|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Чи можу я працювати як уповноважена особа одночасно на двох підприємствах (не держслужба), де на одному - за основним місцем роботи, а на другому - за сумісництвом? Якщо так, то чи потрібен при цьому другий КЕП?
Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
У свою чергу, Закон України “Про електронні довірчі послуги” від 05.10.2017 № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов’язки суб’єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Так, проект Закону про електронні довірчі послуги був розроблений Міністерством юстиції України та Адміністрацією Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України. Таким чином, з питання порушеного у запиті щодо отримання одночасно декількох КЕП пропонуємо звернутися безпосередньо до розробників Закону № 2155-VIII.
Поряд з цим питання сумісництва/суміщення уповноваженої особи регулюється трудовим законодавством.
Водночас зазначаємо, що Інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. При цьому зважаючи, що питання трудових правовідносин не відноситься до законодавства у сфері публічних закупівель, пропонуємо надіслати запит як електронне звернення через відповідний розділ офіційного веб-порталу Міністерства http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472-ef17adee3e3e&title=PoriadokZvernenniaGromadian або http://www.me.gov.ua/Feedback/SendMessage?lang=uk-UA для подальшого його направлення до відповідного структурного підрозділу Міністерства, в компетенції якого знаходиться питання трудових правовідносин.
|
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи дозволяється проводити переговорну процедуру закупівлі для потреб оборони, підрозділам Національної гвардії, враховуючи вимоги ч.3 п.2 ст.40 ЗУ"Про публічні закупівлі", якщо правовий режим воєнного стану по всій території України не запроваджений, а також те що в п.2 ст. 3 ЗУ "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони" не в були внесені зміни, де зазначено посилання на ст.35 ЗУ"Про публічні закупівлі", а ця стаття називаласся переговорною процедурою у старій редакції Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас аналогічна відповідь на питання щодо застосування переговорної процедури закупівлі міститься у запиті 1105/2020 (питання 2) за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1bca130f-a4ac-4963-a727-8ef756f4138f&lang=uk-UA
Разом з тим відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (із змінами), Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, забезпечує формування та реалізує державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сферах оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період та відповідно до покладених на нього завдань, зокрема подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо умов оплати праці працівників Збройних Сил, розмірів посадових окладів військовослужбовців і працівників Збройних Сил.
Тому, з питання приведення у відповідність Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” пропонуємо звернутися до Міноборони.
|
|
|
08.07.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Згідно статті 17 Закону Учасник процедури закупівлі підтверджує відсутність підстав передбачених пунктами 5, 6, 12 і 13 ч.1 та ч.2 ст.17.
При перевірці інформації, що знаходиться у формі відкритих даних відсутні підстави для відмови Учаснику згідно абз.2 п.1 ч.1 ст.31Закону. Проте Учасник в складі тендерної пропозиції не надано жодної довідки чи інформації згідно вимог ч.3 ст.17.
Питання: Чи потрібно в даному випадку відхиляти Учасника? Якщо так, то на якій конкретно підставі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
|
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до ч.3 ст. 3 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, ВАРТІСТЬ яких не перевищує 50 тисяч гривень, замовник повинен дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель та може використовувати електронну систему закупівель, у тому числі електронні каталоги для закупівлі товарів.
Згідно підпункту 22 ч.1 ст. 1 Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах ЄДИНОЇ процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку.
Відтак, ч.3 ст. 3 регламентує порядок дій Замовника виходячи не з ВАРТОСТІ ПРЕДМЕТА закупівлі, а ВАРТОСТІ ДОГОВОРУ.
У зв'язку із цим просимо надати роз'яснення чи дійсно Замовнику не потрібно оголошувати конкурентну процедуру закупівлі, якщо він укладає декілька різних договорів, кожен з яких не перевищує 50 тис. грн., за ЄДИНИМ предметом (єдиним CPV-кодом) коли загальна річна СУМА ПРЕДМЕТА закупівлі перевищує 200 тис. грн.?
Враховуючи, що потеба за кожним з таких договорів не могла бути передбачена (запланована) заздалегідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо закупівель, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень міститься в листі від 05.05.2020 №3304-04/28729-06 “Щодо спрощених закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
07.07.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Просимо надати роз’яснення з наступних питань:
1). Наше підприємство приймало участь у 2019 р. у конкурсі на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів і визначене переможцем конкурсу. У конкурсній документації було заявлено про використання 5 од. орендованих сміттєвозів з зазначенням їх технічних характеристик та реєстраційних документів( технічні паспорти, власники). Договори на оренду двох автомобілів були укладені терміном на один рік і в кінці липня 2020 р. термін дії договорів закінчується. Чи потрібно проводити тендер на продовження оренди автомобілів відповідно до вимог ЗУ «Про публічні закупівлі»?.
2). Конкурс на визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів проводився по територіальному принципу, тобто Виконавець визначений для надання послуг для усіх категорій споживачів міста. Чи потрібно щорічно проводити тендер споживачам ( бюджетним установам) щодо визначення виконавця послуг з вивезення відходів? І у разі, коли переможцем тендеру буде визначений інший учасник ніж Виконавець, з яким укладено договір відповідно проведеного Конкурсу, чи не суперечить це Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Закону України «Про відходи», постанови Кабінету Міністрів України від 16.11.2011 № 1173 « Питання надання послуг з вивезення побутових відходів», постанові Кабінету Міністрів України від 10.12.2008 № 1070 «Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
При цьому питання планування закупівель з урахуванням положень Бюджетного кодексу України міститься у листі від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 "Щодо планування закупівель" розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням:https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F29640-06%20%09
|