|
17.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до п. 13 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі по тексту Постанова 1178), придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку.
Миргородська районна військова адміністрація здійснює закупівлі товарів, відповідно до, програми «Територіальна оборона Миргородського району» на 2023 рік, яка має гриф «для службового користування (без відкриття інформації)».
Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону України «Про інформацію», інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова інформація.
Отже, вся інформація, яка включена до програми «Територіальна оборона Миргородського району» на 2023 рік є інформацією з обмеженим доступом та розголос якої заборонений.
Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 169 «Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану» (далі по тексту Постанова 169) передбачена норма про те, що оприлюднення звітів про договори про закупівлі, укладені без використання електронної системи закупівель - не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом.
Проте, на відміну від Постанови 169 в Постанові 1178 відсутня вимога щодо не застосовується до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом, обов’язку оприлюднювати звіти про договори про закупівлі, укладені без використання електронної системи закупівель.
Враховуючи вище викладене, просимо надати роз’яснення:
1.Чи застосовується норма Постанови 1178, а саме: «За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 38 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону» до договорів, які містять інформацію з обмеженим доступом?
2.Якщо так, то яким чином здійснювати публікацію інформації доступ до якої обмежений? Чи можливо при публікації звітів про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель публікувати інформацію з приховуванням даних про назву товару, кількість товару та закривати певні дані в договорі (при публікації останнього в систему), які можуть викрити назви товарів, кількісні та якісні показники предмету закупівлі?
Просимо надати роз’яснення в найкоротші строки.
Дякуємо за співпрацю!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. З 25.02.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 № 157 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178” (далі – постанова № 157), зміни якої спрямовані на розв’язання питань, що пов’язані з правозастосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178. Так, відповідно до підпункту 1 пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару, зокрема, у разі, коли інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення відкритих торгів та/або в тендерній документації, належить до інформації з обмеженим доступом або коли її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, та/або безпеці об’єктів енергетичної чи газової інфраструктури та/або об’єктів електроенергетики, та/або об’єктів розробки чи видобування вуглеводнів, за наявності відповідного обґрунтування. За результатами закупівлі, здійсненої відповідно до цього пункту, замовники оприлюднюють в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону. При цьому, у разі коли оприлюднення в електронній системі закупівель інформації про місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено Законом та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці замовника та/або постачальника, така інформація в договорі про закупівлю, який укладається відповідно до цього пункту та оприлюднюється в електронній системі закупівель, може зазначатися як назва населеного пункту місцезнаходження замовника та/або місцезнаходження постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або назва населеного пункту, в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).
|
|
07.02.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня, в ЗУ "Про публічні закупівлі" коли ще можна було застосувати переговорну процедуру, був пункт: "Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі, якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю у разі:скарження прийнятих рішень, дій чи бездіяльності замовника щодо триваючого тендера після розгляду/оцінки тендерних пропозицій учасників, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від очікуваної вартості тендера, що оскаржується." У постанові КМУ № 1178 даного пункту немає. Надайте роз'яснення, що робити у випадку, коли йде оскарження тендера (оскарження почалось під час розгляду пропозицій), а послуги/товар замовнику потрібні вже. Чи можна укладати прямий договір, на період поки йде оскарження тендера, на яку суму і на якій підставі це зробити?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Згідно з пунктом 62 Особливостей строк розгляду скарги органом оскарження становить сім робочих днів з дати прийняття скарги до розгляду, який може бути аргументовано продовжено органом оскарження до 12 робочих днів. Відповідно до пункту 64 Особливостей замовнику забороняється вчиняти будь-які дії та приймати будь-які рішення щодо процедури закупівлі, у тому числі приймати рішення про відміну відкритих торгів, укладення договору про закупівлю, крім дій, спрямованих на усунення порушень, зазначених у скарзі. Згідно з підпунктом 3 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів відповідно до статті 18 Закону та цих особливостей. Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями. При цьому перелік підстав для укладення договору згідно пункту 13 Особливостей є вичерпним. Таким чином, оскільки положеннями Особливостей суттєво скорочені строки проведення відкритих торгів та оскарження, підстави для укладення прямого договору при оскарженні процедури закупівлі Особливостями не передбачено. Тому в разі оскарження процедури закупівлі замовник завершує закупівлю з врахуванням рішення органу оскарження.
|
|
12.01.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Наприкінці 2022 року Замовником було проведено процедуру закупівлі рідини для забезпечення роботи при дефектоскопії рейкових шляхів ( оголошення про проведення закупівлі оприлюднено 03.11.2022, аукціон відбувся 14.11.2022) . За результатами розгляду пропозиції учасника( далі - УЧАСНИК), яка була визначена системою як найбільш економічно вигідна( далі - ПРОПОЗИЦІЯ) , було прийнято рішення щодо відхилення зазначеної пропозиції через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі. Згаданий учасник скористався правом оскаржити рішення уповноваженої особи і у встановлені законодавством терміни, а саме 23.11.2022 подав скаргу до Антимонопольного Комітету України. Орган оскарження 01.12.2022 постановив скасувати рішення про відхилення тендерної ПРОПОЗИЦІЇ ( дата публікації рішення 05.12.2022) . Замовником було виконано рішення органу оскарження і повторно проведено оцінку згаданої ПРОПОЗИЦІЇ, за результатами оцінки було знову прийнято рішення щодо відхилення зазначеної пропозиції через невідповідність умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі. 09.12.2022 УЧАСНИК знову подав скаргу до Антимонопольного Комітету України. Орган оскарження 21.12.2022 постановив скасувати рішення про відхилення тендерної ПРОПОЗИЦІЇ ( дата публікації рішення 23.12.2022) . Замовником було виконано рішення органу оскарження і повторно проведено оцінку згаданої ПРОПОЗИЦІЇ , за результатами якої вказаний УЧАСНИК був визнаний переможцем, і 26.12.2022 було розміщено повідомлення про намір укласти договір про закупівлю з УЧАСНИКОМ.
Таким чином, через наявність скарг було зупинено перебіг строків, установлених частиною десятою статті 29 Закону і абзацом четвертим пункту 46 Особливостей загалом на 24 дні.
Враховуючи обов`язок замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами, та строки для укладання договору, встановлені у п.46 Особливостей, договір про закупівлю може бути укладено вже на початку 2023 року, в той час, як в тендерній документації в проєкті договорубуло передбачено, що термін дії договору - до 31.12.2022.
На підставі вищевикладеного, прошу надати роз'яснення , чи є можливим укладання договору поставки на початку 2023 року і, зокрема, чи буде правильним укласти договір з УЧАСНИКОМ на початку 2023 року з строком дії договору з моменту укладання - на термін протягом 24 днів( саме на той період, на який було зупинено укладання договору через розгляд скарг в Антимонопольному Комітеті України).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та від 10.09.2020 № 3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BF%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D1%83&fNum=55366Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). Водночас відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин третьої-п ’ятої, сьомої та восьмої статті 41 Закону, та цих особливостей. При цьому, договір про закупівлю укладається замовником відповідно до вимог тендерної документації та згідно змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі в частині строку дії договору про закупівлю з дотриманням бюджетного та господарського законодавства в цілому,Згідно з пунктом 18 умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
|
|
10.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Управління з будівництва ремонту та реконструкції Департаменту житлово-комунального господарства звертається до вас щодо такого.
У Законі України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) строки діляться на дві категорії: одні починають перебіг «з дати», а інші – «з дня». У зв’язку з чим виникають спірні питання щодо обчислення таких строків.
Для належного та своєчасного виконання вимог Закону замовники та учасники повинні розуміти та дотримуватися строків, відведених для вчинення відповідних дій.
Відповідно до ст. 9 Закону, просимо надати обґрунтовану письмову відповідь на адресу Управління та на E-mail: [email protected].
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. При цьому відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. З огляду на викладене для обчислення перебігу строків необхідно керуватися Цивільним кодексом України, який закріплює загальні положення щодо правильного обчислення строків та визначення початку перебігу строку, а також Законом, в якому визначаються строки, перебіг яких починається після настання певної події, з якою пов’язаний її початок. У такому разі перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язаний її початок, та вважається першим днем для вчинення певної дії, яка має юридичне значення.
|
|
18.11.2022
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Комунальне підприємство «Дачненський сількомунгосп» (ЕДРПОУ 32353038) відносило себе до наступної категорії замовників: Державне або комунальне підприємство, яке не належить до замовників. Плануємо закупити причеп (очікувана вартість 300 тис. грн.) за бюджетні кошти, які виділені сільською радою, що є Засновником підприємства. При створенні строки плану немає типу процедури: відкриті торги з особливостями. Звернулись за поясненням на площадку ДЗО та отримали відповідь, що нами невірно визначено категорію замовника відповідно до Закону. Питання: до якої категорії замовників ми відносимся, якщо проводиться закупівля на суму 300 тис. грн. за бюджетні кошти, виділені сільською радою (Засновником підприємства)?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 “Щодо визначення замовників” та від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 “Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: http://https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0Згідно статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" до замовників, які здійснюють закупівлі відповідно до цього Закону, належать: 1) органи державної влади (орган законодавчої, органи виконавчої, судової влади), та правоохоронні органи держави, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, об’єднання територіальних громад; 2) Пенсійний фонд України, цільові страхові фонди зі страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, медичного страхування та страхування на випадок безробіття (далі - органи соціального страхування); 3) юридичні особи, які є підприємствами, установами, організаціями (крім тих, які визначені у пунктах 1 і 2 цієї частини) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
|