|
03.11.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати роз'яснення щодо наступної ситуації.
В бюджетній організації виникла додаткова потреба у закупівлі дизпалива, у зв'язку з чим збільшили кошторис. При цьому вартість однотипного товару, який необхідно придбати протягом року, зараз перевищує 50 тис. гривень. Раніше для придбання дизпалива вже укладалося декілька договорів з різними постачальниками (в тому числі на різні види товару) без застосування електронної системи (кожен з договорів був на суму, що значно менша за 50 тисяч). Строк опублікування інформації про такі договори минув, а форма звіту про укладені договори не передбачає можливості подати інформацію більш ніж про один договір.
Чи треба у такому випадку:
1. Опубліковувати звіти про укладені договори з початку року?
2. Якщо так, то як вказувати суму оплати за договором, коли крім дизпалива одночасно купували інший товар?
3. Якщо ні, то чи треба опубліковувати звіт про договір, при укладенні якого загальна сума перевищила 50 тисяч гривень (сам договір на меншу суму) та про наступні договори (якщо такі будуть укладатися)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація стосовно проведення допорогових закупівель міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інформація стосовно оприлюднення звіту про укладені договори міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас аналогічне питання розглянуте у запиті №701/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=bf3c77e7-18bb-47e6-b574-2254d728f424&lang=uk-UA
|
|
02.11.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України "Про публічні закупівлі" учасник має право внести зміни або відкликати свою тендерну пропозицію до закінчення строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються в разі, якщо вони отримані електронною системою закупівель до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
Виходячи із змісту даної норми, законом про публічні закупівлі передбачена можливість відкликати тендерну пропозицію учасником лише до спливу строку подання.
Проте, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 24 закону про публічні закупівлі забезпечення тендерної пропозиції не повертається у разі відкликання тендерної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються чинними.
Таким чином, виходячи з даної норми можна зробити висновок про можливість відкликання тендерної пропозиції після закінчення строку її подання (хоча б й з втратою наданого забезпечення).
Питання: чи випливає з сутності закону про публічні закупівлі право та можливість учасника відкликати подану тендерну пропозицію після закінчення строку її подання?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та у відповіді на запит 460/2017, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=44665e92-8acb-4bdc-ba26-2466349bb8d4&lang=uk-UA
|
|
02.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
1 ОВКБ Державної прикордонної служби України виконує функцію Замовника щодо здійснення заходів з інженерно-технічного облаштування українсько-російського державноого кордону,територій, прилеглих до районів проведення АТО та АРК, з урахуванням того, що вищезазначені роботи становлять державну таємницю просимо надати роз'яснення,- яку саме доцільно застосовувати процедуру при відборі підрядних організацій?яким кваліфікаційним критеріям керуватись?який порядок надання інформації підрядними організаціями? який порядок оцінки підрядних організацій? який порядок оформлення прийнятих рішень?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 31.03.2017 № 3302-06/10639-06 “Щодо випадків, на які не поширюється дія Закону України “Про публічні закупівлі”, який містить вичерпну відповідь на питання.
|
|
02.11.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
П.2 ч.4 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі" передачено можливість внесення змін до договору, а саме зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. За рахунок чого можно збільшити вартість з а одиницю товару, якщо не збільшится загальна сума договору? Якщо за рахунок зменшення кількость (обсягів) то це є інша підстава (п.1,ч.4 ст.36). Що робити в такому випадку, коли постачальник звертається про збільшення ціни за одиницю товару, А замовник не має підстав для зменшення обсягів заупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
02.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день! Наше підприємство є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є виробником теплової енергії (монополіст) та здійснює закупівлі виключно за власні кошти. Підприємство є замовником у розумінні Закону України № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року. Відповідно до пункту. 4 частинип першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2017р. ми є розпорядниками інформації. Але част. 3 статті 13 передбачено, що «на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що наше підприємство зобов’язано лише оприлюднювати річні плани закупівель на сайті Прозорро відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», в інших випадках інформація надається лише за запитами. Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, Закон передбачає використання замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, електронної системи закупівель під час здійснення процедур закупівель та оприлюднення відповідної інформації про закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом відповідно до Закону.
У свою чергу, Законом України “Про доступ до публічної інформації” та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, (далі – Положення про набори даних) визначено обов’язок розпорядників інформації, визначених Законом України “Про доступ до публічної інформації”, надавати та оприлюднювати відповідну інформацію на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з Положенням про набори даних створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування, (далі – Агентство) яке є його держателем.
Крім того, відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.
У зв’язку із цим, з питання визначення сфери застосування Закону України “Про доступ до публічної інформації” пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|