|
|
30.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" та постанови КабМіну від 27 грудня 2018 р. № 1216, ЦЗО не може відхилити закупівлю замовника який зобов'язаний здійснювати закупівлю через ЦЗО, питання полягає в чому, чи має право ЦЗО проводити спрощені закупівлі?Якщо ні, то на якій підставі ЦЗО може відмовити замовнику в проведенні спрощеної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Згідно пункту 13 частини першої статті 1 Закону конкурентна процедура закупівлі (далі - тендер) - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу.
Поряд з цим відповідно до підпункту 3 пункту 3 Особливостей створення та діяльності централізованих закупівельних організацій, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (далі - постанова № 1216) централізовані закупівельні організації визначаються органами місцевого самоврядування (міською та обласною радами, якщо чисельність населення міста або області становить чи перевищує 1 млн. осіб) - для проведення тендерів в інтересах органів місцевого самоврядування, а також юридичних осіб (підприємств, установ та організацій) та їх об’єднань, які є замовниками відповідно до Закону.
Отже, централізовані закупівельні організації, що визначені органами місцевого самоврядування проводять саме тендери в інтересах замовників з дотриманням вимог Закону та постанови № 1216.
Поряд з цим предмети закупівель, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, незалежно від вартості закупівлі, мають бути в обов’язковому порядку передані замовниками, для здійснення закупівель через ЦЗО.
|
|
|
08.08.2022
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
У свою чергу, згідно з пунктом 2 частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством.
Відповідно до частини другої статті 16 Закону замовник установлює один або декілька з таких кваліфікаційних критеріїв: наявність обладнання та матеріально-технічної бази; наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Ознайомившись з Планом швидкого відновлення України (Fast Recovery план) (https://www.president.gov.ua/news/plan-shvidkogo-vidnovlennya-ukrayini-peredbachatime-operativ-76433), що передбачатиме оперативну відбудову об’єктів соціальної інфраструктури, зруйнованих унаслідок повномасштабного російського вторгнення, для можливості виконання ще більшого портфелю замовлень з будівництва споруд наша компанія А (що має великий досвід реалізаціїї інфраструктурних об’єктів) для досягнення комерційного результату розглядає можливість об’єднання з юридичними особами Б та В (які самостійно приймають участь у тендерах через електронну систему закупівель і також мають досвід втілення інфраструктурних об’єктів іншої специфіки ніж компанія А).
Однією з вимог у відповідності до діючого законодавства до потенційного виконавця робіт є наявність в учасника досвіду виконання аналогічних договорів.
Відповідно постає питання «Чи збережеться такий досвід Компанії А після об’єднання з компаніями Б і В» та «Чи можна подавати на підтвердження досвіду в складі тендерної пропозиції як загальний досвід Компанії Х /Х= А+Б+В) або А'=А+Б+В/»?
Згідно із Законом, до об’єднання учасників належать:
- окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
- окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
- об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Тому, ми змушені звернутись до Вас з проханням розтлумачити норми діючого законодавства таким чином, щоби усі без винятку добросовісні суб’єкти господарювання, і наше підприємство зокрема, мали змогу з найменшим ступенем ризику приймати участь в процедурах закупівель на однаковому рівні з великими представниками національного та міжнародного будівельного бізнесу з користю для Держави та власного прибутку.
Статтею 8 Закону передбачено, що Уповноважений орган здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель у межах повноважень, визначених цим Законом
Основними функціями Уповноваженого органу є розроблення і затвердження нормативно-правових актів, необхідних для виконання цього Закону та регулювання державної політики у сфері закупівель; узагальнення практики здійснення закупівель, у тому числі міжнародної; надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель; надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Тому, просимо Вас надати вичерпну відповідь щодо однозначного тлумачення законодавства з приводу підтвердження: права використання Правонаступником попереднього досвіду юридичних осіб (компаній/ товариств … ) що реорганізуються шляхом приєднання/об’єднання, при проведенні тендерних процедур закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації. Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Для цілей цього Закону до об’єднання учасників належать:
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб - резидентів;
окрема юридична особа, створена шляхом об’єднання юридичних осіб (резидентів та нерезидентів);
об’єднання юридичних осіб - нерезидентів із створенням або без створення окремої юридичної особи.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою. Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
|
|
|
14.12.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За результатами процедури відкритих торгів https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2021-09-10-008128-c було укладено договір з переможцем закупівлі на надання послуг з перевірки удаваним суб’єктом звернення.
Кошторис витрат до договору містить розрахунок вартості послуг за договором, до складу якої входить, зокрема:
а) Одинарний візит за сценарієм: Видача довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи (4 128 візитів по ціні 290,50 грн за візит);
б) Подвійний візит за сценарієм: Надання довідки про наявність та розмір земельної частки (паю) (58 візитів по ціні 1150,00 грн за візит).
в) навчання користувачів вебінструментом (одна послуга по ціні 41 200 грн);
г) Одинарний візит за сценарієм: Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (58 візитів по ціні 800,00 грн за візит).
Під час виконання договору виконавцем було проведено аналіз попередніх результатів дослідження та з метою отримання більш релевантних даних запропоновано внесення змін до договору в частині:
а) зменшення обсягів закупівлі послуг «Одинарний візит за сценарієм: Видача довідки про реєстрацію місця проживання або місця перебування особи» (з 4 128 до 2 010);
б) збільшити кількість послуг «Подвійний візит за сценарієм: Надання довідки про наявність та розмір земельної частки (паю)» (з 58 до 116);
в) збільшити кількість послуг з навчання користувачів вебінструментом (з однієї до двох).
Такі зміни не призведуть до зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договору про закупівлю;
г) збільшити кількість послуг «Одинарний візит за сценарієм: Надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (з 58 до 692).
Прошу надати роз’яснення щодо можливості внесення вищеописаних змін до договору з урахуванням вимог часини п’ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Водночас істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених частиною п’ятою статті 41 Закону.
Разом з тим пункти 1-7 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають випадків щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Поряд з цим, випадки, зазначені у пунктах 3-5 частини п’ятої статті 41 Закону не передбачають можливості ані збільшення суми договору про закупівлю, ані зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю.
Пункти 1, 2 частини п’ятої статті 41 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Крім того, у разі необхідності здійснення додаткової закупівлі послуг, замовник здійснює таку закупівлю у спосіб та з дотриманням вартісних меж, що визначені в Законі.
При цьому повідомляємо, що питання зміни істотних умов договору про закупівлю розглянуто в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи зобов'язана громадська організація проводити закупівлі через прозоро при закупівлі від 50 000 грн. якщо грантодавець не резидент України і кошти не з бюджету України.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
Відповідно до пункту 11 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) замовники - суб’єкти, визначені згідно із статтею 2 Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону.
Так, статтею 2 Закону визначено поняття замовників та категоризацію замовників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 частини першої статті 2 Закону) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Разом з тим відповідно до пункту 38 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України одержувач бюджетних коштів - суб'єкт господарювання, громадська чи інша організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету.
Отже, для громадських організацій застосування Закону є обов'язковим у разі, якщо така громадська організація, яка не має статусу бюджетної установи, уповноважена розпорядником бюджетних коштів на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримує на їх виконання кошти бюджету. У інших випадках дія Закону не застосовується.
|
|
|
09.12.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до Наказу № 2629 Форма гарантії забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, відповідно до п 3 повинна містити інформацію про срок сплати бенефіціару суми гарантії , а саме: "3. За цією гарантією гарант безвідклично зобов'язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих/банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога)."
Питання: необхідно обирати робочі чи банківські дні, чи достатньо писати, як в формі "протягом 5 робочих/банківських днів" чи є це помилкою?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас наказом Мінекономіки від 14.12.2020 № 2628 затверджені форма і вимоги до забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції (далі – форма, вимоги).
Виходячи з пунктів 1 і підпункту 10 пункту 4 вимог, гарантія може надаватися банками, іншими фінансовими установами та страховими організаціями (гарантом), а строк сплати коштів за гарантією зазначається в робочих або банківських днях.
При цьому пункт 3 форми передбачає, що за цією гарантією гарант безвідклично зобов’язаний сплатити бенефіціару суму гарантії протягом 5 робочих / банківських днів після дня отримання гарантом письмової вимоги бенефіціара про сплату суми гарантії (далі - вимога).
Отже, строк сплатити бенефіціару суми гарантії зазначається в робочих або банківських днях в залежності від гаранта, наприклад у робочих днях - якщо гарантом виступає страхова організація, у банківських днях - якщо гарантом виступає банк.
|