|
22.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
15.04.2020 року затверджено проектно-кошторисну документацію на капітальний ремонт нежитлового приміщення (гаражів) КП «ХМЦПМСД №2» по вул. Кам’янецькій,14 в м. Хмельницькому в сумі 382225,00 грн.
17.04.2020 року, до введення в дію нової редакції Закону «Про публічні закупівлі» укладено договір з підрядником на загальну суму 350278,00 грн.
В процесі виконання робіт виникла необхідність в додатковому обсязі будівельних матеріалів (бетон для заливання підлоги), які не були передбачені в проектно-кошторисній документації. Площа підлоги, яку необхідно улаштувати бетонною стяжкою, передбачена в ПКД, але глибина заливки виявилася більшою, відповідно, необхідно використати більший обсяг будівельних матеріалів.
В зведеному кошторисному розрахунку передбачено кошти на покриття ризиків для всіх учасників будівництва в сумі 7358,00 грн.
Просимо надати роз’яснення щодо можливості використання даних коштів для закупівлі додаткового обсягу будівельних матеріалів підрядником, шляхом укладання додаткової угоди, яка передбачає збільшення суми договору з підрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь міститься у запиті 1147/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6b123883-e3e7-4252-9fe2-2b57ca6a98be&lang=uk-UA
У свою чергу, відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України (Мінрегіон), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197 (далі – Положення), Мінрегіон є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва та відповідно до покладених на нього завдань зокрема затверджує будівельні норми, методологію проектування, будівництва та реконструкції об'єктів, забезпечує формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування у будівництві, що здійснюється із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції.
Тому, з питання можливості використання коштів, передбачених на покриття ризиків всіх учасників будівництва для закупівлі додаткових обсягів будівельних матеріалів, пропонуємо звернутися до Мінрегіону.
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати правову оцінку безпідставвного оголошення Замовником спрощеної процедури закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|
|
03.11.2021
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Прошу надати відповідь по суті. Чому ЦЗО проводить відкриті торги з публікацією англійською мовою, якщо Замовник подає Заявку на проведеня закупівлі по предмету на суму 300000,00 грн. відповідно до затвердженого кошторису?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 38 частини першої статті 1 Закону централізовані закупівельні організації (далі - ЦЗО) - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно до Закону.
Метою створення ЦЗО є професіоналізація сфери закупівель та забезпечення додаткової економії коштів за рахунок агрегації і стандартизації закупівель. В електронній системі закупівель для ЦЗО реалізовано функціонал агрегації закупівель, який дозволяє забезпечити більшу економію бюджетних коштів за рахунок збільшених обсягів товару, що закуповується централізовано, знизити адміністративні, часові витрати на проведення закупівель та підвищити ефективність здійснення закупівель. Механізм агрегації закупівель дає змогу об’єднати потреби (закупівлі) декількох замовників в один тендер, при цьому кожен замовник може укласти окремий договір про закупівлю.
Разом з тим визначення предмета закупівлі здійснюється ЦЗО відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).
Отже, у разі здійснення закупівель в інтересах замовників, ЦЗО обробляє заявки від центральних органів виконавчої влади (замовників), визначає предмет закупівлі відповідно до Порядку та керується вартісними межами, визначеними у Законі.
|
|
23.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Просимо надати консультацію на питання чи є КП "Малиновський ринок" замовником в розумінні ст. 2 Закону, оскільки свою діяльність здійснює виключно на промисловій та комерційній основі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
|
|
22.04.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
У зв‘язку з введенням в дію з 19.04.2020 нової редакції Закону про публічні закупівлі постало питання, як правильно відкорегувати затверджений на початку 2020 року річний план закупівель та додаток до річного плану закупівель Компанії. Чи потрібно Замовнику скасувати всі позиції РПЗ/Додатку до РПЗ, які були затверджені та оприлюднені до 19.04.2020 і закупівлі по яким не були розпочаті, після чого затвердити повністю новий РПЗ вже у відповідності до вимог нової редакції Закону? Чи можливо лише внести зміни у вже затверджені позиції, в частині виду закупівлі, а ті позиції, у яких ще наявна потреба та вид закупівлі який визначено вірно - залишити без змін. При цьому, відповідно до нової редакції Закону відсутнє поняття «додаток до РПЗ», отже тендерному комітету необхідно скасувати позиції, які були затверджені до 19.04.2020 як додаток до РПЗ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 637/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=180d9f64-178e-47ad-af18-ef6dc9ed2258&lang=uk-UA
|