|
25.05.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовники торгів закупівлі шоломів кулезахисних, балістичних в частині технічних вимог до предмету закупівлі вказують конкретний матеріал з якого повинен бути виготовлений предмет закупівлі. При цьому також зазначають, що може бути наданий еквівалент (якщо є звернення до торгових марок і тд).
В більшості випадків, замовники вимагають, щоб предмет закупівлі були виготовлені із араміду (так званий кевлар), або його пропорцій з іншими композитами та компонентними матеріалами.
Іншими вимогами до предмету закупівлі є його відповідність визначеному класу захисту згідно ДСТУ (що повинно підтверджуватись протоколом балістичних випробувань та сертифікатом відповідності).
В порівнянні з арамідом є більш сучасні матеріали, які витриваліші до впливів навколишнього середовища, кращими є для зберігання та тривалого використання - тобто не поступаються якісним характеристикам. Але, у більшості випадків, замовники відхиляють пропозиції в яких зазначено, що шоломи кулезахисні виготовлені з інших матеріалів.
Хоча шолом відповідає всім іншим вимогам замовника: щодо класу захисту (підтверджується документами) та щодо конструкції.
Тобто, єдиною причиною відмови для найбільш економічно вигідної пропозиції є аргументація, що у технічній специфікації учасника вказується інший матеріал - який відрізняється від затребуваного. Замовник вказує, що матеріали не можуть бути еквівалентами, в той час, коли захисні та конструктивні елементи, функції та завдання зберігаються.
Таким чином, замовник без іншої аргументації та самовільно визначає, що матеріали не можуть бути еквівалентними.
Чи є правомірними вимоги зі сторони замовника щодо конкретного матеріалу з якого повинен бути вироблений шолом кулезахисний, якщо предмет закупівлі з іншого матеріалу відповідає витребуваному класу захисту та дотримуються всі інші умови?
Чи є вимога поставки шолома кулезахисного з конкретного матеріалу обмеженням конкуренції?
Чи можна вимагати від замовника внести зміни в тендерну документація щодо матеріалу з якого виготовлений шолом кулезахисний?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 335/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=36019d11-7ff7-4e7e-b21b-dccc27978083&lang=uk-UA Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Водночас відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель.
|
|
24.05.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
У 2023 році заплановано закупити розробку Пкд на нове будівництво громадської будівлі у сумі 500 тис.грн. кекв 3122, вартість буде включено до зведеного кошторисного розрахунку вартості обʼєкта будівництва. У 2024 році - проведення будівельних робіт, очікувана вартість будівництва 20 млн. Питання: закупівлю ПКД у 2023р. проводити за процедурою ВТ чи це буде прямий договір, бо вартість до 1,5 млн. ? Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", та від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При визначенні очікуваної вартості предмета закупівлі робіт замовники керуються даними кошторису (кошторисного розрахунку на весь об'єкт будівництва).
|
|
24.05.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
В результаті проведення процедури закупівлі укладено договір про закупівлю природного газу на 2021р. №1 від 06.01.2021р.
Підпунктом 11.5.1. договору №1 визначено, що «Сторона, яка ініціює внесення змін до цього Договору у порядку передбаченому п.11.5 повинна надати іншій Стороні письмове звернення з обґрунтуванням необхідності внесення таких змін».
Додатковою угодою №2 внесено зміни до істотних умов договору, зокрема підвищено ціну за 1000 куб.м. газу. до 4921,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. та зменшено обсяг природного газу в грудні з 6,821 тис. куб.м. до 3,605 тис.куб.м.
Як підставу для внесення змін, постачальник листом від 19.01.2021 №01/01 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.01.2021. про приведену вартість природного газу на європейському хабі ТТГ до кордону України станом на 30.11.2020 р. ціна становила 7802,83 грн/1000 куб.м. з ПДВ, та 31.12.2020 р. становила 9909,13 грн/1000 куб.м. з ПДВ та рівень коливання між вказаними датами +26,99%.
Проте, під час проведення перевірки аудиторами зазначається, що ніби-то у вказаній довідці відсутня інформація щодо коливання цін на природний газ після укладання договору № 1 (06.01.2021) та датою укладення додаткової угоди № 2 (20.01.2021).
Питання: Чи міститься заборона застосовувати інформацію про коливання цін, яка існує на офіційному веб-сайті до укладення договору?
При цьому, аудитори ніби-то зазначають, що внаслідок укладання додаткової угоди №2 з порушенням норм Закону № 922, то наступні Додаткові угоди №3 -№19 також укладені з порушенням норм вимог закону, а саме п.2 ч.5 ст.41 ЗУ «Про публічні закупівлі»
Питання: Чи є пояснення, про порядок застосування 10 процентів, при подальшому укладенні додаткових угод, що підтверджує правильність розрахунку 10 процентів пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку. З яких первинних даних потрібно нараховувати і який механізм нарахування?
До прикладу:
Додатковою угодою №2 внесено зміни до істотних умов договору, зокрема підвищено ціну за 1000 куб.м. газу. до 4921,90 грн. з ПДВ за 1000 куб.м. та зменшено обсяг природного газу в грудні з 6,821 тис. куб.м. до 3,605 тис.куб.м.
Як підставу для внесення змін, постачальник листом від 19.01.2021 №01/01 надав цінову довідку Харківської торгово-промислової палати від 13.01.2021. про приведену вартість природного газу на європейському хабі ТТГ до кордону України станом на 30.11.2020 р. ціна становила 7802,83 грн/1000 куб.м. з ПДВ, та 31.12.2020 р. становила 9909,13 грн/1000 куб.м. з ПДВ та рівень коливання між вказаними датами +26,99%. А тому додатковою угодою №3 збільшено ціну на 20,18%, додатковою угодою №4 збільшено ціну на 31,80%, додатковою угодою №5 збільшено ціну на 44,58%, додатковою угодою №6 збільшено ціну на 58,66% ітд…
Допоможіть будь-ласка зрозуміти чи правильно була проведена процедура нарахування 10% чи є нормативно правовий акт, який регулює дане питання.
Заздалегідь вдячна за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" (Випадки зміни істотних умов договору про закупівлю.), та у запиті № 36/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|
|
24.05.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до постанови КМУ № 292 від 22.04.2020 державне підприємство “ПРОЗОРРО” (адміністратор електронної системи закупівель), що належить до сфери управління Міністерства економіки, визначено відповідальним за забезпечення отримання плати за подання скарги до органу оскарження через електронну систему закупівель та її повернення суб’єкту оскарження або перерахування до державного бюджету.
1. Після проведення оплати за скаргу у сумі 170 000 ,00 грн. Фактичний отримувач: ДП "ПРОЗОРРО", та подальшого отримання рішення Комісія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель:Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "НЬЮ СТРІМ ЕНЕРДЖІ" у задоволенні його скарги - Адміністратор перераховує плату за подання скарги до державного бюджету протягом двох робочих днів з дня оприлюднення в електронній системі закупівель рішення органу оскарження щодо: відмови в задоволенні скарги.
2. Единим документом є- платіжна інструкція кредитового переказу (з банку) та папірець з реквізитами для перрерахування 170 000,00 грн. без ПДВ.
3. Прошу пояснити , який з циз документ є підтверджуючий для ДПІ, якщо жодні не надаються ДП "ПРОЗОРРО"?
Завчасно вдячний.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
24.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
З урахуванням викладеного, та на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості» 16 грудня 2021 року № 1977-IX, Постанови Кабінету Міністрів Укра-їни від 02.08.2022 N 861 «Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації вироб-ництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробни-цтва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердже-ним ступенем локалізації виробництва», листа Мінекономіки від 21.07.2022 N 3323-04/50717-06 «Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях», звертається з проханням надати інформацію щодо визначення ступеню локалізації Товариством – виробником (ТОВ «УКР ТРАК») при наданні послуг з виготовлення або ремонту автотранспортних засобів з комплектувальних виробів, сировини і матеріалів, що належать на праві власності Замовника (давальницька сирови-на), та, надаються ним на підставі Договору який укладається як результат участі в публічних за-купівлях або ж на підставі проведеної переговорної процедури.
Крім того, просимо надати інформацію про необхідність локалізації при укладенні комер-ційних договорів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на перше питання міститься в запиті № 1020/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fb0a355b-3445-470c-9268-ca16b660d6f6&lang=uk-UA. Так, відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Разом з тим інші правовідносини, які не передбачають придбання замовником у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону. Тому, з питань локалізації комерційних закупівель слід звертатися безпосередньо до організацій, які їх проводять.
|