|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звернення
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/23375-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06%20
|
|
|
20.02.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У статутному капіталі суб'єкта господарювання органу місцевого самоврядування належить більше 50 відсотків,підприємство створене з метою забезпечення належного утримання житлового та нежитлового фонду,надання послуг з управління та утримання багатоквартирних будинків і прибудинкових територій, об'єктів благоустрою, інших житлово-комунальних послуг та отримання прибутку.Фактично надає послуги з вивезення побутових відходів, послуги управителя багатоквартирних будинків, оскільки є переможцем у відповідних конкуарсах, що проводилися органом місцевого самоврядування, надає інші послуги на комерційній, конкурентній основі. Тобто здійснює діяльність на промисловій чи комерційній основі. Не має спеціальних чи екслюзивних прав.
Проте є одержувачем бюджетних коштів від органу місцевого самоврядування для проведення поточного
ремонту внутріквартальних доріг міста, отримує бюджетні кошти як поповнення статутного капіталу для придбання транспортних засобів спеціального призначення та ін.
Чи зобовязане воно проводити закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України"Про внесення змін до Закону України від 19 вересня 2019 року № 114- "Про публічні закупівлі" та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на Ваше аналогічне звернення була надана листом від 27.02.2020 № 3304-04/13381-09 (копія у вкладенні додається).
|
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель – для замовників, визначених у пунктах 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, у разі здійснення закупівлі відповідно до частини другої та шостої статті 3 Закону.
Враховуючи вищенаведене виникає питання: здійснення закупівлі відповідно до частини 7 статті 3 Закону вважається спрощеною закупівлею чи договором про закупівлю, укладеним без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Головне управління ДПС у Луганській області на підставі ст. 8 Закону України від 25 грудня 2015 року № 922-VIII«Про публічні закупівлі», просить надати роз’яснення про таке.
У 2018 році на замовлення Головного управління ДФС у Луганській області ТОВ «ТЄК ІНЖИНІРИНГ» було розроблено проєктно-кошторисну документацію «Капітальний ремонт фасаду з проведенням утеплення зовнішніх стін та системи теплопостачання адміністративної будівлі Головного управління ДФС у Луганській області за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72.» Вартість послуг з розроблення проєктно-кошторисної документації понад 120 тисяч гривень.Вищевказаний проєкт не було реалізовано з причини відсутності коштів.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 № 1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» та постанови Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» Головне управління ДФС у Луганській області було реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління ДПС у Луганській області, яке є його правонаступником. Вищевказана будівля, яка є об’єктом капітального ремонту, передано на баланс Головного управління ДПС у Луганській області.
У 2020 році заплановано проведення закупівлі робіт з капітального ремонту фасаду з проведенням утеплення зовнішніх стін та системи теплопостачання адміністративної будівлі Головного управління ДПС у Луганській області за адресою: Луганська обл., м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72.
На сьогодні постало питання правомірності використання Головним управлінням ДПС у Луганській області при закупівлі робіт проєктно-кошторисної документації, розробленої для Головного управління ДФС у Луганській області.
Враховуючи викладене, з метою недопущення порушень законодавства при закупівлі робіт, просимо у межах компетенції надати роз’яснення, чи правомірним є використання проєктно-кошторисної документації, розробленої для Головного управління ДФС у Луганській області, при закупівлі робітз капітального ремонту правонаступником - Головним управлінням ДПС у Луганській області, при тому, що об’єкт капітального ремонту не змінився.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F12631-07 розміщено лист від 23.03.2018 № 3304-04/12631-07 “Щодо правонаступництва та новостворених юридичних осіб”.
|
|
|
28.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до абзацу четвертого частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» (далі – Закон) дія цього Закону не поширюється на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування чи правочин вчиняється відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
На практиці таке визначення сфери дії закону призводить до неоднакового його тлумачення, а тому виникає питання, як саме суб’єкти господарювання мають розуміти зміст вказаної вище норми:
- як два обмеження: окремо щодо поширення дії Закону на правочини, якщо стороною правочину є орган державної влади або орган місцевого самоврядування в частині виконання ним функцій держави або місцевого самоврядування та окремо щодо поширення дії Закону на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі", або
- як одне обмеження, коли Закон передбачає дві різні умови, за яких він не поширює свою дію на правочини, стороною яких є орган державної влади або орган місцевого самоврядування: за умови, що такий орган вчиняє правочин в частині виконання ним функцій держави/місцевого самоврядування або за умови, що такий орган вчиняє правочин відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Від вибору варіанту тлумачення частини 2 статті 1 Закон України «Про електронну комерцію» залежить, чи поширює вказаний Закон свою дію на правочини, які вчиняються відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" особами, які не є органами державної влади або органами місцевого самоврядування, адже в першому випадку обмеження поширюються на всі підприємства, установи та організації, (що дозволяє зробити висновок про заборону укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro), а в
другому - обмеження поширюються лише на органи державної влади та органи місцевого самоврядування (що дозволяє укладення електронних договорів через єдину електронну систему Prozorro іншим суб’єктами).
У зв’язку з викладеним просимо надати роз’яснення, чи можуть бути укладені електронні договори страхування відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" із особами, які не є органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію".
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
При цьому відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг та за результатами закупівлі укладається договір, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
Водночас слід зазначити, що форма укладання договору про закупівлю не є предметом регулювання Закону, яким регулюється здійснення закупівель.
Поряд з цим інформуємо, що відповідно до Положення про Міністерство цифрової трансформації України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.09.2019 № 856, Міністерство цифрової трансформації України (далі - Мінцифри) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Мінцифри є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сферах відкритих даних, розвитку національних електронних інформаційних ресурсів та інтероперабельності, розвитку інфраструктури широкосмугового доступу до Інтернету та телекомунікацій, електронної комерції та бізнесу; у сфері надання електронних та адміністративних послуг; у сферах електронних довірчих послуг та електронної ідентифікації; у сфері розвитку ІТ-індустрії.
Тому, з питання застосування вимог Закону України "Про електронну комерцію" пропонуємо звернутися до Мінцифри.
|