|
19.04.2020 року почав діяти ЗУ "Про публічні закупівлі" в чинній редакції. У відповідності до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень названого закону: "договори про закупівлі, укладені у порядку та на умовах, установлених до введення в дію цього закону, виконуються в повному обсязі до закінчення строку, на який такі договори були укладені. Зміни до таких договорів вносяться у порядку та на умовах, встановлених до введення в дію цього закону."
Наразі постало питання, як бути із договорами укладеними до 19.04.2020 року, строк дії яких не визначений, або пролонгується (щорічно/на невизначений термін), враховуючи, що чинний Цивільний Кодекс України та Господарський Кодекс жодних заборон не містить.
Питання:
1) чи буде порушенням ЗУ "Про публічні закупівлі" в чинній редакції подальша робота по договорам укладеним (на допорогові суми без використання електронної торгової системи) до введення його в дію, на невизначений період та/або з безстроковою/щорічною пролонгацією?;
2) чи зобов'язані сторони розривати/припиняти договір (який укладений до введення в дію ЗУ "Про публічні закупівлі" в чинній редакції на допорогові суми без використання електронної торгової системи) укладений на невизначений період та/або які щорічно пролонгуються?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Поряд з цим розгляд тендерних пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації здійснюється замовником самостійно у відповідності до статті 29 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон). Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону.
При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим до Закону Законом України від 01.07.2021 № 1599-ІХ “Про внесення зміни до розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про публічні закупівлі” щодо виключення можливості здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель” внесені зміни, що регламентують, що на період дії встановленого Кабінетом Міністрів України карантину, відповідно до Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”, дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є лікарські засоби, вакцини або інші медичні імунобіологічні препарати, розхідні матеріали для надання медичної допомоги хворим на COVID-19 та медичні вироби для вакцинації від COVID-19, медичне обладнання для закладів охорони здоров’я, що надають допомогу пацієнтам, хворим на COVID-19, системи постачання медичних газів, необхідні для боротьби з COVID-19.
Перелік лікарських засобів та порядок їх закупівлі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2021 № 1012 “Деякі питання закупівлі лікарських засобів, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (далі – постанова № 1012).
Водночас з питань, зазначених у запиті, пропонуємо звернутися до Міністерства охорони здоров`я України, як до розробника постанови № 1012.
Принагідно інформуємо, що Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Згідно зі статтею 7 Закону про АМКУ у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції АМКУ має, зокрема такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
При цьому на офіційному вебпорталі АМКУ містяться зведені відомості про рішення органів Комітету про визнання вчинення суб’єктами господарювання порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених пунктом 1 статті 50, пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді спотворення результатів торгів (тендерів) та накладення штрафу
|