону при здійсненні закупівель за державні кошти послуг охорони за допомогою «Охоронної системи «Аресконт» (Патент № 118627 від 10.08.2017 року, Свідоцтво про реєстрацію авторського права № 71159 від 27.03.2017 року), просимо вас, проаналізувавши наш Патент,Свідоцтво та чинне законодавство України, надати наступні відповіді та роз’яснення для розуміння подальшого ведення переговорів:
1. Чи не заборонено чинним законодавством України укладення Договору на охорону приміщень за Патентом № 118627 на корисну модель «Охоронна система «Аресконт» за правилами статті 35 ч.2 п.1 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
2. Чи в праві Замовник проводити переговорну процедуру та укладати відповідні договори на охорону з Учасниками, які мають відповідні Ліцензії (Дозволи, договори , тощо) від власника Патенту?
3. Чи в праві Замовник торгів укладати Договір на таку охорону (з врахуванням умов патенту та авторського свідоцтва) незалежно від ціни закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, який містить вичерпну відповідь на питання.
|
|
|
09.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з частиною першою статті 23 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. Усі звернення за роз’ясненнями автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 Закону.
У пункті 9 частини першої статті 1 Закону термін "замовник" визначається як органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності ряду ознак, зокрема, якщо юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб). Тендерний комітет діє на засадах колегіальності та неупередженості.
Постановою Центральної виборчої комісії від 17 серпня 2016 року № 376 утворено тендерний комітет Центральної виборчої комісії.
Згідно з частиною четвертою статті 11 Закону рішення тендерного комітету оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Враховуючи викладене, з метою дотримання вимог законодавства у сфері публічних закупівель, відповідно до статті 8 Закону просимо у найкоротший строк повідомити, чи обов’язково проводити засідання тендерного комітету для надання роз’яснення на звернення щодо тендерної документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону для організації та проведення процедур закупівель замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб).
Згідно з пунктом 31 частини першої статті 1 Закону тендерний комітет – службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із Законом.
Перелік функцій, реалізацію яких забезпечує тендерний комітет, визначено пунктом 2.7 Примірного положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб), затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 30.03.2016 № 557 (далі – Примірне положення). Зокрема відповідно до абзацу восьмого пункту 2.7 Примірного положення тендерний комітет у процесі роботи забезпечує надання роз'яснення особам, що виявили намір взяти участь у процедурі закупівель, щодо змісту тендерної документації у разі отримання відповідних запитів.
При цьому згідно з пунктом 2.5 Примірного положення формою роботи комітету є засідання, яке є правомочним за присутності на ньому не менше двох третин членів комітету.
|
|
|
23.08.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників.Тому згідно з п. 4 ч. 2 ст. 39 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) Замовник у даному випадку може застосувати переговорну процедуру закупівлі.У цій ситуації виникають такі питання:
1.Чи може Замовник запросити на переговорну процедуру закупівлі учасника, що подав пропозицію під час останніх відкритих торгів за тим же предметом закупівлі.Якими критеріями відбору учасника повинен керуватися Замовник?Чи можуть бути запршені на переговори одразу двоє учасників?
2. Чи повинен Замовник на підставі п. 3 ст. 16; п. 4 ч. 2 ст. 39 Закону складати нову тендерну документацію для переговорної процедури для учасника?
3. Чи розповсюджуються положення ст. 17 Закону на дану ситуацію, тобто чи повинен учасник з яким замовник провів переговори та направив повідомлення про намір укласти договір надати замовнику документи передбачені п. 2,3,5,6 і 8 ч. 1 ст. 17 Закону протягом 5 днів з дати оприлюднення повідомлення про намір укласти договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок проведення переговорної процедури закупівлі визначений статтею 35 Закону.
Згідно з пунктом 28 часини першої статті 1 Закону тендер (торги) – здійснення конкурентного відбору учасників з метою визначення переможця торгів згідно з процедурами, установленими цим Законом (крім переговорної процедури закупівлі).
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 12 Закону закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з процедур, визначених статтею 12 Закону, зокрема переговорної процедури закупівлі.
Згідно з пунктом 29 частини першої статті 1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому наказом Мінекономрозвитку від 13.04.2016 № 680 “Про затвердження примірної тендерної документації” затверджено примірні тендерні документації для відкритих торгів та конкурентного діалогу.
Ураховуючи викладене, тендерна документація розробляється та затверджується для процедур, встановлених Законом, крім переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим зазначаємо, що відповідь на аналогічні питання зазначена у запиті 224/2017 від 09.02.2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8d5dd3d-c4e9-4b63-8a35-6337d64e03ea&lang=uk-UA та у листі "Щодо застосування переговорної процедури закупівлі", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Разом з тим Законом не обмежена кількість учасників, які можуть бути запрошені на переговори у разі застосування переговорної процедури закупівель. Водночас замовнику слід керуватись метою Закону та дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону.
|
|
|
14.11.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Рішенням сесії Запорізької обласної ради від 27.07.2016 № 13 створено комунальну установу «Центр публічних закупівель» Запорізької обласної ради та затверджено Статут установи. Метою діяльності установи визначено організацію та проведення процедур закупівель (в тому числі централізовано) та закупівель товарів і послуг за рамковими угодами в інтересах замовників за рахунок коштів обласного бюджету. Рішенням Запорізької обласної ради від 05.10.2016 № 10 визначено комунальну установу «Центр публічних закупівель» Запорізької обласної ради централізованою закупівельною організацією, яка організовує і проводить процедури закупівель та закупівлі за кошти обласного бюджету за рамковими угодами.
Установі необхідно здійснювати процедури торгів за рамковими угодами на 2017 рік в інтересах більш ніж 150 замовників. Проте механізм проведення даної процедури не визначено.
З метою організації відповідної процедури у межах чинного законодавства у найкоротші терміни, просимо надати роз’яснення щодо порядку проведення процедури закупівель за рамковими угодами з використанням електронної системи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода – правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення і виконання рамкових угод визначаються Уповноваженим органом.
У свою чергу, відповідно до пункту 36 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації – юридичні особи, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять процедури закупівель та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до цього Закону. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій встановлюються Кабінетом Міністрів України.
На даний час Мінекономрозвитку ведеться робота щодо розроблення проектів відповідних нормативно-правових актів, які визначатимуть особливості укладення і виконання рамкових угод та регулюватимуть питання створення та діяльності централізованих закупівельних організацій.
Так, 23.11.2016 Кабінет Міністрів України затвердив постанову про запуск пілотного проекту із організації діяльності Централізованої закупівельної організації. Участь в централізованих закупівлях в пілотному проекті зокрема будуть брати Секретаріат Кабінету Міністрів України, а також Донецька обласна військово-цивільна адміністрація. За результатами реалізації пілотного проекту досвід Централізованої закупівельної організації буде розповсюджено, зокрема на регіональному рівні.
|