|
17.11.2017
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день.
Прошу роз"яснити наступне питання.
Якщо був оприлюднений звіт про укладений договір, а потім до нього була складена додаткова угода, чи необхідно публікувати ці зміни на сайті (повідомлення про внесення змін до договору). А також чи необхідно робити звіт про виконання договору про закупівлю.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки на аналогічне питання, викладене у запиті 320/2017, відповідь надавалася, пропонуємо ознайомитись за http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=da620faa-0f99-4301-8ddc-9219acbd51a2&lang=uk-UA
|
|
23.01.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Лікарні на проведення кап. ремонт відділення виділені кошти в сумі 5 000 000,0 грн.
Згідно проектно-кошторисної документації вартість даних робіт склада - 5 600 000,0 грн.яка включає в себе: проектні роботи, експертизу кошторисної документації, технічний нагляд за виконанням робіт.
В минулому році на даний об"єкт було проведено закупівлю на розробку Проекту на суму 30 000,0 грн.та пройдена Підрядником експертиза кошторисної документації.
Питання : 1.На яку суму лікарні необхідно провести торги?
2. Якщо сума на техічний нагляд становить 80 000,00 грн. Необхідно торги проводити з урахування цієї суми, чи треба відняти її від загальної суми : 5 000 000,00 - 80 000,00 = 4 920 000,00 грн.?
3. На суму техічного нагляду необхідно робити Звіт про укладений Договір ?
4. Якщо Експертний звіт на суму 5 600 000,00 грн., а Переможець, наприклад, переможе на суму 5 100 000,00 грн. чи потрібно Переможцю робити нову Експертизу кошторисної Документації і отримувати новий Експертний Звіт на суму на яку він переміг ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питань 1-3
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=10&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори” та від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”.
При цьому пунктом 6.2.3 ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 “Правила визначення вартості будівництва”, прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293 визначено, що ціна пропозиції підрядника формується на підставі вартості підрядних робіт, до складу якої включаються прямі, загальновиробничі та інші витрати на будівництво по об’єкту, прибуток, кошти на покриття адміністративних витрат будівельних організацій, кошти на покриття ризиків у випадках, передбачених у 6.2.10, кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, кошти на сплату податків, зборів, обов’язкових платежів.
У ціні пропозиції окремим розділом враховуються кошти на покриття витрат, пов’язаних з придбанням та доставкою на об’єкт будівництва устаткування, забезпечення яким покладається на підрядника.
Щодо питання 4
Відповідно до пункту 6 Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.05.2011 № 560 “Про затвердження Порядку затвердження проектів будівництва і проведення їх експертизи та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України” (далі – Порядок) метою проведення експертизи проектів будівництва (далі - експертиза) є визначення якості проектних рішень шляхом виявлення відхилень від вимог до міцності, надійності та довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, санітарного і епідеміологічного благополуччя населення, охорони праці, екології, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, енергозбереження, кошторисної частини проекту будівництва. Експертиза є завершальним етапом розроблення проектів будівництва. Згідно пункту 12 Порядку замовником експертизи є: замовник будівництва; проектувальник, якщо це передбачено договором на виконання проектно-вишукувальних робіт.
|
|
27.03.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи є законною вимога Казни з посиланням на наказ 454 (визначення предмету закупівлі) вказувати в предметі укладеного договору, що в свою чергу регламентується Господарським та Цивільним кодексами, код згідно Єдиного словника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Поряд з цим статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Водночас відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом. Порядок визначення предмета закупівлі затверджений наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
У свою чергу, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону.
|
|
22.03.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
відбулися відкриті торги , був визначений переможець, але в період між прийняттям рішення про намір укласти договір та самим підписанням було виявлено що тендерна пропозиція подана учасником процедури, який є повьязаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі. Чи можна на даному етапі відмінити торги?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника в разі, якщо, зокрема тендерна пропозиція подана учасником процедури закупівлі, який є пов’язаною особою з іншими учасниками процедури закупівлі та/або з членом (членами) тендерного комітету, уповноваженою особою (особами) замовника.
Згідно з частиною сьомою статті 28 Закону замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником, до органів державної влади, підприємств, установ, організацій відповідно до їх компетенції. У разі отримання достовірної інформації про його невідповідність вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, або факту зазначення у тендерній пропозиції будь-якої недостовірної інформації, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, замовник відхиляє тендерну пропозицію такого учасника.
При цьому підстави для відміни торгів встановлені у статті 31 Закону.
Водночас, виходячи зі змісту статті 38 Закону відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально.
|
|
22.10.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником у 2008 році був укладений ліцензійний договір на надання послуг без проведення відповідної процедури закупівлі (прямий договір), оскільки дія Тимчасового положення не поширювалась на випадки,
коли предметом закупівлі були послуги відповідно до ліцензійного договору.
Наразі є потреба здійснити додаткову закупівлю послуг в того самого постачальника.
Питання: Чи може замовник провести переговорну процедуру закупівлі із застосуванням пункту 5 частини другої статті 35 Закону України «Про публічні закупівлі» (потреба здійснити додаткову закупівлю) і укласти додаткову угоду до ліцензійного договору, укладеного у 2008 році?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон набрав чинності з 19.02.2016 року та введений у дію для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання з 01.04.2016 року, а для всіх замовників з 01.08.2016 року.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток зокрема у разі потреби здійснити додаткову закупівлю в того самого постачальника з метою уніфікації, стандартизації або забезпечення сумісності з наявними товарами, технологіями, роботами чи послугами, якщо заміна попереднього постачальника (виконавця робіт, надавача послуг) може призвести до несумісності або виникнення проблем технічного характеру, пов'язаних з експлуатацією та обслуговуванням (пункт 5 частини другої статті 35 Закону).
Водночас Закон не містить обмежень щодо застосування пункту 5 частини другої статті 35 Закону щодо товарів, робіт чи послуг, придбаних замовником до набрання чинності Закону.
При цьому питання застосування переговорної процедури закупівлі розглянуто в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|