|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Поряд з цим зазначаємо, що договір який укладається з 26.06.2021 за результатами переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 1 частини другої статті 40 Закону України "Про публічні закупівлі" має враховувати норми Закону України "Про публічні закупівлі" (зі змінами), внесеними Законом України від 03.06.2021 № 1530 “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель” щодо зміни істотних умов договору про закупівлю.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі відсутності конкуренції (у тому числі з технічних причин) на відповідному ринку, внаслідок чого договір про закупівлю може бути укладено лише з одним постачальником, за відсутності при цьому альтернативи.
Разом з тим метою Закону України “Про природні монополії” (далі – Закон № 1682) є забезпечення ефективності функціонування ринків, що перебувають у стані природної монополії, на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 1682 суб'єкт природних монополій - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.
Частиною першою статті 5 Закону № 1682 передбачено регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у такій сфері як, зокрема, транспортування теплової енергії. Поряд з цим, статтею 10 Закону № 1682 визначено обов'язки суб'єктів природних монополій. Так, частиною першою статті 10 Закону № 1682 передбачено, що суб'єкти природних монополій зобов'язані забезпечувати на недискримінаційних умовах реалізацію вироблених ними товарів споживачам, а також не чинити перешкод для реалізації угод між виробниками, що здійснюють діяльність на суміжних ринках, та споживачами.
Додатково інформуємо, що відповідно до Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715/2014, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президентові України і підзвітним Верховній Раді України, одними з основних завдань якого є державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій та суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на суміжних ринках, у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, на ринках природного газу, нафтового (попутного) газу, газу (метану) вугільних родовищ та газу сланцевих товщ (далі - природний газ), нафти та нафтопродуктів, а також перероблення та захоронення побутових відходів; захист прав споживачів товарів (послуг) на ринку, що перебуває у стані природної монополії, та на суміжних ринках у сферах електроенергетики, теплопостачання, централізованого водопостачання і водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів, у нафтогазовому комплексі.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до НКРЕКП.
|
Статтею 16 Закону України «Про публічні закупівлі» чітко визначено перелік кваліфікаційних критеріїв, які можуть бути встановлені Замовником і документально підтверджені учасником:
- наявність обладнання та матеріально-технічної бази;
- наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід;
- наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного договору.
Визначені замовником згідно з цією статтею кваліфікаційні критерії та перелік документів, що підтверджують інформацію учасників про відповідність їх таким критеріям, зазначаються в тендерній документації.
У відповідності до ч.4 ст.16 Закону України «Про публічні закупівлі» документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції. Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників у складі тендерної пропозиції не може бути підставою для її відхилення замовником.
Частина 1 Статті 30 ЗУ «Про публічні закупівлі» містить виключний перелік підстав для відхилення тендерної пропозиції до якого відноситься наступне:
1) учасник:
не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону;
не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
2) переможець:
відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;
не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону;
3) наявні підстави, зазначені у статті 17 і частині сьомій статті 28 цього Закону;
4) тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
При цьому слід зазначити, що замовники повсякчас зазначають в тендерній документації документи, які прямо не передбачені законодавчо, однак їх вважають за обов’язкові, наприклад проект договору закупівлі підписаний Учасником.
В зв’язку з вищевикладеним, прошу надати роз’яснення з приводу наступного питання:
- чи є відсутність проекту договору у додатках до тендерної пропозиції підставою для відхилення такої пропозиції, в тому разі, якщо в тексті тендерної пропозиції учасник зобов’язується підписати такий договір в разі перемоги?
- чи може відсутність завантаженого проекту договору вважатись несуттєвою помилкою, оскільки учасник не відмовляється підписати договір як це зазначено в абз. 1 п. 3 ч. 1 ст. 30 ЗУ «Про публічні закупівлі»?
|