|
|
22.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В 2016р. замовник уклав договір на виконання будівельних робіт на об'єкті "Будинок" на 10млн.грн. В кінці 2016р. виникли додаткові роботи на об'єкті "Будинок" на сумму 5млн.грн. З попереднім виконавцем проведено переговорну процедуру відповідно до п. 6 ст. 35 Закону та укладено договір на суму 5млн.грн. В 2017 р. знов виникли додаткові роботи на об'єкті "Будинок" на суму 4млн.грн.
Питання: можливо проведення другої переговорної процедури з попереднім виконавцем? (В п.6 ст.35 Закону зазначено, що загальна вартість додаткових робіт не повинна перевищувати 50% вартості головного (первинного) договору, можливість або заборона проведення декількох переговорних процедур п.6 не зазначена.) Якщо з цього приводу були роз'яснення, прошу надати посилання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 “Щодо закупівлі робіт”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
03.09.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
У 2015 році, за результатом процедури відкритих торгів, проведених відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 10.04.2014 № 1197- VІІ, Замовник уклав з підрядною організацію договір (строк дії якого з 18 серпня 2015 року до 31.12.2017 року) на проведення робіт із капітального ремонту, які були розпочаті в тому ж році.
В 2016 році було продовжено проведення капітального ремонту на суму кошторисних призначень 2016 року.
У зв’язку із затримкою фінансування строк дії договору підряду було продовжено до кінця 2018 року.
У 2018 році проведено коригування проектної документації, отримано експертний звіт щодо розгляду проектної документації за робочим проектом та перезатверджено проектно-кошторисну документацію в установленому порядку. В результаті коригування проекту збільшилася сума кошторису на 11,6%, а саме на 435242,21 грн.
Відповідно кошторисних призначень на 2018 рік укладено додаткову угоду до договору 2015 року для виконання затвердженого проекту.
Просимо надати роз’яснення з наступного питання:
1. Чи може Замовник у відповідності пункту 5 частини другої ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» шляхом проведення переговорної процедури закупівлі укласти договір з тою ж самою підрядною організацією, на суму збільшення вартості договору 2015 року, тобто на 435242,21 грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”.
|
|
|
01.08.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати відповідь на такі питання.
Питання 1.
Чи має право замовник (в особі тендерного комітету/уповноваженої особи) при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках (допущення помилки, нововиявлені обставини тощо) самостійно скасувати прийняте ним же рішення про відхилення тендерної пропозиції учасника, яке оприлюднене в електронній системі закупівель (повернувши учасника на етап кваліфікації – розгляду пропозиції)?
Адже технічно система закупівель дозволяє це зробити, а Законом про публічні закупівлі це не заборонено (хоча сам закон передбачає можливість скасування замовником прийнятих ним же рішень лише у ст. 18 Закону (вчинення дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі або виконання рішення органу оскарження). Якщо так, що чи необхідно прописувати таку можливість у тендерній документації.
Питання 2
Чи має право замовник при проведенні відкритих торгів в обґрунтованих випадках самостійно скасувати рішення про визначення переможця процедури закупівлі та про намір укласти з ним договір про закупівлю ? Зокрема у випадку отримання достовірної інформації про невідповідність учасника вимогам кваліфікаційних критеріїв, наявність підстав, зазначених у частині першій статті 17 цього Закону, яка із запізненням (після прийняття відповідного рішення про переможця) надійшла замовнику на його запит в поряду ч. 7 ст. 28 Закону.
Як і в попередньому питанні, система закупівель дозволяє зробити це технічно, а Законом прямо не заборонено замовнику ухвалювати відповідні рішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 15 частини першої статті 1 Закону переможцем процедури закупівлі є учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір.
Таким чином, договір про закупівлю за результатами процедури закупівлі укладається з переможцем, тендерна пропозиція якого була визначена найбільш економічно вигідною та яку не було відхилено.
При цьому перелік підстав відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Поряд з цим строки, протягом яких замовник розглядає тендерні пропозиції та укладає договір про закупівлю, визначені статтями 28 та 32 Закону.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 11 Закону об'єктивний та чесний вибір переможця належить до обов’язків тендерного комітету або уповноваженої особи.
При цьому, виходячи зі змісту частини другої статті 38 Закону, відповідальність в частині прийнятих рішень несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону рішення тендерного комітету або уповноваженої особи оформлюється протоколом. У рішенні відображаються результати поіменного голосування членів комітету, присутніх на засіданні тендерного комітету, з кожного питання. Протокол підписується всіма членами комітету, присутніми на його засіданні, або всіма уповноваженими особами. У разі відмови члена тендерного комітету або однієї з уповноважених осіб підписати протокол про це зазначається у протоколі з обґрунтуванням причин відмови.
Таким чином, тендерний комітет (уповноважена особа) замовника самостійно приймає рішення, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням вимог Закону.
|
|
|
20.03.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Двічі проводились відкриті торги, які не відбулися з різних причин. За цей період потреба у наданні послуг була нагальна. Ці послуги надавались ПП без договору. Чи може замовник прописати в тендерній документації відкритих торгів і в умовах проекту договору таку умову, що зобов'язання, які виникли до моменту укладення договору, будуть виконані сторонами у повному обсязі. В сумі предмету закупівлі і в річному плані буде передбачено ці видатки? Чи можливе інше вирішення питання?Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 91/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afaabe9f-3ed2-4fa3-9e57-f768e2207f97&lang=uk-UA.
|
|
|
24.11.2016
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ситуація 1: у вересні цього року був укладений договір за кодом ДК 016:2010 (32.30.1) на суму 45000,00 грн. для потреб ЗОШ №1. У листопаді рішенням міської ради за тим самим кодом (32.30.1) для цієї ж ЗОШ було виділено додаткові кошти у розмірі 30000,00 грн., які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі.
Ситуація 2: у вересні цього року був укладений договір за кодом ДК 016:2010 (31.09.1) на суму 46300,00 грн. для потреб ЗОШ №1. У листопаді рішенням міської ради за тим самим кодом (31.09.1) але для іншої ЗОШ було виділено додаткові кошти у розмірі 17000,00 грн., які замовник об’єктивно не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі.
Питання: Чи потрібно розміщувати у таких випадках звіти про укладені договори в системі електронних закупівель, згідно ч.1 ст.2 ЗУ «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання містяться в листі від від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо застосування переговорної процедури закупівлі у разі, якщо замовником було двічі відмінено тендер; щодо використання електронної системи закупівель суб’єктами, які не є замовниками у розумінні Закону; щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|