|
|
02.12.2016
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно Наказу №454 "Під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури", яким чином визначити саме лінійний обєкт дороги та чи можливо проводити процедуру лотово у рамках однієї процедури? дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb , розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, який містить вичерпну відповідь щодо визначення предмета закупівлі послуг з поточного ремонту.
Щодо поділу предмета закупівлі на лоти
Визначення термінів “предмет закупівлі” та “частина предмета закупівлі (лот)” наведено в пунктах 18 та 37 частини першої статті 1 Закону відповідно.
Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Мінекономрозвитку від від 17.03.2016 № 454 (далі –Порядок). Так, Порядком установлено, що положення абзаців першого і третього пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються до 31 грудня 2016 року; положення абзаців другого і четвертого пункту 1 розділу ІІ Порядку застосовуються з 01 січня 2017 року.
Згідно з пунктом 2 Розділу II “Визначення предмета закупівлі товарів і послуг” Порядку під час здійснення закупівлі послуг з поточного ремонту предмет закупівлі визначається за кожним окремим будинком, будівлею, спорудою, лінійним об'єктом інженерно-транспортної інфраструктури згідно з термінологією державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво” (далі - ДБН А.2.2-3:2014), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 04 червня 2014 року № 163, та/або галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та переліки робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
При цьому замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац четвертий пункту 1 розділу ІІ Порядку).
Разом з тим, замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками шостого – десятого знаків Державного класифікатора продукції та послуг ДК 016:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11 жовтня 2010 року № 457, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників четвертої – восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, а також за обсягом, номенклатурою та місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг (абзац третій пункту 1 розділу ІІ Порядку).
Ураховуючи викладене, визначення предмета закупівлі та окремих частин предмета закупівлі (лотів), здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами розділу IІ Порядку.
|
|
|
24.07.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На початку 2017 року установою проведено відкриті торги на закупівлю ліків та укладено договір до кінця року.
З 01.07.2017 р. набула чинності постанова КМУ від 16.03.2017 р. №180 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України», якою затверджено в новій редакції Національний перелік основних лікарських засобів.
Чи має право установа після набуття чинності цієї постанови закуповувати ліки, якщо вони є в специфікації до діючого договору але їх з 1 вересня не буде в національному переліку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України.
У свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Разом з цим відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99 надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативно-правовому акті.
Отже, якщо договір не припинив дію та зобов’язання, прийняті сторонами, не виконані, виконання таких зобов’язань має здійснюватись відповідно до умов договору та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
28.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Цим листом висловлюємо Вам свою повагу та звертаємось щодо наступного:
ТОВ «Ауфбау» бере участь у процедурі відкритих торгів з публікацією англійською мовою «Автоліфт бортового харчування (кейтерінг)» номер у ЦБД UA-2016-10-19-000294-c.
На етапі пре-кваліфікації Замовник відповідно до Протоколу №49 розгляду тендерних пропозицій від 25.11.2016 відхилив пропозицію ТОВ «Ауфбау».
Відповідно до ст.18 Закону України «Про публічні закупівлі» ТОВ «Ауфбау» 29.11.2016 р було подано скаргу до АМКУ, яка була прийнята до розгляду 02.12.2016 р, що зупиняє перебіг строків, установлених частиною другою статті 32, абзацом восьмим частини третьої статті 35 цього Закону , а процедура закупівлі змінила статус на заблоковану.
Скарга буля розглянута та 19.12.2016 р. була опублікована Інформація про резолютивну частину рішення, а 22.12.2016 р опубліковане Рішення №2147-р/пк-пз від 19.12.2016 р., у якому Постійно діюча колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства в сфері публічних закупівель постановила зобов’язати КП МА «Київ» скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ «Ауфбау».
23.12.2016 р. Замовник опублікував Протокол №59, відповідно до якого ТОВ «Ауфбау» допущене до аукціону за даною процедурою закупівлі.
Відповідно до п.5 ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі» Після оприлюднення замовником протоколу розгляду тендерних пропозицій електронною системою закупівель автоматично розсилаються повідомлення всім учасникам тендеру та оприлюднюється перелік учасників, тендерні пропозиції яких не відхилені згідно з цим Законом. Дата і час проведення електронного аукціону визначаються електронною системою автоматично, але не раніше ніж через п'ять днів після оприлюднення протоколу розгляду тендерних пропозицій.
Станом на 27.12.2016 р початок аукціону зазначається 20.12.2016 14:51:40. Тобто системою не була визначена дата і час проведення аукціону після розгляду скарги АМКУ та публікації Замовником протоколу.
Просимо роз’яснити:
1. Чи правильно ми зрозуміли, що фактом поновлення процедури закупівлі є публікація протоколу рішення Замовника , а не резолютивної частини рішення АМКУ чи оприлюднення Рішення АМКУ в повному обсязі?
2. Яким чином електронна система запрограмована на визначення дати аукціону, тобто чи береться до уваги те ,що 2 та 9 січня згідно РОЗПОРЯДЖЕННЯ Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2016 р. № 850-р в Україні не робочі дні? Та ким контролюється встановлення/не встановлення дати проведення аукціону після розгляду скарги?
Додатки.
1. Знімок екрану з відображенням термінів закупівлі на електронному майданчику Смарттендер станом на 27.12.2016 11:33.
2. Знімок екрану з відображенням протоколів розгляду закупівлі на електронному майданчику Prozorro станом на 27.12.2016 12:06.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини сьомої статті 18 Закону у разі прийняття скарги до розгляду електронна система закупівель автоматично призупиняє початок електронного аукціону та не оприлюднює договір про закупівлю і звіт про результати проведення процедури закупівлі.
Замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо закупівлі, у тому числі укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі.
Рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина дванадцята статті 18 Закону).
Водночас Законом не встановлену строку для виконання замовником рішення органу оскарження.
Згідно з абзацом другим пункту другого Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166, адміністратор системи (далі – адміністратор) – юридична особа, визначена Мінекономрозвитку (Уповноваженим органом) відповідальною за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу Уповноваженого органу з питань закупівель (далі – веб-портал).
У свою чергу, наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 №473 відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу визначено Державне підприємство “ПРОЗОРРО”.
Таким чином, щодо питань технічної реалізації в електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП “ПРОЗОРРО”, як адміністратора системи.
|
|
|
01.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи зазначається вимога в тендерній документації:
"Пунктом 2 рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» встановлено застосувати строком на один рік персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) до:
1) фізичних осіб згідно з додатком 1;
2) юридичних осіб згідно з додатком 2.
До суб’єктів визначених пунктами 23, 30, 100, 101 додатка 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» застосовано, зокрема заборону здійснення державних закупівель товарів, робіт і послуг у юридичних осіб – резидентів іноземної держави державної форми власності та юридичних осіб, частка статутного капіталу яких перебуває у власності іноземної держави, а також державних закупівель у інших суб’єктів господарювання, що здійснюють продаж товарів, робіт, послуг походженням з іноземної держави, до якої застосовано санкції згідно із Законом України «Про санкції» від 14.08.2014 № 1644-VІІ.
До суб’єктів, визначених пунктами 104, 105 додатка 2 до рішення Ради національної безпеки і оборони України від 2 вересня 2015 року «Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» застосовано заборону здійснення державних закупівель та використання органами державної влади України"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb розміщено лист від 24.11.2016 № 3302-06/38090-06 Щодо застосування санкцій.
|
|
|
18.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положень абзацу 2 Наказу МЕРТ №454 "Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі" (Далі - Наказ) з 17.01.2017 товари та послуги визначаються за показником четвертої цифри основного словника на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”. При цьому до момента внесення змін в Наказ визначення предмету передбачалось за показником третьої - п'ятої цифри основного словника. Прошу надати роз'яснення, якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, але предмет закупівлі в відкритих торгах визначався відповідно до норм попередньої редакції Наказу, а саме за класифікатором ДК 016:2010 та ДК 021:2015 (за третьою цифрою), чи може замовник провести переговорну процедуру, та визначити предмет закупівлі за четвертою цифрою?
Наразі мається на увазі визначення предмету закупівлі за четвертою цифрою відповідно до визначеної в відкритих торгах третьої цифри, наприклад, 09100000-0 — Паливо (відкриті торги), 09130000-9 — Нафта і дистиляти (переговорна процедура).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|