|
17.09.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Загальна вартість капітального ремонту об’єкта становить 300 000 грн. До цієї вартості також включено вартість виготовлення проектно-кошторисної документації.
Визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі - Закон). Тож, як бачимо, у нас є два види робіт: капітальний ремонт і проектування. І тут же виникає питання, чому згідно ДК 021:2015 цифровий код: «71320000-7 Послуги з інженерного проектування», проектування відноситься до «послуги», а не до «роботи», згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону.
Згідно листа "Щодо закупівлі робіт" Мінекономрозвитку від 25.11.2016 «супровідні роботам послуги по об’єкту будівництва, включені до зведеного кошторисного розрахунку та водночас вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт (будівництва), такий предмет закупівлі відноситься до визначення «роботи» у розумінні Закону». Тож, ми маємо право включити вартість проекту в загальну вартість капітального ремонту об’єкта?
Враховуючи вищевикладене, виникає питання, планувати таку закупівлю капітального ремонту та проектування: ми маємо право за одним чи різними кодами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53972, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=38216, розміщено листи від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
|
|
29.01.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго вечера. До нас надходять пропозиції на укладання прямих договорів від постачальників до 50 тис. На деякі товари ми уклали договори. Потім надійшла пропозиція від іншого постачальника з меншою ціною. Що в такому разі ми повинні зробити? Розірвати укладений договір та укласти новий чи зменшувати ціну вже з укладеним? Чим керуватися в даному випадку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 2 Закону цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Поряд з цим, договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору між замовником та учасником допорогової закупівлі, не є предметом регулювання Закону.
При цьому договірні відносини регулюються, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Разом з тим, підстави для зміни або розірвання договору визначені статтею 651 Цивільного кодексу України.
Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Крім того, частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору.
|
|
05.11.2019
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) встановлено правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 26 Закону передбачено, що Замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Просимо надати відповідь, який порядок повернення банківської гарантії у випадку повного виконання договору про закупівлю товарів відповідно до Закону Учасником-переможцем, однак з порушенням строку поставки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 730/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2e62ad9c-db7d-45e3-b844-2136019b1269&lang=uk-UA
Разом з тим, статтею 563 ЦК України зазначено правові наслідки порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією.
|
|
13.09.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Втретє задаю питання, на яке працівники МЕРТ в розділі "консультації" не надають відповіді по суті. Відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого Постановою КМУ №459 від 20.08.2014 р.: "4. Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань: ...55) здійснює нормативно-правове забезпечення державного регулювання у сфері державних та публічних закупівель; ...57) надає роз’яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель;...57-1) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель". Таким чином саме на МЕРТ офіційно покладено обов'язок роз'яснити застосування законодавства у сфері публічних закупівель, якщо це запитання щодо загального застосування правових норм. Дане запитання саме щодо застосування законодавства, жодного посилання на конкретну закупівлю в запитанні немає. Відправлення запитувача до замовника говорить про невиконання зобов'язань, покладених на МЕРТ. Таким чином втретє прошу виконати покладені законодавством на МЕРТ обов'язки і роз'яснити законодавство з наступного питання: "Чи відповідає законодавству подача учасником документів тендерної пропозиції, які засвідчені факсиміле, якщо в тендерній документації прямої вказівки на таку можливість не було, було зазначено про "підпис учасника" або "підпис посадової особи учасника" на документах тендерної пропозиції, якщо строк на звернення до замовника вже пройшов і у замовника такого не уточнити, якщо учасник і не збирався запитувати у замовника, керується в публічних закупівлях чинним законодавством, а не думкою замовника"? Прошу навести об'єктивну, аргументовану відповідь по суті, з посиланням на регулювання даного питання чинними нормами права, а не відправляти до замовника. Питання в конкретній закупівлі буде вирішуватися із замовником, а зараз потрібна консультація з регулювання законодавством даного питання. Також повідомляю, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про звернення громадян»: «Органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані: об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги". За невиконання даного обов'язку передбачене притягнення винної особи до відповідальності згідно ст. 212-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Основні функції Мінекономіки визначено статтею 8 Закону, зокрема надання узагальнених відповідей рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель та надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06, розміщено лист від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”.
При цьому повідомляємо, що аналогічна відповідь зазначена у запиті 706/2019 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=38c14633-d343-4d7d-84cd-80dc170ce9cc&lang=uk-UA
|
|
27.01.2021
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!Підскажіть,як Замовнику- бюджетній установі, посеред опалювального періоду не залишити своїх мешканців (серед яких більше 40 чоловік є ліжково хворими) без газового опалення,коли постачальник виявився недобросовістним, підписавши договір на постачання природного газу, здійснив поставку певної кількості товару відповідно умов договору, а далі вирішив за один день збільшити ціну за одиницю товару відразу на 100% від попередньої ціни (шляхом укладання 8 додаткових угод), при цьому у всих угодах застосовує ч.3 ст. 631 Цивільного кодексу України,тому ціна з мінімальної до максимальної зростає протягом одного дня. Свої дії постачальник мотивує тим, що на даний період ціна на ринку дійсно виросла, на підтвердження росту ціни на відповідному ринку надав де-кілька Довідок торгово-промислових палат, додатково мотивував свою дію тим, що відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", зміна ціни на природний газ, є винятком (не має чіткого роз’яснення як часто постачальник може змінювати ціну на природний газ,(кожну годину, чи добу), відповідно Закону вимагається лише документальне підтвердження зміни ціни на відповідному ринку) ,постачальник не вбачає в своїх діях порушення чинного законодавства України, тому не йде на компроміси. Казначейство відмовляє в реєстрації даних угод, мотивуючи свої дії тим, що ціна не може зростати протягом однієї доби не більше ніж на 10%.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
При цьому відповідь щодо застосування статті 631 Цивільного кодексу України розглянута у запиті № 815/2020 за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b4d26bd4-4fb9-4f22-834d-1ec844f23c3c&lang=uk-UA
|