|
|
02.08.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нами було об'явлено відкриті торги за ДК 021:2015: 33940000-1 Устаткування для транспортування та зберегання трупів та приладдя до нього (блок камер холодильний для зберегання трупів (тіл померлих) на шість місць та візок гідравлічний до нього. Участником на підтвердження досвіду виконання аналогічних договірів (відповідно до тендерної документації Замовника) було надано дві копії договорів, з підтвердженням їх виконання (копії накладних). Але предметом одного з договорів - є ДК 021:2015-44610000-9 Цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску (пересувна холодильна установка (рефрежераторний контейнер)), Замовник КУ "Запорізьке обласне бюро судово - медичної експертизи". На думку членів тендерного комітету данний договір - є аналогом нашої закупівлі, хоча і має інший код ДК. І пересувна холодильна установка, і блок камер холодильних мають єдину мету недовготривале зберегання тіл померлих, з єдиною відмінністю - блок камер холодильний - стаціонарний, а рефрежираторний контейнер пересувний. На визначення переможця надійшла вимога, про те, що договір з іншим кодом ДК не може бути визнаний аналогічним договором. Просимо надати пояснення, чи може предмет закупівлі з іншим кодом ДК бути підтвердженням виконання аналогічного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схожі за змістом звернення містяться у запитах № 171/2016 та № 111/2017, що розміщені на інформаційному ресурсі відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=dcfd4335-68d9-4d7d-afc6-2292e0e90160&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fce9e57e-a46c-44bb-83d6-7107a29dc459&lang=uk-UA
|
|
|
04.01.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи зобов’язаний тендерний комітет замовника приймати рішення про намір внести зміни до договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини першої статті 11 Закону замовник утворює тендерний комітет (комітети) або визначає уповноважену особу (осіб) для організації та проведення процедур закупівель. До тендерного комітету належать службові (посадові) та інші особи замовника, призначені відповідальними за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом (пункт 31 частини першої статті 1 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Так, у пункті 2.7 розділу ІІ Примірного положення визначені головні функції тендерного комітету при організації та проведенні процедур закупівель.
За результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається договір про закупівлю, що передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону).
Водночас, виходячи зі змісту частини третьої статті 92 Цивільного кодексу України, договір про закупівлю зі сторони замовника підписується особою, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені та діє в інтересах такої юридичної особи. Право на підписання договорів про закупівлю може виникати і у інших осіб у разі надання таких повноважень замовником, оформлених відповідно до законодавства.
Таким чином, Законом та Примірним положенням не передбачено повноважень щодо прийняття рішення тендерним комітетом стосовно виконання зобов’язань за договором про закупівлю.
|
|
|
04.10.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до частини четвертої статті 28 Закону після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Строк розгляду тендерної пропозиції може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку розгляду тендерної пропозиції замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель.
Просимо надати відповідь на запитання: якщо в тендері приймає участь шість учасників, то строк розгляду тендерної пропозиції кожного учасника може бути продовжено на 20 робочих днів (тобто розгляд пропозицій в сумі буде 120 робочих днів)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 860/2017 відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за посиланням
http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1fedfbf9-ba6b-414f-8b2a-8cd810181731&lang=uk-UA
|
|
|
02.11.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Наше підприємство є юридичною особою, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, є виробником теплової енергії (монополіст) та здійснює закупівлі виключно за власні кошти. Підприємство є замовником у розумінні Закону України № 922-VІІІ «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року. Відповідно до пункту. 4 частинип першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» № 2939-VI від 13.01.2017р. ми є розпорядниками інформації. Але част. 3 статті 13 передбачено, що «на розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що наше підприємство зобов’язано лише оприлюднювати річні плани закупівель на сайті Прозорро відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», в інших випадках інформація надається лише за запитами. Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що питання здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання міститься в листі від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Таким чином, Закон передбачає використання замовником, який здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, електронної системи закупівель під час здійснення процедур закупівель та оприлюднення відповідної інформації про закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом відповідно до Закону.
У свою чергу, Законом України “Про доступ до публічної інформації” та Положенням про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 835, (далі – Положення про набори даних) визначено обов’язок розпорядників інформації, визначених Законом України “Про доступ до публічної інформації”, надавати та оприлюднювати відповідну інформацію на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з Положенням про набори даних створення та забезпечення функціонування єдиного державного веб-порталу відкритих даних здійснюється Державним агентством з питань електронного урядування, (далі – Агентство) яке є його держателем.
Крім того, відповідно до Положення про Державне агентство з питань електронного урядування України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 492, Агентство є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері інформатизації, електронного урядування, формування і використання національних електронних інформаційних ресурсів, розвитку інформаційного суспільства.
У зв’язку із цим, з питання визначення сфери застосування Закону України “Про доступ до публічної інформації” пропонуємо звернутись до вищезазначеного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
29.01.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
закупівля газу розпочиналась як відкриті торги(двічи торги не відбулися-відсутність пропозицій).Провели переговорною процедурою.Ізначально в тендерній документації вказувалась очікувана вартістьт. Фактично кошторисних призначень було виділено менше. Чи вірно ми поступили зменшивши суму закупівлі(в межах кошторису)залишили об'єм у фізичних одиницях той, що був заявлений в тендерній документації? Після підписання договору підписали дод.угоду на зменшення фізичних одиниць у відповідності ціни.Та подали до казначейства договір з додатковою угодою
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|