|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до частини 4 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Досить часто, при перерахунку ціни за одиницю товару (послуги), виходячи з остаточної пропозиції переможця, що вказана за результатами аукціону, така ціна містить більше ніж два знаки після коми. Тож, для коректного визначення ціни за одиницю товару (послуги), наразі договір з переможцем закупівлі укладається на суму, яка сформована за результатами аукціону, а після цього для коректного відображення ціни за одиницю (з двома знаками після коми) укладається додаткова угода на зменшену суму без зменшення обсягу закупівлі.
Враховуючи нову редакцію Закону в частині можливості “перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі”, чи може бути укладено договір за результатами закупівлі одразу на суму оновленої тендерної пропозиції/пропозиції переможця, що є меншою за ціну, сформовану за результатами електронного аукціону без зменшення обсягу закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Отже, замовник та переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі можуть укласти договір про закупівлю на суму, що є меншою ніж ціна тендерної пропозиції/пропозиції за результатами аукціону, без зменшення обсягів закупівлі у випадках визначених частиною четвертою статті 41 Закону.
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Чи відноситься до Замовників 4-ї категорії(згідно п.4ч.1 ст.2 Закону України"Про публічні закупівлі") неприбуткове Державне підприємство, одержувач бюджетних коштів, якщо одним з видів його діяльності є "добування кам'яного вугілля"(код КВЕД 05.10), та чи буде підпадати таке державне підприємство під критерії, визначені в п.9ч.2ст.2 ЗУ"Про державні закупівлі".Якщо так,то яку процедуру закупівлі потрібно застосувати для закупівлі електричної енергії на суму 886тис. грн.,якщо у п.8ч.6ст.3 Закону України"Про державні закупівлі" пердбачено,що цей Закон не застосовується у випадку якщо замовники,визначені у п.4ч.1ст.2 Закону, здійснюють закупівлю з такого предмету: "елеутрична енергія, що купується та продається гарантованим покупцем"? Чи потрібно в такому випадку оприлюднювати звіт про укладений договір без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-06
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про публічні закупівлі" в оголошенні про проведення відкритих торгів зазначається, зокрема, назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності).
При цьому тендерні закупівлі застосовуються замовниками обовязково від 200 тис. для товарів, послуг та 1, 5 млн. грн. для робіт. При цьому відповідно до Порядку № 454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. В звязку з цим прошу розяснити:
1. Якщо за показником четверної цифри сума закупівлі товару на рік становить 200 тис. грн, але в цю суму передбачається придбання 5 предметів за показниками 4-8 знака. Чи можна провести окремі відкриті торги на кожен з цих предметів по 40 тис.?Чи потрібно проводити одну процедуру на 200 тис. з поділом на лоти?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запитах № 705/2020 та № 688/2020 за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=f2369de9-6cfd-4cfb-adff-2b8c5af5441a, https://me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4, а також в листі від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F26774-06
|
|
03.06.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
19.04.2020 року введено в дію нову редакцію Закону України "Про публічні закупівлі", відповідно до якої значно понижено пороги закупівель, що обовязково здійснюються в електронній системі закупівель, шляхом введення спрощеної закупівлі. Отже якщо до 19.04.2020 р. замовники мали можливість провести допорогову закупівлю на товари, послуги вартістю до 200 тис.грн, та 1, 5 млн для робіт відповідно до інструкції 10 чи шляхом оприлюднення Звіту про укладений договір, то наразі допороговими закупівлями є закупівлі до 50 тис. грн.
Одразу, хочу зазначити, що ознайомилась з листом Мінекономіки № 3304-04/28729-06 від 05.05.2020 р. та відповідями у цьому розділі на схожі питання. Але в ході роботи я бачу, що замовники по різному розуміють викладене в зазначеному листі і тому дуже прошу відповісти більш конкретно на конкретне питання.
1. Якщо в в кошторисі установи на закупівлю хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) було передбачено 80 тис. грн.До 19.04.2020 р. з них було використано 50 тис. грн. шляхом укладання прямого договору, вснесення закупівлі до річного плану та оприлюднення Звіту про укладений договір. Однак після 19.04.2020 року установі необхідно закупити цього ж товару - хліба (ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби) на суму 30 тис. грн. Тобто загалом в 2020 році сума за одним кодом ДК 021:2015: 15810000-9 — Хлібопродукти, свіжовипечені хлібобулочні та кондитерські вироби становить 80 тис. грн. Чи плюсуються суми закупівель здійснені до 19.04. і після 19.04 в одну? Однак яку процедуру закупівлі обрати цу цьому разі? Які дії має вчинити замовник: внести зміни до річного плану та на 30 тис. грн. передбачити окрему строчку і обрати спрощену процедуру, не зважаюси на те, що спрощені від 50 тис. грн. Чи це є новим предметом закупівлі (адже здійснена закупівля по цьому ж коду на 50 тис. до 19.04. завершена укладанням договору та Звітом) і замовник в такому випадку має право обрати допорогову закупівлю чи закупівлю без використання ЕСЗ та оприлюднити Звіт про договір про закупівлю, укладений без використання ЕСЗ, адже сума після 19.04. становить лише 30 тис., тобто не сягає порогів спрощеної закупівлі?
2. Чи вірно є те, що ЕСЗ дозволяє провести спрощені на суми значно менше 50 тис. грн, а відкриті торги значно менше 200 тис. і замовники обирають процедуру на власний розсуд? А як же розмежування процедур закупівель з залежносві від сум?Виходить, що деякі замовники купують, купують по 10 тис. грн, наприклад один і той предмет, а потім коли річна сума досягає певної суми наприклад 50 тис. на останні 10 проводять спрощену сплюсувавши закупівлі за кодом за рік. Або навпаки мають в кошторисі на рік 60 тис. грн на товар і двічі проводять спрощені по 30 тис, хоча ст. 3 Закону передбачено, що спрощені від 50 тис? Так можна?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
Щодо питання 2
Про способи закупівлі можна ознайомитися у запиті № 688/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a3d0cc9d-aca6-4025-951d-16f77eacfcf4&lang=uk-UA
|
|
02.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно із підпунктом 37 пункту 1 статті 1 ЗУ «Про публічні закупівлі» учасником процедури закупівель можуть бути об’єднання учасників (підприємств).
Згідно пункту 5 статті 16 ЗУ «Про публічні закупівлі» у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Відповідно до вищезазначеного прошу надати відповідь, чи має право замовник узагальнювати досвід роботи на одному будівельному об’єкті у разі якщо у складі консорціума є генпідрядна та субпідрядна компанії. Причому генпідрядна компанія має договір із замовником тендеру, а субпідрядна компанія з генпідрядником.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини п’ятої статті 16 Закону у разі участі об’єднання учасників підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
Згідно з пунктом 37 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до статті 118 ГК України об'єднання підприємств є юридичною особою.
Статтею 120 ГК України визначено організаційно-правові форми об'єднань підприємств.
Так, згідно з частиною четвертою статті 120 ГК України консорціум - тимчасове статутне об'єднання підприємств для досягнення його учасниками певної спільної господарської мети (реалізації цільових програм, науково-технічних, будівельних проектів тощо). Консорціум використовує кошти, якими його наділяють учасники, централізовані ресурси, виділені на фінансування відповідної програми, а також кошти, що надходять з інших джерел, в порядку, визначеному його статутом. У разі досягнення мети його створення консорціум припиняє свою діяльність.
Отже, у разі якщо учасником процедури закупівлі є об'єднання учасників, зокрема консорціум, підтвердження відповідності кваліфікаційним критеріям здійснюється з урахуванням узагальнених об’єднаних показників кожного учасника такого об’єднання на підставі наданої об’єднанням інформації.
|