|
06.04.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Військовою частиною А0215 (далі - Замовник) здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до Закону, у разі застосування переговорної процедури закупівлі, замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону, зокрема що службова (посадова) особа учасника процедури закупівлі, яка підписала тендерну пропозицію (або уповноважена на підписання договору в разі переговорної процедури закупівлі), була засуджена за злочин, вчинений з корисливих мотивів (зокрема, пов’язаний з хабарництвом, шахрайством та відмиванням коштів), судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Разом з тим, на теперішній час в країні введені обмеження щодо надзвичайного стану викликаного пандемією COVID-19. У зв’язку із зазначеним учасники процедури закупівлі, яких запрошено на переговори та які повинні надати на переговори документальне підтвердження про відсутність підстав для відмови йому в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17, не мають можливості отримати своєчасно відповідні довідки, зокрема довідку про відсутність не знятої чи не погашеної у встановленому порядку судимості за злочини, вчинені з корисливих мотивів, виданої уповноваженим органом, що в свою чергу значно затягує проведення процедури закупівлі відповідно до Закону.
Прошу надати роз’яснення щодо можливості проведення переговорів із учасниками процедури закупівлі (для застосування переговорної процедури), у разі наявності недоліків у поданих учасником документах. При цьому під час переговорів доводити учаснику зауваження у поданих документах та надавати йому можливість усунути такі недоліки, а рішення про намір укласти договір приймати тільки після усунення учасником таких документів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону, Закон) набрав чинності 20.10.2019 та буде введений в дію з 19.04.2020.
Відповідно до частини першої статті 40 нової редакції Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Водночас частинами третьою та четвертою статті 39 нової редакції Закону визначено, що замовник (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої цієї статті) під час проведення переговорів вимагає від учасника (учасників) надати підтвердження про відсутність підстав для відмови йому (їм) в участі у процедурі закупівлі відповідно до частини першої статті 17 цього Закону. За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) процедури закупівлі замовник приймає рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Таким чином, нова редакція Закону не містить обмежень стосовно форми, способу та строків проведення переговорів з учасником (учасниками) у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 5 Закону.
У свою чергу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальнених листах, які буде розміщено на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
23.03.2020
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
За результатами тендерної закупівлі UA-2018-09-18-000712-c з предмету: "Капітальний ремонт сільського клубу в селі Орестопіль Покровського району Дніпропетровської області - енергозберігаючі заходи , вул. Набережна ,28 " на сумму 1996224.16 грн з ПДВ було укладено Договір №18-366П від 30.10.2018р.строк дії та виконання робіт за яким складав до 31.12.2019р.
ТОВ"УКРЄВРОКРОВЛЯ " виконувало роботи, як передбачалися цим договором протягом 2018-2019р. За результатами виконаних робіт 2018р. було підписано та оформлено Акт №1, але після відправлення на підпис в 2019р наступного Акту №2 про виконані роботи в 2019р. згідно обсягів фінансування , Замовник- Виконавчий комітет Великомихайлівської сільської ради повідомив, що не буде підписувати та оплачувати ці роботи, так як в 2019р. ним було оголошено нову тендерну закупівлю по об’єкту "Капітальний ремонт сільського клубу в селі Орестопіль Покровського району Дніпропетровської області - енергозберігаючі заходи , вул. Набережна,28 ", але вже з новою назвою «Капітальний ремонт сільського клубу в селі Орестопіль Покровського району Дніпропетровської області – енергозберігаючі заходи , вул.Набережна,28. Коригування.» Ідентифікатор закупівлі UA-2019-10-22-003733-b від 22.10.19р.
За результатами цієї закупівлі UA-2019-10-22-003733-b переможцем стало ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БІГСТЕЙДЖ" з яким вже 26 листопада 2019р. було укладено договір №35 від на суму 3710000грн.з ПДВ зі строком виконання робіт до 31.12.2020р.
Жодних повідомлень про оголошення та проведення нового тендеру наша компанія не отримувала всупереч ст.35 Закону України " Про публічні закупівлі",не отримувало від Замовника і жодних пропозицій про зміну и припинення вже укладеного Договору№18-366П від 30.10.2018р.не було.Через протиправні дії Виконавчого комітету Великомихайлівської сільської ради, які полягають в порушенні Закону України " Про публічні закупівлі" щодо відсутності попередження ТОВ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" про здйснення коригування проекту та оголошення нового тендеру по об’єкту на якому вже виконувалися роботи, порушення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, щодо недопущення односторонньої відмови від зобов’язання або одностороння зміна його умов, а також порушенням умов Договору №18-366П від 30.10.2018р. стосовно розрахунку за виконані роботи.
На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України " Про публічні закупівлі", просимо: 1.Надати консультацію з рекомендаціями щодо подальших дій ТОВ "УКРЄВРОКРОВЛЯ" з метою захисту порушених прав по Договору №18-366П від 30.10.2018р.за результатами тендерної закупівлі UA-2018-09-18-000712-c.
2.Визнати результати тендерної закупвлі проведеними з порушенням Закону України " Про публічні закупівлі" та відмінити результати тендерної закупвлі UA-2019-10-22-003733-b.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на схоже за змістом питання надано відповідь у запиті 976/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=06214cea-86ea-4e93-addd-71477efa5b1a&lang=uk-UA
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
20.03.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Між ТОВ "НВК "Укрекопром" та ТОВ "Переробні Технології" було укладено Договор № 19-ЛЦ від 23.02.2018 року надання послуг з утилізації відходів. ТОВ "Переробні Технології" неодноразово (більше 50 разів) залучало ТОВ "НВК "Укрекопром" як субпідрядника до публічних закупівель (посилання додаються) без дозволу ТОВ "НВК "Укрекопром". Після перемоги у закупівлі ТОВ "Переробні Технології" жодного разу не передало ТОВ "НВК "Укрекопром" відходи на утилізацію (предмет закупівлі). Як у такому разі захистити себе ТОВ "НВК "Укрекопром" та організатора закупівель від надання недостовірної інформації та вирокистання відомостей (ліцензії та ін документів) ТОВ "НВК "Укрекопром" без дозволу останніх???
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
У свою чергу, згідно зі статтею 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.
При цьому пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального Кодексу України визначено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.
|
|
17.03.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
ТОВ "НОВОПІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" приймав участь у закупівлі "Молоко астеризоване", що було оголошено Замовником: Управління освіти виконавчого комітету Покровської міської ради
Код ЄДРПОУ: 02142388
Місцезнаходження замовника: 53304, Україна , Дніпропетровська обл., місто Покров, вул. Центральна. 7
Контактна особа замовника: Тетяна Сергіївна Крючкова
+380566742805, індетифікатор закупівлі - UA-2019-12-26-002064-b; посилання на закупівлю -
[email protected]://prozorro.gov.ua/tender/UA-2019-12-26-002064-b.
16.03.2019 року Замовником було незаконно дискваліфіковано нашу пропозицію відповідно до протоколу засідання тендерного комітету №78.
З даним протоколом наше підприємство повністю не погоджується та вважає його прийнятим не законно, таким, що порушує ЗУ "Про публічні закупівлі" та порушує наші законні права та інтереси.
У звязку із викладеним ТОВ "НОВОПІЛЬСЬКИЙ МОЛОКОЗАВОД" мав намір подати скаргу на рішення Замовника в порядку статті 18 ЗУ "Про публічні закупівлі" до Антимонопольного комітету України , адже це єдиний орган оскарження процедур закупівель та чинним законодавством іншого не передбачено.
Але, через технічну систему площадки Prozorro ми не маємо можливість цього зробити.
Ми телефонували на площадку закупівель і нам повідомили, що у звязку із тим, що Замовником не було прийнято рішення щодо акцептування будь-якої пропозиції ми не можемо подати скаргу. Хоча статтею 18 ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачено, що ми маємо право подати скаргу до АМКУ на рішення Замовника.
Законодавче підгрунття оскарження є, але технічної можливості це виконати немає.
Таким чинном у нашого підприємства відсутні методи та заходи щодо захисту своїх законних прав та інтересів як Учасника Закупівлі. До суду ми також не має можливості звернутись, адже ЗУ "Про публічні закупівлі" до суду ми маємо право звернутись лише після звернення до АМКУ та отримання відповідного рішення.
Як нам бути в даній ситуації? Як нам захистити свої законні права та інтереси та як боротися з незаконними діями Замовника щодо дискваліфікації нашої пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 "Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06 Водночас, пропонуємо ознайомитися з відповіддю, яка містяться у запиті № 1104/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=0667a6b0-0ec0-48f7-86cf-17244ad0cca4
При цьому інформація про процес оскарження процедури закупівлі доступна на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/oskarzhennya-ponadporogovih-zakupivel
Водночас, виходячи зі змісту статті 124 Конституції України особа може звернутися до суду. При цьому згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
|
|
16.03.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про запобігання корупції" встановлено, що дія цього закону поширюється, зокрема на осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Закон містить заборону щодо виконання такими особами іншої оплачуваної (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, якщо інше не передбачено Конституцією або законами України.
Пункт 1 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлює обов’язок замовника (роботодавця) здійснювати доплату уповноваженій особі за виконання обов’язків уповноваженої особи.
Прошу надати роз’яснення - чи буде виконання обов’язків уповноваженої особи працівником замовника, який має статус державного службовця, виконання іншої оплачуваної діяльності за Законом "Про запобігання корупції"
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19 вересня 2019 року № 114-ІХ (далі – нова редакція Закону) набрав чинності з 20 жовтня 2019 року та вводиться в дію з 19 квітня 2020 року.
Відповідно до частини першої статті 11 нової редакції Закону відповідальною за організацію та проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі є уповноважена особа, яка визначається або призначається замовником одним з таких способів:
1) шляхом покладення на працівника (працівників) із штатної чисельності функцій уповноваженої особи як додаткової роботи з відповідною доплатою згідно із законодавством;
2) шляхом введення до штатного розпису окремої (окремих) посади (посад), на яку буде покладено обов’язки виконання функцій уповноваженої особи (уповноважених осіб);
3) шляхом укладення трудової угоди (контракту) згідно із законодавством.
Згідно з абзацом другим частини сьомої статті 11 нової редакції Закону не можуть визначатися або призначатися уповноваженими особами посадові особи та представники учасників, члени їхніх сімей, а також народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради.
Разом з тим, відповідно до статті 4 Закону України "Про запобігання корупції" Національне агентство з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику. Згідно із статтею 11 Закону № 1700-VII до повноважень Національного агентства належить, зокрема надання роз’яснень, методичної та консультаційної допомоги з питань застосування актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, застосування інших положень цього Закону та прийнятих на його виконання нормативно-правових актів, захисту викривачів.
Тому, з питання, порушеного у запиті, пропонуємо додатково звернутися до Національного агентства.
|