|
|
15.03.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Внаслідок динамічного зростання цін на природний газ у лютому 2017 року (на 21,1%, в порівнянні з січнем 2017 року) Постачальник пропонує підняти ціну за одиницю товару вказану в договорі, шляхом укладання декількох додаткових угод по 10%, беручи за підставу лише один висновок торгово-промислової палати.
Не дивлячись на те, що дане питання є досить складним, практичних рекомендацій в його вирішені з боку Уповноваженого органу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України немає. Останній лист - роз’яснення № 3302-05/11398-07 від 07.04.2015 року відповіді на поставлене питання теж не дає. Про гостроту проблеми підтверджують численні запити від Замовників, які опубліковані на Вашому офіційному сайті на які жодної конкретної відповіді не має.
У зв’язку з цим прошу надати конкретну відповідь, зрозумілу кожному запитувачу: «Чи правомірно, у разі збільшення ціни товару на ринку більше ніж на 10%, укладати з Постачальником декілька додаткових угод на збільшення ціни товару з інтервалом в один-два дні, в межах які не перевищуючих 10% в кожній додатковій угоді і при цьому, керуватись лише одним висновком органу (установи, організації), яка уповноважена надавати відповідну інформацію щодо коливання ціни товару на ринку?».
Відповіді на запити 293/2017, 112/2016, 46/2016 носять шаблонний характер і не дають вичерпної інформації.
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що вичерпна відповідь в межах компетенції Уповноваженого органу міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Одночасно зазначаємо, що виходячи зі змісту статті 19 Конституції України та ураховуючи норми Закону, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб"єктів у конкретних випадках.
|
|
|
25.01.2019
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерною документацією встановлено, що у складі своєї тендерної пропозиції Учасник повинен надати сканований оригінал платіжного доручення з відміткою банку про сплату суми коштів, що підтверджує внесення Учасником суми забезпечення тендерної пропозиції.
Вважаємо встановлення даної вимоги дискримінацією учасників, які мають договірні відносини з банком-гарантом і формою покриття не обов’язково виступатиме внесення коштів на банківський рахунок. Формою покриття можуть бути цінні папери, об'єкти нерухомості або будь-яке інше майно принципала, або покриття грошовими коштами принципала у разі сплати банком принципалом гарантії, у випадках передбачених Замовником та законодавством України. Замовник не має права регулювати відношеня між банком та принципалом.
ЗУ "Про публічні закупівлі" та іншими нормативно- правовими актами, жодної вимоги щодо надання у складі пропозиції конкурсних торгів платіжного доручення або квитанції, що підтверджують перерахування коштів в якості грошового забезпечення (покриття) банківської гарантії, чинним законодавством не передбачено. Просимо дати розяснення щодо встановлення Замовника вищевказаної вимоги тендерної документації? Правомірна чи данна вимога?
Крім того, п 5.1.2. Тендерної документації встановлено також дискримінаційну вимогу щодо надання Учасником «Копії документів, підтверджуючих наявність складу та вагової на території Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території. (Якщо споруди для зберігання вугілля належать Учаснику на праві власності, він повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту або іншого документу на ваги, в іншому випадку – копії договорів оренди об’єктів нерухомості для зберігання вугілля та вагової чи мобільних ваг які можуть бути розташовані на зазначеній території, завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг). Разом з договорами учасник повинен надати копії документів, що підтверджують право власності відповідних будівель на зберігання вугілля, а також копію технічного паспорту та/або копію документу з відповідною відміткою про повірку відповідного вагового обладнання які належать орендодавцю або надавачу послуг.
Вимога щодо наявності матеріально - технічної бази - складу на території смт. Березівського району Одеської області або сусіднього з ним району є дискримінаційною по відношенню до учасників процедури закупівлі, які можуть виконати умови поставки, але не мають відповідних складів на вказаній території, але мають матеріально технічну базу в Одеській області та за власні кошти та власними силами зобовязовуються доставити Товар, що є предметом закупівлі до місця вказаного Замовником. Закон України «Про публічні закупівлі» не передбачає наявність складських приміщень на території Замовника. Чи правомірні дії замовника щодо встановлення такої вимоги?
Також, невідомо з якої причини Замовник встановлює вимоги про надання Учасником документів, що підтверджують наявність матеріально - технічної бази завірені підписом та печаткою орендодавця або надавача послуг, а не Учасником, адже учасник є стороною договору та має законне право завіряти документи у яких від виступає стороною. Чи правомірна вимога Замовника?
Просимо надати розяснення щодо правомірності вищевказаних вимог Замовника.
Ідентифікатор закупівлі- UA-2019-01-22-001893-b,
ID 2aefc4c29a3047569074f3a367c86a83
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=6&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
У свою чергу, відповідно до статті 23 Закону фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі. Замовник повинен протягом трьох робочих днів з дня їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення та оприлюднити його на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.
При цьому порядок оскарження процедур закупівель встановлений у статті 18 Закону. Скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
При цьому до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовників.
|
|
|
28.09.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Перед початком проведення процедури (відкриті торги) стосовно закупівлі робіт з реконструкції приміщення необхідно здійснити коригування наявної проектної документації (розроблена декілька років тому) та провести її експертизу після коригування.
ПИТАННЯ:
1. Коригування проектної документації та її експертиза - це роботи згідно пункту 22 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" проектування (коригування проектної документації) та супровідні роботам послуги (експертиза) чи це послуги (зазначаємо один з кодів ДК 021:2015 - 7100000)?
2. Якщо коригування проектної документації та її експертиза це роботи, то який код ДК 021:2015 зазначаємо в дужках згідно розділу ІІІ Порядку визначення предмета закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
17.05.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог статті 21 Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов'язково необхідно зазначити очікувану вартість закупівлі товарів, робіт або послуг із зазначенням інформації про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів.
Тобто, при визначенні яким чином оголосити закупівлю (з ПДВ, чи без ПДВ) Замовник керується безпосередньо інформацією про предмет закупівлі:
- якщо товар підлягає оподаткуванню ПДВ (наприклад, фарба), то в оголошенні зазначається інформація про включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ) та інших податків і зборів,
- якщо товар підлягає не оподаткуванню ПДВ (наприклад, програмне забезпечення), то в оголошенні зазначається інформація про не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість (ПДВ).
Чи є вірним таке тлумачення визначення інформації про включення – не включення до очікуваної вартості податку на додану вартість?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Форми документів у сфері публічних закупівель затверджені наказом Мінекономрозитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ) відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону.
Згідно з пунктом 2 Наказу формами документів, зазначених у пункті 1 Наказу, затверджуються обов'язкові поля, що заповнюються замовником шляхом унесення в них наявної інформації в електронній системі закупівель.
Зокрема формою річного плану закупівель передбачено, що замовник вказує в оголошенні про проведення відкритих торгів розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Водночас Закон встановлює вартість закупівлі товарів, робіт і послуг в цілому, тобто вартістю закупівлі є сума з урахуванням податків та обов’язкових платежів, яку фактично планує витратити замовник.
При цьому питання технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель розглянуто в листі № 3302-06/3810-03 від 07.02.2017 "Щодо електронної системи закупівель" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Крім того, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”. При цьому узагальнені рекомендації для складання тендерної документації доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням http://infobox.prozorro.org/knowledge-base/view/898?q=
|
|
|
15.02.2018
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник відмінив процедуру закупівлі на підставі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.Чи можна повторно в поточному році проводити закупівлю за тим самим предметом закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому закупівлі здійснюються замовником з дотриманням принципів, визначених статтею 3 Закону, зокрема таких, як відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель, максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Крім того, відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
У свою чергу, відповідно до частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі відсутності подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг.
Разом з тим, Закон не містить обмежень щодо здійснення закупівель товарів, робіт або послуг за тим самим предметом закупівлі повторно у разі виникнення потреби протягом поточного року.
|