|
09.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У 2023 році було укладену угоду з Укртелекомом про надання телекомунікайних послуг на суму 99700.00 грн. У листопаді виникла необхідність з збільшити ціну. Можна додатковою угодою чи потрібно проводити відкритті торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
09.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівля канцелярських товарів мала відбутися через Prozorro Market на майданчику ДЕРЖЗАКУПІВЛІ.ОНЛАЙН. В маркеті були вибрані необхідні товари, але при додавання в кошик для створення ЗЦП, товар додавався або із загальними характеристиками, або через динамічні характеристики, що набагато ускладнює роботу в Prozorro Market(і), Тобто додається абсолютно узагальнений товар. Питання тоді виникає-для чого є такий функціонал як можливість вибору даного конкретного товару. Для чого ускладнили роботу в Prozorro Market(і), на противагу, як це було до відповідних змін, коли можна було конкретно вибрати товар і його ж оформити в кошик для створення ЗЦП. Приберіть можливість закупівлі неякісних товарів, тільки із-зі того, що у них нижча ціна.
Тому я вимушена наразі закупівлю канцелярських товарів зробити через спрощену закупівлю. Хоча Prozorro Market є сам по собі непоганий інструмент для закупівель.
Прохання відповідальним органам дослухатися до практиків якими уповноважені особи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
|
|
09.11.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Чи може уповноважена особа при оприлюдненні інформації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 року № 1082, в період оголошеного воєнного стану в Україні з 24.02.2022 року використовувати КЕП/УЕП фізичної особи, а не КЕП/УЕП, виданий уповноваженій особі, як працівнику підприємства КП "Харківська обласна філармонія"?
Чи вважаються оприлюдненими замовником КП "Харківська обласна філармонія" річні плани, оголошення про проведення процедур закупівель, договори, додаткові угоди та інші документи, які оприлюднені в електронній системі закупівель уповноваженою особою із використанням приватного УЕП фізичної особи, а не КЕП/УЕП посадової особи (працівника) КП "Харківська обласна філармонія" ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 5/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=2cce6b40-9220-48de-b44c-cc1fcff3aa58&lang=uk-UA Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
09.11.2023
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Звертаємося за роз’ясненням щодо наступної ситуації. Ще 28.08.2023 оголошено процедуру відкритих торгів. Згідно умов тендерної документації та проєкту договору строк поставки товару до 31.10.2023. У тендерній документації зазначено, що строк поставки є істотною умовою договору. У зв’язку із оскарженням до АМКУ та повторною кваліфікацією одного з учасників станом на сьогодні процедура ще триває. У разі визнання переможцем одного з учасників укладення договору відповідно до вимог тендерної документації є неможливим, оскільки строк поставки минув. Зазначення в договорі, що діє з моменту укладання та укладений в листопаді строку поставки до 31.10 є абсурдним, оскільки сторони не можуть брати на себе зобов’язання зі строком їх виконання до укладення договору та виникнення правовідносин між сторонами. Внесення змін до тендерної документації також неможливе. Водночас, укладення договору, що не відповідає тендерній документації, призведе до порушення законодавства у сфері публічних закупівель та притягнення до відповідальності уповноваженої особи. Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи можливо в цьому випадку застосувати підпункт 2 пункту 50 Особливостей та відмінити відкриті торги із зазначеної підстави? Якщо ні, то просимо роз’яснити яким чином діяти замовнику у цій ситуації. Дякуємо
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей. Так, відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Форма документального підтвердження об’єктивних обставин Особливостями не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства. Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. При цьому ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку. Таким чином, Особливості не містять обмежень щодо можливості продовження як окремо строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, так і строку дії договору в цілому у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження. При цьому пунктом 50 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав за настанням яких замовник відміняє відкриті торги. Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо відміни відкритих торгів, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
08.11.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" здійснює виробництво, транспортування та постачання теплової енергії споживачам та відноситься до категорії юридичних осіб, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначених в п.4 ч.1 ст.2 Закону України "Про публічні закупівлі" (надалі-Закон).
Відповідно до п.3 ч.6 ст.3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені в п.4 ч.1 ст.2 цього Закону, здійснюють закупівлю паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії.
Норми Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, зокрема пунктів 9,13 Особливостей, не передбачають можливості придбання паливно-енергетичних ресурсів юридичними особами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та /або електронного каталогу для закупівлі товару.
ДМП " Івано-Франківськтеплокомуненерго " закуповує деревинну тріску (код ДК 021:2025 03410000-7 деревина), яка є паливно-енергетичним ресурсом для виробництва теплової енергії.
Керуючись п.12 ч.1 ст.9 Закону просимо надати роз'яснення з наступного питання: Чи можуть замовники, визначені в п.4 ч.1 ст.2 Закону, здійснювати закупівлю паливно-енергетичних ресурсів (деревинної тріски) для виробництва теплової енергії шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та /або електронного каталогу для закупівлі товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 1325/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0769f2e6-c5e1-4dcd-b664-3bdf83a0163a&lang=uk-UA При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. При цьому положення частин п’ятої, шостої, восьмої (з урахуванням положень пунктів 68-76 цих особливостей) і дев’ятої статті 3 Закону застосовуються на умовах, визначених Законом. Частиною шостою статті 3 Закону визначений перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання. Так, згідно з пунктом 3 частини шостої статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин. Отже, у разі якщо замовник, який провадить діяльність в окремих сферах господарювання, здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва електричної, теплової енергії (у тому числі ядерне паливо (опромінене чи неопромінене, зокрема поглинаючі стрижні систем керування та захисту), ядерні матеріали) проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин, така закупівля здійснюється без застосування процедур закупівель, визначених Законом та Особливостями. В інших випадках замовник здійснює придбання згідно вимог законодавства. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення віднесення предметів до таких, на які не поширюється дія Закону у конкретних випадках.
|