|
27.05.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Якщо кошторисна вартість робіт 500 тис. грн, а сума фінансування на поточний рік 40 тис. необхідно проводити скорочену процедуру чи можна заключити прямий договір на поточний рік в межах фінансування?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону.
Відповідно до пункту 27 частини першої статті 1 Закону роботи - розроблення проектної документації на об’єкти будівництва, науково-проектної документації на реставрацію пам’яток архітектури та містобудування, будівництво нових, розширення, реконструкція, капітальний ремонт та реставрація існуючих об’єктів і споруд виробничого та невиробничого призначення, роботи з нормування в будівництві, геологорозвідувальні роботи, технічне переоснащення діючих підприємств та супровідні роботам послуги, у тому числі геодезичні роботи, буріння, сейсмічні дослідження, аеро- і супутникова фотозйомка та інші послуги, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робіт.
Разом з тим оскільки низка нормативно-правових актів (далі – НПА) наразі знаходиться на етапі погодження або на державній реєстрації, тому, до їх затвердження замовники можуть використовувати чинні НПА в частині, що не суперечить вимогам нової редакції Закону. Так, замовники можуть використовувати порядок визначення предмета закупівлі, затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454 (далі – Порядок).
Згідно з розділом ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону (до введення в дію Закону № 114-IX ) за об'єктами будівництва та з урахуванням ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05 липня 2013 року № 293, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 “Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт”, затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301, із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників другої – п'ятої цифр Єдиного закупівельного словника.
Водночас об’єкт будівництва – це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури згідно з ДБН А.2.2-3-2014 “Склад та зміст проектної документації на будівництво”, затвердженого наказом Мінрегіону України від 04.06.2014 № 163.
Своєю чергою, при визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники мають керуватися даними коштрорису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
Ураховуючи викладене, якщо роботи проподяться по окремому об'єкту, на який складений окремий об'єктий кошторис (кошторисний розрахунок), їх закупівлю замовник здійснює, керуючись вартісними межами, установленими Законом.
При цьому відповідь щодо застосування вартісних меж розглянута у запиті 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
08.11.2021
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Між КП "Місто", як Замовником та ТОВ "ТД Міжрегіональна трейдингова компанія", як Учасником, підписано договір на поставку газового палива. Згідно умов Договору (п.4.3), замовлення на поставку Товару здійснюється шляхом повідомлення на електронну пошту, що і було виконано нами 04.11.2021р. Відповідно до п.4.4 Договору поставка після замовлення здійснюється впродовж 2-х робочих днів. Станом на 08.11.21р. поставка не здійснена у зв"язку із збільшенням ціни, про що повідомлено усно. Крім того, усно також, повідомлено, що Довідка для підтвердження збільшення ціни коштує 4600,00грн. і заради нас вони не хочуть платити такі кошти. Пропонують розірвати Договір. Але на проведення нової процедури закупівлі потрібен час, щонайменше, 2-3 неділі і то, у разі, якщо хтось вийде на спрощену процедуру ( на таку незначну суму і на такий короткий час, адже ми фінансуємось з місцевого бюджету і можемо закуповувати тільки в межах фінансування, а це - до 50,0 тис.грн на листопад - грудень).
Відповідно до діючого законодавства це означає зупинку роботи нашого підприємства, адже, для нашого підприємства, без газового палива неможливе вивезення сміття, вирізка фаутних дерев, обслуговування мереж зовнішнього освітлення (заміна ламп та світильників без вишки неможлива) та ін.
Крім того, з липня місяця Учасник не реєструє податкові накладні, що уже завдало нам збитків на 10600,00 грн.
Будь-ласка поясніть, в чому переваги тендерного законодавства (якщо без нього ми могли би зараз спокійно і без обмежень закуповувати газ, ще й по нижчій ціні?)
І як бути нашому підприємству в ситуації, що склалася?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Крім цього, зазначаємо, що у разі настання випадку щодо розірвання договору про закупівлю з вини учасника та існуванням нагальної потреби у замовника є можливість здійснити закупівлю в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, та в залежності від цієї суми або застосувати переговорну процедуру закупівлі або ж укласти договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Відповідно до частини першої статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Перелік умов для застосування переговорної процедури визначений частиною другою статті 40 Закону, зокрема якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
Про це зазначено в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Частиною сьомою статті 3 Закону визначено перелік випадків у разі яких, придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 3 частини сьомої статті 3 Закону, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. У разі здійснення закупівлі у випадках, передбачених цією частиною, замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Водночас пропонуємо ознайомитись з листами від 11.12.2018 № 3304-04/54265-06 “Щодо розрахунку ціни на природний газ" та від 30.09.2019 № 3304-04/39989-07 "Щодо закупівлі природного газу у зв’язку зі змінами законодавства", розміщеними на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54265-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F39989-07
А також пропонуємо до перегляду відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому також розглянуто теми: “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання”, “Переговорна процедура закупівлі по-новому”, що доступно за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
|
|
18.11.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Постачальник електроенергії звернувся з листом та просить внести зміни в договір, який укладено за результатами відкритих торгів, на підставі пункту 7 частини 5 ст. 41 ЗУ "Про публічні закупівлі". У разі відмови замовником заявляє про відмову від договору. Постачальник посилається на постанову НКРЕКП від 04.11.2020 № 1998 у зв'язку із зміною тарфифу на послуги з передачі електричної енергії. Однак замвник вже уклав договір на розподіл електричної енергії та оплачує вартість розподілу окремо. Договір на передачу електричної енергії не укладався замовником, оскільки наявний укладений договір розподілу.
1 питання: Чи правомірні вимоги постачальника щодо зміни варторсті електроенергії, яку вказано в договорі, у разі зміни регулятором тарифу на послуги з передачі та його сплачує постачальник, якщо в ціновій пропоциції під час проведення торгів та в договорі окремо тариф на передачу не вказувався, а тільки зазначалась вартість електроенергії?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
|
|
21.02.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
В Оголошенні про проведення спрощеної закупівлі через систему електронних закупівель, Замовником передбачено вимогу, що для підтвердження кваліфікації Учасник повинен надати в електронному (сканованому) вигляді в складі своєї пропозиції копії документів в форматі «pdf» або «jpg» до закінчення терміну подання пропозиції згідно з переліком. Тобто вимагається надання сканованих копій із оригіналів паперових документів із обов’язковими реквізитами оригіналу документів, що викладені на паперовому носії, а саме: фізичним оригінальним підписом уповноваженої особи та оригінальної (мокрої) печатки.
На виконання цієї вимоги ми, як Учасник, надали усі документи, які вимагалися Замовником, саме в такому форматі.
Окрім цього у цьому ж розділі Оголошення, Замовник зазначив інформацію про те, що Учасник повинен не пізніше кінцевого строку подання пропозиції накласти кваліфікований електронний підпис (КЕП) або удосконалений електронний підпис (УЕП) учасника/повноваженої особи учасника (Замовник перевіряє електронний підпис учасника на сайті центрального засвідчувального органу за посиланням https://czo.gov.ua/verify. Під час перевірки повинні відображатися прізвище, ім’я або ініціали особи, найменування та код ЄДРПОУ або ідентифікаційний код /реєстраційний номер облікової картки платника податків учасника).
Дані дві вимоги діаметрально протилежні, оскільки на документи, що містять на паперових носіях такі реквізити, як оригінальні (фізичні) підпис уповноваженої особи та печатку, відповідно до діючого законодавства України, накладання кваліфікованого цифрового підпису не вимагається та є необов’язковим.
Електро́нний докуме́нт — це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, а не даних викладених на папері, включаючи обов'язкові реквізити документа (електронний підпис та електронна печатка). Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Електронний підпис (кваліфікований електронний підпис) є обов'язковим реквізитом електронного документа, а не паперового документу, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується утворення електронного документа.
Чи є підставою для відхилення, якщо Учасник не наклав кваліфікований електронний підпис?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", зокрема у таблиці 2 "Особливості проведення окремих етапів спрощеної закупівлі", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за покликанням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Крім цього, вимога до учасників щодо накладання електронного підпису (далі – КЕП), що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель, може зазначатися замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі відповідно до статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі", а також згідно з пунктом 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери в конкретних випадках.
|
|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Прошу надати відповідь на наступне питання: Чи є обов'язковою організація та проведення закупівлі електричної енергії за ДК 021:2015 09310000-5 за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію (Державна установа "Професійні закупівлі") відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 846-р "Про визначення державної установи "Професійні закупівлі" згідно із Законом України "Про публічні закупівлі", якщо замовником є структурний підрозділ Міністерства оборони України
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Виходячи зі змісту пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2019 № 846-р “Про визначення державної установи “Професійні закупівлі” централізованою закупівельною організацією" (далі – Розпорядження) централізована закупівельна організація державна установа “Професійні закупівлі” (далі – централізована закупівельна організація) проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів і послуг (крім поточного ремонту) в інтересах замовників згідно із Законом.
При цьому для замовників згідно з додатком 2 Розпорядження централізована закупівельна організація в обов’язковому порядку проводить тендери та закупівлі за рамковими угодами товарів згідно з додатком 4 Розпорядження за рахунок коштів державного бюджету з 1 січня 2021 року.
Додатком 4 Розпорядження визначено перелік товарів, закупівля яких через централізовану закупівельну організацію є обов’язковою, зокрема електрична енергія.
Отже, закупівля електричної енергії централізованою закупівельною організацією в обов’язковому порядку здійснюються саме для замовників, визначених у додатку 2 Розпорядження.
При цьому інші замовники, які не визначені додатком 2 Розпорядження здійснюють закупівлю електричної енергії самостійно з урахуванням вимог Закону.
Водночас питання щодо проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами через централізовану закупівельну організацію для відокремлених структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади, які не мають статусу юридичних осіб розглянуто у запиті 688/2021 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f08a1288-500b-4ded-96c5-b5e6e4035e1b&lang=uk-UA
|