|
|
30.03.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ «Будівельний центр К» не погоджується з протокольним рішенням замовника №131 від 21.03.2018 про відхилення пропозиції учасника – ТОВ «Будівельний центр К» у закупівлі UA-2018-02-27-000647-b.
Відповідно до п. 8 Підстави відхилення тендерних пропозицій, наша тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації – згідно зі статтею 30 Закону України «Про публічні закупівлі» протоколу розгляду тендерних пропозицій №131 від 21.03.2018:
1. Не відповідає вимогам п. 1 розділу III тендерної документації (не надана 5-6 сторінки паспорту уповноваженої особи на підписання документів пропозиції).
2. Не відповідає вимогам п. 3.1 Додатку 3 до тендерної документації (відсутній наказ на призначення відповідальної особи за систему управління якістю).
ТОВ «Будівельний центр К» звернулось із вимогою до замовника після оприлюднення протоколу (надавши 5-6 сторінки паспорту).
Ми вважаємо, що не порушили ані кваліфікаційних вимог, ані умов тендерної документації:
1. Сторінки 5-6 паспорту не заповнені, тому і не надавались – оскільки згідно Порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13.04.2012 № 320, п’ята та шоста сторінки паспорту призначені виключно для внесення інформації при досягненні громадянином України 45-ти річного віку. Вказані сторінки паспорту уповноваженої особи (додаються) не несуть в собі жодної інформації, що по суті ніяким чином не повинно впливати на об’єктивність розгляду поданої пропозиції та прийняття тендерним комітетом відповідного рішення. Ненадання незаповнених 5-6 сторінок паспорту не впливає на технічні умови тендеру та не стосується кваліфікації учасника.
2. В тендерній пропозиції був наданий наказ №4/17 від 01.02.2017 «Про введення в дію документації системи управління якості». Відповідальну особу за систему управління якістю визначено п.2 наказу. Контроль за виконанням наказу покладено на директора.
У вимозі замовнику просимо переглянути відхилення пропозиції та повторно розглянути пропозицію із прийняттям законного рішення.
Просимо вас:
1. Скажіть будь-ласка, які умови тендерної документації порушило ТОВ «Будівельний центр К», що вказують на наявність у нашій тендерній пропозиції невідповідності її технічним вимогам або кваліфікаційним критеріям?
2. Чи буде ненадання 5-6 пустих сторінок паспорту порушенням технічних вимог або кваліфікаційних критеріїв загалом?
3. Чи вказує наявність у наказі по підприємству відповідальної особи, покладення контролю на керівника та введення в дію системи управляння якості на нашому підприємстві порушенням – свідченням відсутності контролю якості виконуваних робіт?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 02.08.2016 № 3302-06/24156-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель” та від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.
|
|
|
13.03.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасник процeдури закупівлі притягувся
до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення,зокрeма вплив на прийняття ними рішень про укладення договорів на постачання та сприяння у відвантаженні державним підприємством продукціі. Чи порушeно учасником вимоги п.3 ч. 1 ст. 17 ЗУ <Про публічні закупівлі>, оскільки Закон нe розмeжовує у сфeрі яких закупівeль особа притягувалась до відповідальності за вчинeння корупційного правопорушeння?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 1 Закону України “Про запобігання корупції” (далі – Закон № 1700-VII) корупційне правопорушення - діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Виходячи зі змісту статті 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національне агентство з питань запобігання корупції належать забезпечення ведення Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення; здійснення співпраці із особами, які добросовісно повідомляють про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень цього Закону (викривачі), вжиття заходів щодо їх правового та іншого захисту, притягнення до відповідальності осіб, винних у порушенні їх прав, у зв’язку з таким інформуванням.
Поряд з цим, відповідно до підпункту 2 пункту 20 Положення про апарат Національного агентства з питань запобігання корупції, затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 19.05.2016 № 1 апарат через структурні підрозділи забезпечує діяльність Національного агентства у сфері організації роботи із запобігання та виявлення корупції проводить перевірки можливих фактів порушень вимог Закону України «Про запобігання корупції» за результатами розгляду заяв фізичних та юридичних осіб, у разі підтвердження таких фактів ініціює питання про проведення службового розслідування, вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушень, надсилає до інших спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції матеріали, що свідчать про факти таких правопорушень.
Тому, з питання зазначеного у запиті пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства з питань запобігання корупції.
|
|
|
13.03.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо Вас надати консультацію стосовно питання перекваліфікації учасників при проведенні закупівлі по ч. 4 ст. 10 Закону (UA-2017-12-22-000736-a).
Суть питання. При прекваліфікації нас було безпідставно відхилено замовником, це рішення було оскаржене до АМК України, котрий в свою чергу скасував рішення про відхилення нашої пропозиції, оскільки в АМК України відсутні повноваження стосовно рішень щодо допуску пропозицій до аукціону. Замовник в свою чергу провів перекваліфікацію (навіть з урахуванням зупинення строків підчас розгляду скарги АМК України) на 25 робочий день після розкриття пропозицій, що в свою чергу є порушенням ч. 4 ст. 28 Закону. Просимо Вас надати консультацію стосовно можливості повторювальної кваліфікації замовником учасників, оскільки надані Вами консультації раніше зі схожого питання є формальними відписками.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
При цьому рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов’язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються (частина 12 статті 18 Закону).
Разом з тим відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
|
22.01.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
16.01.2018 Запитання Тема: Оскарження процедур закупівель Розширений перегляд
ВИ НЕ ВІДПОВІЛИ НА ЗАПИТАННЯ. ПЛАНУВАЛИ ЗАКУПІВЛІ ВІРНО. ПИТАННЯ СТОСУЄТЬСЯ: ЯК ВИЙТИ ІЗ СИТУАЦІЇ, ПРО ЯКУ ЗАЗНАЧЕНО У ЗАПИТІ !!!
В закладах освіти обласного підпорядкування (навчально-реабілітаційні центри) на етапі підписання договорів
по результатам процедур закупівель (завтра договір - сьогодні скарга і торги зупинено) призупинено
декілька відкритих торгів на закупівлю послуг гарячого харчування. 20% суми від попереднього договору
деякі заклади використали, а деякі не продовжували дію договору. Чи можна укласти прямий договір
до 200 тис.грн з попереднім переможцем чи з визначеним переможцем по торгам, які оскаржуються ?
І чи є взагалі вихід з цієї ситуації, адже дітей необхідно харчувати ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення надана за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=9a252a7b-1d9a-48d4-9c55-3e73558cf1b7&lang=uk-UA
При цьому зазначаємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади, забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону (частина сьома статті 2 Закону).
Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
|
|
|
19.01.2018
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Допоможіть, будь-ласка, розібратися в ситуації. Наше підприємство брало участь у тендері. Замовник визнав нас переможцем. Один з учасників написав скаргу до АМК, який розглянувши скаргу прийняв рішення щодо скасування рішення замовника про визнання переможця. Наше підприємство готує позов до суду про визнання рішення АМК незаконним. Закон "Про публічні закупівлі" надає нам 30 днів на оскарження до суду. Натомість рішення АМК набрало законної сили з моменту проголошення. Питання в наступному, замовник може розглядати пропозиції інших учасників, та може визнати іншого переможця?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Разом з тим, рішення органу оскарження може бути оскаржене суб'єктом оскарження, замовником у судовому порядку протягом 30 днів з дня його оприлюднення в електронній системі закупівель.
Згідно частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.
Таким чином, виходячи зі змісту статті 27 КАСУ оскарження рішень Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель вирішуються окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.
У свою чергу, згідно з частиною дванадцятою статті 18 Закону рішення органу оскарження набирають чинності з дня їх прийняття та є обов'язковими для виконання замовниками, особами, яких вони стосуються.
Поряд з цим, пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України (далі – ГПК України) господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.
При цьому статтею 136 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Так, відповідно до пункту 2 частини першої статті 137 ГПК України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Водночас відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання.
|