|
Добрий день! Просимо надати методичну допомогу та відповідь на наступне питання.
Підприємство було обрано переможцем у відкритих торгах та відповідно Підприємством укладено з Замовником договір підряду (надалі –Договір).
При підготовці тендерної пропозиції Підприємство користувалось даними, наведеними Замовником в Тендерній документації, в тому числі в технічних вимогах.
Згідно технічних вимог, що є додатком до Договору, при улаштуванні верхньої будови колії необхідно було виконати роботи з баластування колій щебеневим баластом. Щебеневий баласт доставляється тепловозами в хопер-дозаторах по залізничній колії. У зв’язку з форс-мажорними обставинами, а саме необхідністю проведення капітального ремонту колії, доставка щебеневого баласту не можлива у засіб, передбачений технічними вимогами до Договору (форс-мажорні обставини підтверджено відповідними довідками ПАТ «Укрзалізниця» та Торгово-промислової палати України).
Транспортування щебеневого баласту автомобільним транспортом значно збільшує вартість виконання робіт та потребує збільшення вартості ціни Договору.
Згідно з частиною 2 статті 4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.
Враховуючи, що ціна Договору динамічна, отже, відповідно до статті 844 Цивільного кодексу України у разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису.
Чи можуть Замовник та Підрядник за вищенаведених обставин, керуючись ст. 844 Цивільного кодексу України укласти додаткову угоду до Договору про збільшення ціни Договору?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Згідно з частиною першою статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до частини третьої статті 631 ЦК України сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
При цьому відповідно до пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Водночас відповідно до частини першої статті 14 Закону спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.
Разом з тим частиною шостою статті 33 Закону встановлено, що замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
Поряд з цим частиною сьомою статті 33 Закону передбачено, що у разі відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації/оголошення про проведення спрощеної закупівлі, неукладення договору про закупівлю з вини учасника або ненадання замовнику підписаного договору у строк, визначений цим Законом, або ненадання переможцем процедури закупівлі документів, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону, замовник відхиляє тендерну пропозицію/пропозицію такого учасника, визначає переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі серед тих учасників, строк дії тендерної пропозиції яких ще не минув, та приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю у порядку та на умовах, визначених цією статтею.
Крім того, статтею 32 Закону передбачені підстави для відміни тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся.
Ураховуючи, що рішення, дії або бездіяльність замовника можуть бути оскаржені суб’єктом оскарження в Антимонопольному комітеті України у разі проведення процедури закупівлі та оскаржені учасником спрощеної закупівлі у судовому порядку, зважаючи при цьому на можливість відмови переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі підписати договір про закупівлю, а також відміну замовником тендеру чи визнання тендеру таким, що не відбувся, з підстав, передбачених Законом, а також з урахуванням особливостей, визначених Законом, під час проведення тендера або здійснення спрощеної закупівлі, за результатами якого укладається договір про закупівлю, застосування положень частини третьої статті 631 ЦК України у такому договорі про закупівлю не є можливим.
Водночас переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, визначених пунктами 2, 4, 5 частини другої статті 40 Закону, які передбачають укладання договору про закупівлю товарів, робіт або послуг, що можуть бути надані (поставлені/виконані) тільки певним суб’єктом господарювання. Тому, сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення у зазначених випадках.
|
|
Добрий день!
Лікувальний заклад є правонаступником чотирьох інших установ, які реорганізовано шляхом приєднання до зазначеного закладу на підставі рішення обласної ради від грудня 2017р. Практично реорганізація відбулась в червні 2018р. згідно рішення обласної ради про затвердження передавальних актів установ, що ліквідуються.
Організація – правонаступник, керуючись вказаними рішеннями обласної ради, відповідно статей 107, 108, 512-514, 520-521, Цивільного кодексу України, листа – роз`яснення Мінекономрозвитку від 23.03.2018р. № 3304-04/12631-07 «Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб», вирішила продовжити виконання низки договорів (головним чином на енергоносії, у зв`язку з безперервним енергопостачанням у закладах, що ліквідовано) шляхом укладання додаткових угод до договорів на правах правонаступництва. При цьому, додаткові угоди було оформлено належним чином, оприлюднено відповідно до ст. 10 Закону «Про публічні закупівлі» на електронних майданчиках юридичних осіб – замовників, що реорганізовані, якщо договори було укладено відповідно до положень абзацу 2 ч. 1 ст.2 Закону.
Оскільки закупівлі було проведено попередніми юридичними особами – замовниками відповідно вартісних меж, то договори за одним предметом закупівлі (за показником четвертого знаку ДК 021-2015) різних організацій – замовників є як за результатами відкритих торгів або переговорних процедур, так і прямих договорів, відповідно до кошторисних призначень організацій – замовників, що реорганізовані шляхом приєднання до організації – правонаступника.
Плани закупівель попередніх організацій - замовників, або додатки до річних планів цих замовників, було оприлюднено відповідно до ст. 4 Закону.
В результаті чого виникли питання:
1. Чи має тендерний комітет організації – правонаступника відображати в своєму плані закупівель або додатку до нього юридичні зобов’язання – договори (тобто додаткові угоди до них), укладені попередніми замовниками та продовжені правонаступником?
2. Чи вважається поділом предмету закупівлі укладання додаткових угод до договорів попередніх організацій – замовників на правах правонаступництва замовником - правонаступником, якщо за одним кодом показника четвертого знаку ДК 021-2015 пролонговано договори як за результатами проведення процедур закупівель так і прямих договорів від інших чотирьох закладів, що реорганізовано шляхом приєднання до одного правонаступника?
Дякуємо да відповідь.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Ураховуючи вимоги статті 4 та частини третьої статті 11 Закону, закупівля здійснюється відповідно до річного плану, який складає та затверджує тендерний комітет або уповноважена особа (особи), що планує закупівлі.
Водночас Законом передбачена можливість унесення змін до річного плану закупівель/додатку до річного плану. При цьому форма внесення змін, періодичність і характер таких змін (зміна очікуваної вартості закупівлі, предмета закупівлі, орієнтовного початку процедури закупівлі тощо) законодавством не визначені та не обмежені.
При цьому питання внесення змін до річного плану закупівель висвітлено в листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|