|
10.11.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Між постачальником та замовником за результатами проведення закупівлі укладено договір про закупівлю товарів строком на рік. Договором, так само як і «Особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затвердженими постановою КМУ від 12.10.2022р. № 1178, передбачено, що істотні умови договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
У зв’язку з суттєвим зростанням ціни товару на ринку постачальник неодноразово звертався до замовника з проханнями підвищити ціну, надаючи в якості підтвердження коливання ціни експертний висновок торгово-промислової палати із зазначенням середньо-ринкових роздрібних цін на дату укладення договору та на дату отримання висновку та тенденції зміни ціни у відсотках, що становила більше 30%. Таке значне коливання (зростання) ціни на ринку, робить виконання договору для постачальника вочевидь невигідним та збитковим. Постачальник прохав про підвищення цін на суттєво менший відсоток, аніж реальний відсоток коливання ціни на ринку, принаймні для можливості виконання умов договору без збитків для нього. Проте замовник щоразу відмовляв постачальнику у підвищенні цін, мотивуючи це зниженням тендерної пропозиції постачальника під час аукціону (хоча навіть після закінчення аукціону ціна постачальника була не нижче середньо-ринкової на той момент), постачанням на момент звернення недостатньої кількості товару (менше 30%), а також просто недостатністю підстав для такого підвищення. При чому ані договором, ані Особливостями не встановлено жодних додаткових обмежень щодо строків можливого першого підвищення, обсягів поставленого товару після підписання договору або інших.
Прошу надати роз’яснення з таких питань:
1) Враховуючи однозначно збитковий для постачальника правочин, у випадку звернення ним до замовника з пропозицією розірвання договору, чи може бути застосовано до постачальника:
а) штрафні санкції (договором прямо не передбачені);
б) оперативно-господарські санкції, такі як відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин (договором також прямо не передбачено);
в) відхилення майбутніх тендерних пропозицій постачальника у зв’язку з невиконанням ним своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання (абз. 14 п.47 Особливостей)?
2) У випадку відмови замовника від підвищення ціни та від дострокового розірвання договору за згодою сторін, які можливі подальші дії постачальника, враховуючи те що одностороння відмова від виконання зобов’язання не передбачена ані договором, ані чинним законодавством?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом. Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей, а зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Поряд з цим порядкок розірвання договору, застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків відбувається у порядку, передбаченому проектом договору та договором про закупівлю. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 Господарського кодексу України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Крім цього, згідно з пунктом 47 Особливостей замовник може прийняти рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із цим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Учасник процедури закупівлі, що перебуває в обставинах, зазначених у цьому абзаці, може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відмови в участі у відкритих торгах. Для цього учасник (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, учаснику процедури закупівлі не може бути відмовлено в участі в процедурі закупівлі. Зазначаємо також, що питиння виконання, змін та розірвання договору про закупівлю висвітлено в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
08.11.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Під час розробки тендерної документації на закупівлю робіт чи ОБОВ’ЯЗКОВОзамовник для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі в технічних вимогахповинен врахувати п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва, а саме:«Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін абозатверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягівробіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеноюЗамовником.»?2.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах зазначить щось одне (на свій розсуд):-Або відомість обсягів робіт;-Або локальний кошторис;-Або локальний кошторис з відомістю ресурсів до нього, тощо3.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі замість відомостіобсягів робіт та відомості ресурсів до неї виставить локальний кошторис набудівельні роботи та відомість ресурсів до цього локального кошторису? Чи небуде це суперечити п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва?4.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник у відомість ресурсів залишить лишерозділ ІІІ Будівельні матеріали, вироби і комплекти, який показує перелік і обсягматеріалів, виробі і комплектів, але не буде показано всі розділи відомості ресурсів?5.Якщо замовник в тендерній документації в технічних вимогах зазначив відомістьобсягів робіт та відомість ресурсів до неї, то чи означає це, що учасник повиненнадати в складі тендерної пропозиції свою відомість ресурсів, яка повинна повністювідповідати відомості ресурсів замовника? Чи у учасника можуть бути власні технічні рішення, згідно з якими ресурси задіються інші, але обсяг робіт від цього незміниться? Чим це все передбачено в законодавстві?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328- "Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301. Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону. При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо виникають щодо застосування положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" слід звертатись до Мінінфраструктури. Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
01.11.2023
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно п. 5 ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі:
товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах.
Замовник відноситься до замовників, що визначені у п. 4 ч.1 ст. 2 «юридичні особи та/або суб'єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті» як суб’єкт господарювання, що здійснює діяльність у сфері купівлі-продажу, постачання електричної енергії споживачам.
Постановою КМУ «Деякі питання надання платних послуг науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції» від 27 липня 2011 р. № 804 затверджено Перелік платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, згідно з додатком.
Крім іншого, даною постановою КМУ № 804 установлено наступне:
- вартість проведення судових експертиз та експертних досліджень, включених до переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, визначається відповідно до нормативної вартості однієї експертогодини, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів досудового розслідування, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним спеціалізованим установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів";
- інші послуги, включені до затвердженого цією постановою переліку, надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції за згодою сторін за плату в обсязі, що відшкодовує витрати, пов'язані з їх виконанням;
- послуги, включені до переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції, і пов’язані з діяльністю, для провадження якої законодавством встановлені певні вимоги, можуть надаватися за умови дотримання зазначених вимог.
До Переліку платних послуг, що надаються науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції (додаток до постанови КМУ №804) крім іншого включені:
- На замовлення фізичних чи юридичних осіб проведення експертних досліджень із застосуванням засобів і методів судової експертизи, надання консультацій, що потребують спеціальних знань (аб.3)
Питання:
Чи підлягає застосуванню норма п. 5 ч. 6 ЗУ «Про публічні закупівлі» до правовідносин, пов’язаних із закупівлею послуг проведення експертного дослідження, проведеного в порядку ЗУ "Про судову експертизу", вартість якого розраховується у відповідності до Постанови КМУ від 27 липня 2011 р. № 804 та Інструкції, затвердженої постановою КМУ від 1 липня 1996 р. № 710 ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 50/2022, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=53acd591-e68a-4024-92c3-5d9c130b5ef8&lang=uk-UA При цьому Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Поряд з цим перелік випадків, на які не поширюється дія Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, визначений частиною шостою статті 3 Закону, та є вичерпним. Так, згідно з пунктом 5 частини шостої статті 3 Закону цей Закон не застосовується у випадку, якщо замовники, визначені у пункті 4 частини першої статті 2 цього Закону, здійснюють закупівлі таких предметів закупівлі, зокрема товари, роботи і послуги, якщо ціни (тарифи) на них затверджуються державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень або визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах. Таким чином, у разі якщо державними колегіальними органами, іншими органами влади відповідно до їх повноважень на товари, роботи, послуги затверджені ціни (тарифи), або такі ціни визначаються в порядку, встановленому зазначеними органами, у тому числі якщо визначення таких цін здійснюється на аукціонах, то такі закупівлі здійснюються без застосування Закону. В інших випадках замовник здійснює придбання згідно вимог законодавства. Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення віднесення предметів до таких, на які не поширюється дія Закону у конкретних випадках.
|
|
25.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго здоров’я! Договори укладені за постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 року № 1275 (зі змінами) без застосування конкурентних процедур закупівель, але до внесення останніх змін, які були внесені постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2023 р. № 736.
Згідно яких пунктів постанови 1275, або інших нормативних документів можливе внесення змін до договорів, а саме: Зменшення обсягів закупівлі, продовження терміну постачання, а також зменшення вартості ціни за одиницю товару
Заздалегідь дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Слід зазначити, що до Постанови № 1275 вносились зміни, а саме зміни, що були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 р. № 465 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275” (далі – Постанова № 465) та останні зміни затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2022 р. № 736 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275”та визнано такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України” (далі – Постанова № 736). При цьому частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України. В свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативноправовому акті. Також відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови № 736 оборонні закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку та на умовах, що діяли до набрання чинності цією постановою. З огляду на викладене, та на ті обставини, що постанови Постанови № 736 та № 465 не мали зворотної дії в часі, договори укладені до набрання ними чинності виконуються згідно умов на яких вони були укладені. Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Особливостей редакції Постанови № 736, істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Звертаємо увагу, що до набрання чинності Постанови № 736, порядок укладання та виконання державних договорів (контрактів) регулювався також положеннями постанови від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану”. Отже, відповідаючи на підняте питання повідомляємо, що державним замовникам при внесенні змін до істотних умов договорів необхідно дотримуватися порядку вищезазначених постанов та законодавства в цілому та брати до уваги періоди в яких укладалися відповідні державні контракти (договори). Принагідно зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер
|
|
13.10.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно яких пунктів постанови 1275 від 11.11.2022(зі змінами) можна вносити зміни в істотні умови договору ( а саме закрити договір зменшивши загальну кількість і суму договору або продовжити термін поставки товару), якщо договір на закупівлю продуктів харчування був укладений до внесення останніх змін БЕЗ використання електронної системи закупівель.
Підпунктом 4 пункту 3 Особливостей ПКМУ №1275 визначено, що оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг, що розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку, що діяв до набрання чинності цією постановою. ПИТАННЯ:
1) якими пунктами керуватись, якщо необхідно закрити договір при цьому зменшивши суму договору, відповідно і кількість на закупівлю продуктів харчування (далі-товар)?
2)якими пунктами кекуватись, щоб продовжити строк поставки товару (строк дії договору до 31.12.2023)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач! Постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 “Про затвердження особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено Особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану. Слід зазначити, що до Постанови № 1275 вносились зміни, а саме зміни, що були затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 9 травня 2023 р. № 465 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275” (далі – Постанова № 465) та останні зміни затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2022 р. № 736 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275”та визнано такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України” (далі – Постанова № 736). При цьому частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим до виконання. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 Цивільного кодексу України. В свою чергу, статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Разом з тим, відповідно до Рішення Конституційного Суду № 1-рп/99 від 09.02.99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або в іншому нормативноправовому акті. Також відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови № 736 оборонні закупівлі, розпочаті до набрання чинності цією постановою, завершуються в порядку та на умовах, що діяли до набрання чинності цією постановою. З огляду на викладене, та на ті обставини, що постанови Постанови № 736 та № 465 не мали зворотної дії в часі, договори укладені до набрання ними чинності виконуються згідно умов на яких вони були укладені. Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Особливостей редакції Постанови № 736, істотні умови державного контракту (договору), укладеного відповідно до абзацу першого цього пункту, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених пунктом 19 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178, або якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання пункту 2 частини третьої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”. Звертаємо увагу, що до набрання чинності Постанови № 736, порядок укладання та виконання державних договорів (контрактів) регулювався також положеннями постанови від 20 березня 2022 р. № 335 “Деякі питання здійснення оплати товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони в умовах воєнного стану”. Отже, відповідаючи на підняте питання повідомляємо, що державним замовникам при внесенні змін до істотних умов договорів необхідно дотримуватися порядку вищезазначених постанов та законодавства в цілому та брати до уваги періоди в яких укладалися відповідні державні контракти (договори). Принагідно зазначаємо, що до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів у конкретних випадках та повідомляємо, що листи міністерств не встановлюють норм права, мають виключно інформативний характер
|